Рішення № 139602512, 09.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 420/33455/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі відповідач), у якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо складання довідки №11/24868-суд від 22.08.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 із зазначенням, на думку позивача, занижених розмірів надбавок за науковий ступінь та за вчене звання; зобов`язати відповідача внести зміни до довідки №11/24868-суд від 22.08.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 із зазначенням відсоткових надбавок: за науковий ступінь - 15% посадового окладу, за вчене звання - 25% посадового окладу, і направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для перерахунку з 01.02.2021 основного розміру пенсії позивача.

У первісній прохальній частині позовної заяви щодо наукового ступеня було зазначено 10% посадового окладу, однак заявою про уточнення позовних вимог позивач просила викласти другу позовну вимогу із зазначенням 15% за науковий ступінь і 25% за вчене звання.

Ухвалою суду від 17.02.2026 заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених позовних вимог.

Згідно із заяв по суті справи, позивачка уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.

Вказує, що проходила військову службу у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, а після звільнення отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №560/4/25 Адміністрацію Державної прикордонної служби України було зобов`язано підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021.

Стверджує, що на виконання зазначеного вище рішення суду відповідач склав довідку №11/24868-суд від 22.08.2025, однак, на думку позивачки, неправильно визначив відсоткові розміри складових грошового забезпечення - доплат за науковий ступінь та за вчене звання.

На підтвердження своєї позиції позивачка, зокрема посилається на те, що має науковий ступінь кандидата наук та вчене звання старшого наукового співробітника.

Також позивачка зазначає, що її остання займана посада у Національній академії була пов`язана з науковою діяльністю.

Позивачка вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 59 Закону України «Про вищу освіту», якою передбачено вищі розміри доплат за науковий ступінь та вчене звання для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників закладів вищої освіти.

На думку позивачки, оскільки вона проходила службу у вищому військовому навчальному закладі на посаді, пов`язаній з науковою діяльністю, у спірній довідці мали бути зазначені: за науковий ступінь - 15% посадового окладу, за вчене звання - 25% посадового окладу.

Позивачка також посилається на постанову Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №380/24050/21, у якій був сформульований правовий висновок про застосування частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту» у подібних правовідносинах.

Згідно із відзивом на позов, відповідач проти задоволення позову заперечує повністю з таких підстав.

Зазначає, що спірні правовідносини стосуються не оплати праці чи виплати грошового забезпечення під час проходження служби, а визначення складових грошового забезпечення у довідці, яка видається для перерахунку пенсії особи, звільненої з військової служби.

Тому, на думку відповідача, застосуванню підлягає спеціальне законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та про грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідач, зокрема посилається на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закон України «Про Державну прикордонну службу України», постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом МВС України від 25.06.2018 №558.

За позицією відповідача, саме ці акти передбачають доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу та доплату за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 5% посадового окладу.

Крім того, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №520/9891/23, у якій, за твердженням відповідача, Верховний Суд дійшов правового висновку про незастосування частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту» до визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовця.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивачка - ОСОБА_1 проходила військову службу у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Згідно з витягом з наказу ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 14.01.2020 №22-ОС, полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Останньою займаною штатною посадою зазначено: заступник директора інституту - начальник науково-організаційного відділу науково-дослідного інституту.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби визначено 20.01.2020.

У матеріалах справи наявні копія диплома про присвоєння наукового ступеня кандидата наук та копія атестата старшого наукового співробітника, належні позивачці.

Також матеріали справи містять копію довідки №11/24868-суд від 22.08.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, видану для перерахунку пенсії з 01.02.2021.

Зі змісту довідки вбачається, що відповідач зазначив у ній, зокрема, доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу та доплату за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 5% посадового окладу.

Зі змісту довідки №11/24868-суд від 22.08.2025 та пояснень сторін убачається, що її складено після розгляду справи №560/4/25 щодо підготовки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021.

Водночас, предметом розгляду в цій справі є не перевірка виконання судового рішення у справі №560/4/25, а правомірність визначення відповідачем у спірній довідці відсоткових розмірів доплат за науковий ступінь та за вчене звання.

Позивачка фактично не заперечує самого факту складання відповідачем довідки №11/24868-суд від 22.08.2025, однак вважає протиправним визначення у ній розмірів доплат за науковий ступінь і вчене звання за правилами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам», а не за правилами частини другої статті 59 Закону України «Про вищу освіту».

Інші складові довідки №11/24868-суд від 22.08.2025, зокрема посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премія, у межах заявлених позовних вимог предметом спору не є.

Отже, фактичні спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи, звільненої з військової служби, а саме щодо визначення у такій довідці відсоткових розмірів доплат за науковий ступінь і вчене звання.

Ці правовідносини співвідносяться з позовними вимогами таким чином: перша позовна вимога спрямована на оцінку правомірності дій відповідача щодо складання довідки у спірній частині, а друга є похідною від першої та спрямована на зобов`язання відповідача змінити довідку, зазначивши інші відсоткові розміри відповідних доплат.

Суд також враховує, що у позовних вимогах позивач використовує термін «надбавки» за науковий ступінь та вчене звання.

Водночас, постанова постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам» для відповідних складових грошового забезпечення використовують термін «доплата».

Тому надалі, оцінюючи правове регулювання цих складових, суд застосовує термінологію відповідних нормативно-правових актів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За частиною другою статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) врегульовано питання грошового забезпечення відповідних категорій осіб.

За абзацом першим пункту 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Постанови №704, визначено виплачувати доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

За підпунктом 3 пункту 6 Постанови №704, визначено виплачувати доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які обіймають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю, і мають вчене звання доцента, старшого наукового співробітника або старшого дослідника, в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам» затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (далі Інструкція № 558 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу III Інструкції №558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає їх науковому ступеню, виплачується доплата за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) у розмірі 5 відсотків посадового окладу, доктора наук у розмірі 10 відсотків посадового окладу.

За наявності двох наукових ступенів доплата за науковий ступінь встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

За пунктом 1 глави 4 розділу III Інструкції №558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вчене звання та займають у навчальних закладах посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю, виплачується доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) у розмірі 5 відсотків посадового окладу, професора - 10 відсотків посадового окладу.

За наявності двох або більше вчених звань доплата за вчене звання встановлюється за одним (вищим) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок № 45 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 2, 3 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: у Національній гвардії України - державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 1 січня 2007 року; у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС; у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) - Мін`юстом; в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) - МВС.

Особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов`язків.

У разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі №520/9891/23 зазначив, що внаслідок визнання протиправними та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, з 05.03.2019 застосуванню підлягає пункт 5 Порядку №45 у редакції, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

За змістом пункту 5 Порядку №45 у зазначеній редакції, під час перерахунку пенсії враховуються, зокрема, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо такі доплати були фактично встановлені особі.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі Закон №1556-VII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Одночасно суд враховує, що статус Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького як вищого військового навчального закладу відповідачем окремо не спростовується.

Водночас, суд виходить з того, що цей статус сам по собі не є достатньою підставою для застосування частини другої статті 59 Закону №1556-VII до правовідносин щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії за Законом №2262-XII.

За частиною другою статті 59 Закону №1556-VII, науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII, установлено, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

Так, предметом судового контролю у цій справі є дії відповідача щодо складання довідки №11/24868-суд від 22.08.2025 у частині визначення відсоткових розмірів доплат за науковий ступінь та вчене звання.

У той же час, суд не перевіряє саме по собі право позивачки на науковий ступінь чи вчене звання, оскільки ці обставини не є спірними.

Також суд не вирішує питання про нарахування або виплату позивачці грошового забезпечення за період фактичного проходження служби, оскільки заявлені позовні вимоги стосуються саме довідки для перерахунку пенсії.

Суд перевіряє правомірність дій відповідача ретроспективно, тобто з урахуванням тих фактичних обставин і того правового регулювання, які існували: на дату, станом на яку визначалося грошове забезпечення у довідці, - 01.01.2021; на дату складання спірної довідки - 22.08.2025.

Такий підхід узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду щодо дії закону у часі, за якою рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення або вчинення дії.

Водночас, застосування судом актуальних правових висновків Верховного Суду не є наданням закону зворотної дії у часі.

Суд враховує такі правові висновки як тлумачення норм права, чинних на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Так, спір у цій справі фактично зводиться до питання: яке правове регулювання є належним для визначення відсоткового розміру доплат за науковий ступінь і вчене звання у довідці для перерахунку пенсії особи, звільненої з військової служби, яка проходила службу у вищому військовому навчальному закладі на посаді, пов`язаній з науковою діяльністю.

Щодо доводів позивачки про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про вищу освіту», суд зазначає про таке.

Доводи позивачки ґрунтуються на тому, що Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є вищим військовим навчальним закладом, а посада позивачки була пов`язана з науковою діяльністю.

Тому, на думку позивачки, при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання слід застосовувати частину другу статті 59 Закону №1556-VII.

Так, суд погоджується з тим, що частина друга статті 59 Закону №1556-VII передбачає гарантії доплат для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників закладів вищої освіти.

Суд також враховує, що відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

Водночас, суд вказує на те, що ці обставини самі по собі не вирішують питання про те, чи підлягає частина друга статті 59 Закону №1556-VII застосуванню саме до правовідносин щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії за Законом №2262-XII.

У цій справі довідка №11/24868-суд від 22.08.2025 складена не для виплати позивачу грошового забезпечення за період проходження військової служби і не для визначення поточної оплати праці працівника закладу вищої освіти.

Вона складена для перерахунку пенсії особи, звільненої з військової служби.

Тому визначальним є не лише статус закладу, у якому позивачка проходила службу, і не лише факт наявності у неї наукового ступеня та вченого звання, а правова природа спірної довідки та правовідносин, у межах яких вона видана.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №380/24050/21 був сформульований правовий висновок про те, що для визначення розміру доплат за науковий ступінь і вчене звання військовому пенсіонеру, який проходив службу у вищому військовому навчальному закладі на посаді науково-педагогічного працівника, слід застосовувати частину другу статті 59 Закону №1556-VII, а не постанову №704.

Саме на цю постанову посилається позивачка.

Однак суд зазначає, що у подальшому Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі №520/9891/23 сформулював інший підхід, за яким гарантії соціального і правового захисту військового пенсіонера встановлюються Законом №2262-XII та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою №704; тому для визначення складових грошового забезпечення та їх розміру при перерахунку пенсії не можуть бути застосовані положення частини другої статті 59 Закону №1556-VII.

Надалі Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 04.11.2025 у справі №420/12420/24 прямо відступив від правового висновку, викладеного у постанові від 21.06.2023 у справі №380/24050/21.

У постанові від 04.11.2025 у справі №420/12420/24 Верховний Суд сформулював правовий висновок, за яким розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання, що враховується при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначається виключно на підставі спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють питання соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема відповідно до положень постанови №704 та Порядку №260, без застосування положень частини другої статті 59 Закону №1556-VII.

Верховний Суд також зазначив, що положення Закону №1556-VII регулюють питання, пов`язані з діяльністю у сфері вищої освіти, і не мають стосунку до нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців; тому гарантії щодо визначення розміру доплат за науковий ступінь і вчене звання, передбачені цим Законом для працівників закладів вищої освіти, не застосовуються при визначенні відповідних доплат військовослужбовцям у довідках для перерахунку пенсії.

Такий підхід надалі застосовано Верховним Судом, наприклад, у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій судова палата підтвердила відсутність підстав для зазначення у довідці доплат за науковий ступінь і вчене звання у розмірах, передбачених частиною другою статті 59 Закону України «Про вищу освіту».

Суд виходить з такого, що зазначена практика Верховного Суду є релевантною до цієї справи, оскільки правовідносини є подібними за предметом спору: ідеться про визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у довідці про розмір грошового забезпечення, що видається для перерахунку пенсії особі, звільненій з військової служби.

Із приводу застосування постанови №704 та Інструкції №558 до спірних правовідносин у цій справі, суд вказує на таке.

Постанова Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №420/12420/24 стосувалася, зокрема застосування постанови №704 та Порядку №260, який регулює порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

Водночас, та обставина, що у цій справі позивачка проходила службу у Державній прикордонній службі України, не свідчить про нерелевантність зазначеного висновку Верховного Суду.

Так, для Державної прикордонної служби України спеціальним відомчим актом щодо порядку, умов та розмірів виплати грошового забезпечення є Інструкція №558, затверджена наказом МВС України від 25.06.2018.

Ця Інструкція розроблена, зокрема, відповідно до статті 9 Закону №2011-XII та постанови №704 і в частині розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання відтворює спеціальне регулювання постанови №704.

За таких обставин, суд оцінює не лише формальну наявність у позивачки наукового ступеня та вченого звання, а насамперед правову природу довідки №11/24868-суд від 22.08.2025.

Оскільки така довідка складена для перерахунку пенсії особи, звільненої з військової служби, належним регулюванням для визначення складових грошового забезпечення у ній є спеціальне законодавство про грошове забезпечення військовослужбовців та пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

Отже, для цієї справи належним спеціальним регулюванням є: щодо структури та розмірів грошового забезпечення - постанова №704; щодо порядку, умов та розмірів виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України - Інструкція №558; щодо перерахунку пенсії - Закон №2262-XII та Порядок №45.

Саме ці акти є належним правовим регулюванням спірних правовідносин щодо довідки для перерахунку пенсії.

Щодо посилання позивачки на попередні судові рішення, суд виходить із таких міркувань.

Позивачка посилається на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №560/4/25, яким, як зазначено у позові, Адміністрацію Державної прикордонної служби України було зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021.

Водночас, судом встановлено, що зазначене рішення суду стосувалося обов`язку відповідача скласти довідку для перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та постанови №704.

Однак судом не встановлено, що зазначене рішення суду у справі №560/4/25 встановило обов`язок відповідача зазначити у довідці саме 15% за науковий ступінь та 25% за вчене звання.

Тому сам факт складання довідки на виконання судового рішення не доводить протиправності дій відповідача щодо визначення спірних відсоткових розмірів.

Позивачка також посилається на рішення суду у справі №560/18571/24, яке, за її твердженням, стосувалося перерахунку та доплати грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 по 20.01.2020.

У той же час, суд зазначає, що правовідносини щодо виплати або доплати грошового забезпечення за період фактичного проходження служби та правовідносини щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії не є тотожними.

На таке розмежування правовідносин звернув увагу Верховний Суд, серед інших, у постанові від 04.11.2025 у справі №420/12420/24, зазначивши, що відповідні нормативні акти регулюють різні за правовою природою та суб`єктним складом правовідносини.

Крім того, відповідно до змісту частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту під час розгляду іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Тому посилання позивачки на інші судові рішення не спростовують висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин спеціального законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і перерахунку пенсій за Законом №2262-XII.

Із приводу правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах, суд зазначає про таке.

Суд встановив, що у довідці №11/24868-суд від 22.08.2025 відповідач зазначив доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу та доплату за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 5% посадового окладу.

Оскільки відповідач у спірній довідці вже врахував доплати за науковий ступінь і вчене звання у розмірі 5% посадового окладу кожна, спір у цій справі стосується не самого факту врахування таких доплат, а виключно їх відсоткового розміру.

Такі розміри відповідають: підпункту 2 пункту 6 постанови №704 - щодо доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу; підпункту 3 пункту 6 постанови №704 - щодо доплати за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 5% посадового окладу; пункту 1 глави 3 розділу III Інструкції №558 - щодо доплати за науковий ступінь; пункту 1 глави 4 розділу III Інструкції №558 - щодо доплати за вчене звання.

Одночасно суд враховує, що позивачка просить застосувати розміри 15% і 25%, передбачені частиною другою статті 59 Закону №1556-VII.

Однак актуальна практика Верховного Суду виходить з того, що ця норма не застосовується при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання, які зазначаються у довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за Законом №2262-XII.

Крім того, абзац третій пункту 5 Порядку №45 у редакції, чинній після 05.03.2019 внаслідок визнання протиправними та нечинними змін, внесених постановою КМУ від 21.02.2018 №103, передбачає врахування доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання саме у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо такі доплати були фактично встановлені особі.

Відтак Порядок №45 також відсилає до розмірів, установлених Кабінетом Міністрів України, а не до розмірів, передбачених частиною другою статті 59 Закону №1556-VII.

Отже, відповідач, складаючи довідку №11/24868-суд від 22.08.2025 у спірній частині, діяв на підставі спеціального нормативного регулювання, у межах своїх повноважень та у спосіб, який відповідає Закону №2262-XII, Закону №2011-XII, постанові №704, Порядку №45 та Інструкції №558.

Підстав для висновку про протиправність дій відповідача щодо зазначення у довідці доплати за науковий ступінь у розмірі 5% посадового окладу та доплати за вчене звання у розмірі 5% посадового окладу суд не встановив.

Оскільки перша позовна вимога про визнання дій відповідача протиправними не підлягає задоволенню, друга вимога про зобов`язання відповідача внести зміни до довідки із зазначенням 15% за науковий ступінь і 25% за вчене звання також не підлягає задоволенню як похідна.

Також суд не вбачає підстав для часткового задоволення позову або обрання іншого способу захисту, ніж той, про який просить позивачка, оскільки встановлені обставини та застосоване правове регулювання не підтверджують порушення прав позивачки відповідачем у межах заявленого предмета спору.

Отже, за результатами розгляду справи у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26,м. Київ,01001 , код ЄДРПОУ - 00034039) Головуючий суддя Є.В. Печений