Ухвала суду № 139602609, 09.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 вересня 2026 року Справа № 580/9399/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9399/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.08.2026 вх.№47297/26 Позивач просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 від 30.03.2026 №ФР52932 з порушенням вимог постанови КМУ №704 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №580/13504/25; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025.

03.09.2026 суд позовну заяву залишив без руху та надав Позивачеві п`ять днів з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до довідки про доставку в підсистему Електронний суд копію ухвали Позивач отримала в підсистему Електронний суд 03.09.2026, проте станом на 09.09.2026 Позивачем недоліки, що зазначені в ухвалі суду від 03.09.2026 не усунуті.

КАС ВС у справі № 320/29450/24 ЄДРСР 138315468 наголосив: для забезпечення чіткості, прозорості й стабільності судова практика має бути прогнозованою та єдиною. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Схожа за змістом правова позиція щодо умов надання правового захисту судом викладена й у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 810/1044/18, від 14 лютого 2022 року у справі № 200/9772/18-а, у яких наголошується, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Порушення прав та інтересів варто відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18. У разі визнання судом неправомірними бездіяльності чи дій відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду (дискреційних повноважень). Верховний Суд неодноразово роз`яснював, що суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17). Верховний Суд не встановив законних підстав, що б свідчили про протиправність дій КМУ під час прийняття спірної Постанови № 481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом № 2011-XII. Указане, у свою чергу, виключає й необхідність зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії (скасувати чинний нормативно-правовий акт органу держаної влади). Колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про те, що з прийняттям КМУ Постанови № 481 фактично відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, які гарантовані статтею 22 Конституції України (у частині отримання ним конкретних соціальних гарантій, як військовослужбовця), взагалі не досліджували та не встановлювали обставини, чи дійсно відбулося таке втручання в права позивача з моменту прийняття Постанови № 704 у первісній редакції до внесення змін до цієї постанови на підставі Постанови КМУ № 481. З огляду на встановлені судом касаційної інстанції порушення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню повністю, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Позовна заява повертається Позивачеві, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1 ч.4 ст. 169 КАС України).

Ініціювавши судовий розгляд справи, Позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів, позаяк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, тому матеріали позовної заяви належать поверненню Позивачеві.

Керуючись ст.2, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернути Позивачеві разом із доданими матеріалами.

Роз`яснити Позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію ухвали та матеріали адміністративного позову направити Позивачеві.

Ухвала складена, підписана 09.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА