Ухвала суду № 139601847, 09.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5007/26

Провадження № 1-кс/345/818/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42026092080000012 від 17.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

старший слідчий СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовує тим, що в січні 2026 року у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне збагачення шляхом незаконного придбання та зберігання з метою збуту, а також збуту незаконно виготовленого спирту етилового та алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 212.3.4. Податкового кодексу України, особи, які здійснюватимуть реалізацію алкогольних напоїв або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Частиною 1 ст. 215 Податкового кодексу України визначено спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, тютюн і тютюнові вироби як підакцизні товари.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995, ст. ст. 3, 41 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024, імпорт, експорт, виробництво, оптова та роздрібна торгівля спиртом етиловим та/або алкогольними напоями може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності виключно за наявності ліцензій.

Так ОСОБА_4 , маючи на меті отримання прибутку від здійснення незаконної діяльності, у січні 2026 року вирішив організувати в квартирі за місцем проживання в АДРЕСА_1 , незаконне зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого спирту етилового.

При цьому ОСОБА_4 не був зареєстрованим як фізична особа підприємець та не мав відповідних дозволів (ліцензій), які надавали можливість виробництва та здійснення збуту підакцизних товарів. Тобто, діяв усупереч вимогам ст. ст. 14, 215, 226 Податкового кодексу України,ст. ст. 1, 41 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024, п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015.

Переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_4 у не встановлений досудовим розслідуванням час і в невстановленому місці незаконно придбав незаконно виготовлені сигарети марки «BOND blue selection», «KENT (чорний)», «Winston blue», «Marlboro (червоний)» та «KENT (синій)» без марок акцизного податку на такі товари.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно ОСОБА_4 02.05.2026, перебуваючи в м. Калуш по вул. Б.Хмельницького, поблизу багатоквартирного будинку № 24, незаконно збув ОСОБА_7 30 пачок сигарет марки «BOND blue selection», 30 пачок сигарет марки «KENT (чорний)», 20 пачок сигарет марки «Winston blue», пачку сигарет марки «Marlboro (червоний)» та пачку сигарет марки «KENT (синій)» без марок акцизного податку на такі товари всього за 4 800 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109-26/7568-ТВ від 03.06.2026, тютюнові вироби 10 пачок сигарет марки «BOND blue selection», 10 пачок сигарет марки «KENT (чорний)» та 10 пачок сигарет марки «Winston blue» без марок акцизного податку не відповідають вимогам чинних законодавчих та нормативно-правових актів України щодо маркування тютюнових виробів та не підлягають реалізації на території України.

Не припиняючи свою злочинну діяльність, спрямовану на отримання незаконного збагачення, ОСОБА_4 у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.06.2026, придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб незаконно виготовлений спирт етиловий з метою подальшого його збуту.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку шляхом збуту незаконно виготовленого сприту етилового, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 06.06.2026, перебуваючи в АДРЕСА_2 збув ОСОБА_7 30 літрів сприту етилового за ціною 4 050 грн.

Згідно висновків експертів за результатами проведення судово-хімічних експертиз № СЕ-19/109-26/8395-ФХД від 30.06.2026 та № СЕ-19/109-26/8398-ФХД від 30.06.2026 надані на дослідження рідини, які збув ОСОБА_4 , є спиртом етиловим з об`ємною часткою сприту 96,5% об`ємних часток та не відповідають вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови».

За таких обставин ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також збуті незаконно виготовлених спирту етилового та тютюнових виробів (сигарет), тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням установлено, що в липні 2026 року в ОСОБА_4 виник умисел на незаконне збагачення шляхом протиправного збуту вогнепальної зброї.

Так ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.07.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу, діючи з метою порушення встановленого діючими нормативно-правовими актами порядку обігу вогнепальної зброї та з корисливих мотивів придбав з метою подальшого збуту короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю придатний до проведення пострілів стартовий пістолет «BLOW TR14 02» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А.К. із внесеними конструктивними змінами саморобним способом видаленою металевою втулкою в каналі ствола та закритим металевою пробкою газовивідним отвором, який у подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконний збут вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, усвідомлюючи, що перероблений пістолет «BLOW TR14 02» № НОМЕР_1 є вогнепальною зброєю, незаконно, діючи в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, тобто без передбаченого дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, не маючи відповідної ліцензії МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї, а також їх продажу, з метою особистого збагачення 15.07.2026, перебуваючи в під`їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_8 короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю придатний до проведення пострілів стартовий пістолет «BLOW TR14 02» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А.К. із внесеними конструктивними змінами саморобним способом видаленою металевою втулкою в каналі ствола та закритим металевою пробкою газовивідним отвором за 17 000 грн.

За таких обставин ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що в липні 2026 року в ОСОБА_4 виник умисел на збагачення шляхом незаконного збуту вогнепальної зброї.

Так ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.07.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці без передбаченого законом дозволу, діючи з метою порушення встановленого діючими нормативно-правовими актами порядку обігу вогнепальної зброї та з корисливих мотивів, придбав з метою подальшого збуту ненормативну короткоствольну зброю придатний для проведення пострілів стартовий пістолет «EKOL» моделі «Lady» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К. із внесеними конструктивними змінами видаленою металевою втулкою в каналі ствола та закритим металевою пробкою газовивідним отвором, який в подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел на незаконний збут вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, усвідомлюючи, що перероблений пістолет «EKOL» моделі «Lady» № НОМЕР_2 є вогнепальною зброєю, незаконно, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідної ліцензії МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї, а також їх продажу, з метою особистого збагачення 24.07.2026, перебуваючи в під`їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_8 ненормативну короткоствольну зброю придатний для проведення пострілів стартовий пістолет «EKOL» моделі «Lady» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К. із внесеними конструктивними змінами видаленою металевою втулкою в каналі ствола та закритим металевою пробкою газовивідним отвором за 15 000 грн.

За таких обставин ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У сукупності ОСОБА_4 підозрюється в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

07.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого АДРЕСА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

07.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю та зареєстрованому АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , висновками експертів, протоколами проведення обшуків та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду та незаконно впливати свідків.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати свідків, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він, усвідомлюючи неминучість настання покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), може виїхати за межі Калуського району з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення або ж з вказаною метою чинити тиск на учасників кримінального провадження та перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні.

Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість злочину, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є неможливим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило жодних заяв від осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний, може покинути межі Калуського району з метою уникнути покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України, який являється тяжким корисливим злочином слід визначити розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 гривень.

З урахуванням наявного у даному кримінальному провадженні конкретного суспільного інтересу (захист прав потерпілих і публічних інтересів), який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги свободи особистості, виникла необхідність у вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме даний запобіжний захід дозволить уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання останнім покладених процесуальних обов`язків.

Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати йому більш м`якший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід його підзахисному у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальну заставу. Прокурором не доведено наявність ризиків у кримінальному провадженні.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Пункт 5 частини 2 статті 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з частиною першою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , висновками експертів, протоколами проведення обшуків та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Водночас суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленої підозри, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленої підозри, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 .

Окрім цього, застосування запобіжних заходів можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій вказаної статті.

Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може виїхати за межі Калуського району чи за межі області.

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, те, що за допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, має зареєстроване місце проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності, останній може активно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

При цьому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як про те клопоче захисник підозрюваного, хоча і накладатиме на нього менше обмежень та менший рівень страждання і труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ. Крім того, домашній арешт, на думку слідчого судді, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, з урахуванням характеру висунутої підозри.

За таких обставин необхідно визнати, що через існування вказаних процесуальних ризиків лише тримання підозрюваного під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку, а тому у задоволені клопотання захисника підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити.

При таких обставинах вважаю, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задоволити і до підозрюваного ОСОБА_9 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, вислухавши думку обох сторін, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_9 заставу у розмірі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, яка становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривні.

Визначений судом розмір застави є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_9 а також буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 08.11.2026 включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 13.00 год. 09.09.2026.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити підозрюваного з-під варти та зобов`язати його прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, та покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Визначені обов`язки покласти на підозрюваного на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12).

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити підозрюваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня складення повного тексту ухвали.

Слідчий суддя: