Рішення № 139602372, 08.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4296/26

провадження № 2/619/2456/26

Рішення

іменем України

08 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4296/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача: Маслюженко М.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» у системі «Електронний суд» 26.06.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №010/1647/82/769777 від 27.12.2019 у розмірі 31463,96 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 27.12.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 була укладена заява про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/1647/82/769777. 09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F. ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» 11.09.2025 уклали договір відступлення права вимоги № 11/09/2025. Заборгованість за кредитним договором №010/1647/82/769777 від 27.12.2019 становить 31463,96 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 10183,88 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 21280,08 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на недоведеність набуття ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором, оскільки позивачем не надано основного договору відступлення права вимоги від 07.10.2025, а наявні попередній договір та витяг з реєстру боржників не підтверджують переходу права вимоги. Також відповідач зазначає про недоведеність розміру та структури заборгованості, зокрема необґрунтоване збільшення суми боргу з 12327,49 грн до 31463,96 грн та безпідставне нарахування відсотків після відступлення права вимоги. Крім того, відповідач заявляє про сплив строку позовної давності, зазначаючи, що остання операція за рахунком була здійснена 26.10.2021, а доказів переривання цього строку матеріали справи не містять.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 29.06.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 15.07.2026 отримано відповідь.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 08.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням на зареєстроване місце проживання, за номером телефону, про що свідчить довідка про доставку SMS у додаток «Viber» та з 16.07.2026 відповідач має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС, про що свідчить відповідь №39768679.

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, подав відзив до суду, причину неявки суду не повідомив, суд розглядає справу без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

27.12.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 була укладена заява про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/1647/82/769777, відповідно до якої банк відкриває Клієнту Картковий рахунок в гривні, випускає на надає Клієнту Платіжну картку, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки або її (їх) реквізитів відповідно до правил Платіжних систем, Правил і Тарифів на ведення та обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (далі Дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на Картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій по Картковому рахунку або шляхом договірного списання Банком коштів Кредиту з Карткового рахунку у випадках, визначених договором.

Сторонами у Кредитному договорі (п.1.4-1.6.) визначені наступні необхідні істотні умови кредитування, зокрема: розмір Поточного ліміту кредитування на Дату початку кредитування 5000,00 грн; строк кредиту 48 місяців, який може бути продовжено; проценти за користування кредитом в розмірі 48 % річних.

Мета кредиту - придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Порядок погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 3 Кредитного договору. Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку обов`язків щомісячний платіж за користування Кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення Кредиту та Процентів не пізніше дати закінчення Строку Кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредиту (п.3.2. Кредитного договору).

Інші умови надання Банком Кредиту, зокрема порядок нарахування Банком процентів, умови виникнення та погашення недозволеного овердрафту, черговість погашення заборгованості за Кредитом регламентуються Правилами (п.5 Кредитного договору). Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» оприлюднені на сайті Банку www.aval.ua. Клієнт висловив повну та безумовну згоду з Правилами, підписавши Заяву про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, про що зазначено в преамбулі Кредитного договору. Запевнення Клієнта щодо ознайомлення та дотримання Правил містяться в п.6 Кредитного договору.

Сторони в п. 5 Кредитного договору також погодили, що до всіх правовідносин, пов`язаних з підписанням та виконанням заяви (Кредитного договору) застосовується строк позовної давності тривалістю у 70 років.

Крім того, 27.12.2019 відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

ОСОБА_1 20.12.2019 отримано платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить розписка про отримання картки.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників.

За даними витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набув право грошової вимоги до відповідача за договором № № 010/1647/82/769777.

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» 11.09.2025 уклали договір відступлення права вимоги № 11/09/2025.

Згідно п.2.1. цього договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.

За даними витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 11/09/2025 від 11.09.2025, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 010/1647/82/769777.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За нормами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як установлено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Заборгованість за кредитним договором №010/1647/82/769777 від 27.12.2019, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 31463,96 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 10183,88 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 21280,08 грн.

Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів, складеним ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» за користування кредитними коштами, з огляду на таке.

Як убачається з умов договору № 010/1647/82/769777 від 20.12.2019, строк кредитування становив 48 місяців. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та Процентiв не пізніше дати закiнчення Строку Кредиту, а у разі його подовження- в останній Робочий день строку користування Кредитом.

Водночас доказів, які б свідчили про продовження строку дії договору після 20.12.2023 (48 місяців) матеріали справи не містять.

Отже, 20 грудня 2023 року є останнім днем погодженого сторонами строку кредитування, протягом якого кредитор мав право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53,53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Положення ст. 1048 ЦК України неодноразово трактовано ВП ВС та визначено, що позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Отже, кредитор позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитними договорами, після спливу строку кредитування, що відповідає вище наведеному правовому висновку.

Як убачається з розрахунку заборгованості, станом на 26 жовтня 2021 року заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становила 10183,88 грн, а заборгованість за нарахованими процентами 2143,61 грн.

У подальшому за період з 26 жовтня 2021 року по 31 грудня 2023 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» нараховано 12736,66 грн процентів. Отже, розмір процентів, нарахованих у межах строку кредитування, становить: 2143,61 грн + 12736,66 грн = 14880,27 грн.

Разом із заборгованістю за основною сумою кредиту в розмірі 10183,88 грн загальний розмір заборгованості, нарахованої в межах строку кредитування, становить: 10183,88 грн + 14880,27 грн = 25064,15 грн.

Отже, заявлена позивачем заборгованість за процентами у загальному розмірі 21280,08 грн включає як проценти, нараховані в межах строку кредитування, так і проценти, нараховані після його закінчення.

З огляду на те, що строк кредитування закінчився 20 грудня 2023 року, проценти, нараховані починаючи з 21 грудня 2023 року, не підлягають стягненню з відповідача як договірні проценти за користування кредитом.

Разом із тим суд не погоджується з доводами відповідача про те, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» взагалі не мало права здійснювати нарахування процентів після набуття права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, саме по собі відступлення права вимоги не припиняє основного зобов`язання та не позбавляє нового кредитора права вимагати виконання зобов`язання і сплати передбачених договором процентів у межах строку кредитування.

Судом встановлено, що 09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору на умовах та в порядку, встановленому договором та відповідно до статей 512519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/1647/82/769777.

При цьому, відповідно до зазначеного витягу, на момент переходу права вимоги від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» розмір заборгованості відповідача становила 12327,49 грн, з яких 10183,88 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 2143,61 грн заборгованість за процентами.

У подальшому, 11 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення права вимоги № 11/09/2025.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 11/09/2025 від 11 вересня 2025 року, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/1647/82/769777 у розмірі 31463,96 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується послідовний перехід права вимоги за спірним кредитним договором від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», а в подальшому від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ».

Таким чином, доводи відповідача про відсутність безперервного ланцюга переходу права вимоги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що при першому відступленні права вимоги розмір заборгованості становив лише 12327,49 грн, тоді як при подальшому відступленні право вимоги було передано у розмірі 31463,96 грн, також не свідчить про відсутність у позивача права вимоги.

Як встановлено судом, основна сума заборгованості у розмірі 10183,88 грн залишалася незмінною, а збільшення загального розміру заборгованості відбулося за рахунок нарахування процентів ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Тобто сума 31463,96 грн не була первісною сумою заборгованості, яка перейшла до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», а є сумою заборгованості, сформованою в подальшому з урахуванням здійснених нарахувань.

Водночас правомірність таких нарахувань повинна оцінюватися з урахуванням строку кредитування. Сам факт того, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснило відповідні нарахування до моменту подальшого відступлення права вимоги, не означає, що всі такі нарахування є правомірними та підлягають стягненню.

Щодо доводів відповідача про те, що після переходу права вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» не мало права здійснювати нарахування у зв`язку з відсутністю у нього відповідного статусу, суд зазначає, що такі доводи є безпідставними.

Заміна кредитора у зобов`язанні на підставі договору відступлення права вимоги не припиняє права вимоги за основним зобов`язанням. Новий кредитор набуває права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу права вимоги. Отже, визначальним для вирішення питання про можливість нарахування процентів є не сам факт заміни кредитора, а наявність відповідного права за основним зобов`язанням та дотримання строку кредитування.

Щодо тверджень відповідача про те, що первісний кредитор списав заборгованість зі свого балансу, суд зазначає, що бухгалтерське відображення заборгованості не є тотожним припиненню цивільно-правового зобов`язання.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується не припинення зобов`язання, а його перехід до іншого кредитора на підставі договору відступлення права вимоги.

Щодо доводів відповідача про неналежне повідомлення про заміну кредитора суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», обов`язок повідомити споживача про відступлення права вимоги протягом 10 робочих днів покладається на кредитодавця, який передає право вимоги, а також на нового кредитора у разі подальшого відступлення. Водночас закон не встановлює, що неповідомлення боржника впливає на дійсність переходу права вимоги чи припиняє обов`язок боржника виконувати кредитне зобов`язання.

Зміна кредитора у зобов`язанні відбувається відповідно до статей 512, 516 ЦК України, і для цього не потрібна згода боржника. Боржник повинен виконувати свої обов`язки у порядку та на умовах, визначених договором і законом, що прямо відповідає ст. 526 ЦК України.

Відтак, неповідомлення відповідача про перехід права вимоги не є підставою для звільнення його від виконання зобов`язання і не спростовує правомірності вимог щодо стягнення заборгованості.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Разом з тим, суд враховує, що на момент здійснення останнього платежу 26.10.2021 та подальшого перебігу позовної давності на території України вже діяв карантин, встановлений 12.03.2020.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.

Дію карантину, встановленого цією постановою, було неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки з 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, перебіг позовної давності, на який посилається відповідач, відбувався у період дії карантину, у зв`язку з чим підлягав продовженню на весь строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»(№64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було не одноразово продовжено (востаннє Указ Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»). А введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.

15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(№2120-ІХ), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259,362,559,681,728,786,1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, строк позовної давності відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 25064,15 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги, з якого вбачається що загальна сума наданих послуг адвокатом становить 11200,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку зі стягненням заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, малозначною, представник позивача безпосередню участь у суді не приймав, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню частково (79,65%), то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду (2662,40 грн) з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2120,60 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №010/1647/82/769777 від 27.12.2019 в сумі 25064,15 грн (двадцять п`ять тисяч шістдесят чотири гривні 15 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2120,60 грн (дві тисячі сто двадцять гривень 60 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-1 поверх, приміщення 68, 69.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко