Ухвала суду № 139601559, 04.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5446/26

Провадження № 1-кс/191/386/26

У Х В А Л А

іменем України

04 вересня 2026 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №42025042140000092, внесене в ЄРДР 26.12.2025 за ст. 356 КК України.

Скарга мотивована тим, що 21.06.2025 ОСОБА_3 звернулася до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, в якій повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої війшов житловий будинок АДРЕСА_1 (в подальшому будинку був присвоєний № 122). Вказаний будинок був побудований під час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Рішенням виконкому Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 09.09.1958 р. право власності на вказаний будинок було встановлено за ОСОБА_6 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько заявниці ОСОБА_7 у встановлений законом строк подав до Синельниківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 . Але свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі він не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 , увійшла частина будинку АДРЕСА_1 , яку він отримав в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 вважає, що в силу ст. 548 ЦК УРСР до ОСОБА_3 перейшло право на частину житлового будинку, розташованого за вказаною адресою, ще в 1984р., тобто після смерті її батька. Однак рішенням сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №79-4/ІV від 12.01.2007р. земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято до земель комунальної власності виконавчого комітету Роздорської селищної ради Синельниківського району.

Рішенням сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №395-25/V від 10.08.2010р. ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Рішенням сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №149-15/VІ від 10.10.2012р. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 затверджено, та земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було надано у власність ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На час надання ОСОБА_8 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та затвердження цього проекту на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , був розташований житловий будинок, побудований дідом та бабою заявниці.

Факт знаходження житлового будинку, господарських будівель та споруд за вказаною адресою підтверджується, зокрема, відповіддю КП «Синельниківське МБТІ» від 26.09.2014р., а також технічним паспортом будинку. Анулювання реєстрації житлового будинку за вказаною адресою у зв`язку із руйнуванням об`єкта нерухомості Комунальним підприємством «Синельниківське МБТІ» на час прийняття сесією Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_8 не здійснювалося.

Після передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_8 розташований на земельній ділянці за вказаною адресою житловий будинок та господарські споруди були самовільно зруйновані ОСОБА_8 . Цей факт підтверджується довідкою КП «Синельниківське МБТІ» від 25.12.2014р. № 2556. Отже, службові особи Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, діючи умисно, з метою отримання вигоди ОСОБА_8 , з використанням влади, всупереч інтересам служби винесли незаконне рішення про передачу земельної ділянки, на якій знаходився належний мені житловий будинок, у власність ОСОБА_8 , внаслідок чого із спільної часткової власності ОСОБА_3 вибув та був зруйнований житловий будинок АДРЕСА_1 , чим їй було завдано істотної матеріальної шкоди.

ОСОБА_3 вважає, що в діях службових осіб Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, і зокрема голови селищної ради, міститься склад злочину, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

26.12.2025 за заявою ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025042140000092 внесено відомості про кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Постановою дізнавача СД Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 08.04.2026 вказане кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

Скаржниця вважає, що постанова дізнавача СД Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 08.04.2026 про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, стала наслідком поверхневого та формального проведення досудового розслідування, допущеного з боку дізнавача.

Зазначає, що в оскаржуваній постанові дізнавача мотивувальна частина складається виключно із посилання на судові рішення в справах без зазначення номерів справ, із описом руху справ, посиланням на процесуальні документи в справах. Також в постанові міститься посилання на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.05.2015р. у справі № 191/1182/15-а, яким було визнано незаконним та скасовано рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 295-27/УІ від 15.10.2014р. про скасування рішень Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №79-4/V від 12.01.2007р., №395-25/V від 10.08.2010р. та 149-15/VІ від 10.10.2012р. Рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 149-15/VІ від 10.10.2012р. це рішення про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 .

Вважає, що рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 295-27/УІ від 15.10.2014р. було скасовано судом суто з процесуальних підстав. На думку скаржниці наявність судового рішення в адміністративній справі не виключає можливість перевірки правдивості відомостей, внесених до рішень Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в порядку кримінального провадження. Зазначає, що судове рішення в адміністративній справі не створює преюдиції в кримінальному провадженні і вважає, що під час досудового розслідування не було перевірено той факт, що на час ухвалення рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 149-15/УІ від 10.10.2012р. про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 ця земельна ділянка не була вільною, а, отже, не могла бути передана у власність будь-якої особи.

Також вважає, що під час досудового розслідування не було перевірено правдивість відомостей, викладених службовими особами Роздорської селищної ради у первинних документах, на підставі яких в подальшому було прийнято рішення про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 , зокрема, це документи про відсутність будинку та господарських споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яку передали в подальшому у власність ОСОБА_8 .

Також зазначає, що в постанові про закриття кримінального провадження відсутнє посилання на конкретну особу, в діях якої відсутній склад кримінального правопорушення. Дізнавач ОСОБА_9 не навела в постанові обставини, які були встановлені під час досудового розслідування, на підставі яких вона прийняла рішення про закриття кримінального провадження. В оскаржуваній постанові немає посилань на жоден доказ, отриманий під час досудового розслідування, яким керувалася дізнавач при винесенні цієї постанови. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час досудового розслідування слідчі дії взагалі не проводилися.

Також не погоджується із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 356 КК України, а не за ст. 364 ч.1 КК України.

На думку скаржниці висновок дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Розгляд скарги призначений до судового розгляду на 31 серпня 2026 року, о 10-10 годину, у приміщенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Судове засідання не відбулося внаслідок технічних проблем в суді, розгляд скарги призначений на 04.09.2026, о 10-30.

30.08.2026 від представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримує, просить задовольнити.

02.09.2026 від дізнавача ОСОБА_9 надійшла заява по розгляд справи без її участі, подану скаргу заперечує, вважає, що кримінальне провадження №42025042140000092 закрите законно, поведеним досудовим розслідуванням встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, будь-які ознаки самоуправства за ст. 356 КК України у діях службових осіб Роздорської селищної ради чи інших осіб відсутні, а цивільній або адміністративний спір між сторонами не може бути підставою для притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали кримінального провадження №42025042140000092, надані на запит суду органом досудового розслідування, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування зостановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити певну дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Виходячи з вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження відповідно до норм Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим усіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Виходячи з положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За вимогами ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об`єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об`єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов`язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об`єктивною дійсністю.

Всебічність, повнота й об`єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об`єктивної істини.

У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний ретельно перевірити законність та обґрунтованість прийнятої слідчим постанови.

Слідчий суддя встановив, що 30.04.2026 року дізнавач сектору дізнання Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 внесла постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042140000092 від 26.12.2025 року у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, яка мотивована наступним.

09.07.2025 до чергової частини Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_3 за фактом порушення її прав щодо користування земельною ділянкою та житловим будинком, яку зареєстровано в ЖЕО. Вивченням вказаних матеріалів встановлено, що згідно рішення Роздорської селищної ради №79-4/У від 12.01.2007, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , самоправно, всупереч установленому законом порядку, прийнята до земель комунальної власності, чим заподіяно значну шкоду її інтересам. За даним фактом 26.12.2025 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №42025042140000092 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

ОСОБА_3 у своїй заяві, повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її бабуся - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 (у подальшому будинку був присвоєний № 122). Будинок був побудований під час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за яким рішенням виконкому Роздорської селищної ради від 09 серпня 1958 року було встановлено право власності на даний будинок. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. ОСОБА_7 у встановлений законом строк подав до Синельниківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 , але свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі він не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_6 батько ОСОБА_7 помер. На час смерті батька ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , тому відповідно до положень статті 549 ЦК України, 1960 року, вона є такою, що прийняла спадщину. До складу спадщини ввійшла частина будинку АДРЕСА_3 . На теперішній час ОСОБА_3 має намір оформити своє право на спадщину у нотаріальному порядку, для чого їй необхідно з`ясувати правовий статус земельної ділянки, на якій розташований спадковий будинок. Рішенням Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року земельна ділянка площею 0,15 га, розташована у АДРЕСА_3 була надана у власність ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку. 09 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на дану земельну ділянку. 10 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області було видано ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно. Рішенням Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року скасовано як незаконне рішення Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 . Разом з цим, наявність свідоцтва про право власності та державна реєстрація права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_8 є перешкодою для нотаріального оформлення ОСОБА_3 права на спадщину, оскільки житловий будинок, який увійшов до складу спадщини, розташований саме на цій земельній ділянці. Спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_8 без врахування наявності спадкового майна на ній у вигляді житлового будинку та без врахування інтересів спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Оскільки правові підстави виникнення права власності на земельну ділянку у ОСОБА_8 відсутні, то державна реєстрація його права власності підлягає скасуванню. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 вважає недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1224855600:02:003:0054), виданого 10 грудня 2013 року ОСОБА_8 державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_12 .

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд врахувавши обставини, встановлені у постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року, залишеній без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, яке у силу положень частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, має преюдиційне значення, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Вказаним судовим рішенням скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року «Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 794 від 12 січня 2007 року, № 395-25 від 10 серпня 2010 року та № 149-15 від 10 жовтня 2012 року», а також підтверджена законність рішення Роздорської селищної ради № 79-4/У від 12 січня 2007 року щодо прийняття до земель комунальної власності земельної ділянки, розташованої в межах с. Роздори, яка була не передана у власність або в користування за адресою: АДРЕСА_3 , законність рішення № 395-25/У від 10 серпня 2010 року та законність рішення № 149-15/УІ від 10 жовтня 2012 року щодо відведення даної земельної ділянки відповідачеві для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання йому земельної ділянки у власність, у зв`язку з чим свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, спірну земельну ділянку, відповідачем отримано та зареєстровано право власності на неї правомірно. Інших правових підстав припинення зареєстрованого за ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку в ході судового розгляду встановлено не було.

23 березня 2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року змінено у частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У квітні 2016 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_13 подано касаційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року.

01 червня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. 06 липня 2016 року ОСОБА_8 подано заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких вказує на її необґрунтованість та безпідставність. 08 вересня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , реєстраційної служби Синельниківського МЮУ про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності призначено до судового розгляду. У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_13 просить скасувати Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обгрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про прийняття уточненої позовної заяви, а апеляційний суд необгрунтовано відмовив у зупиненні провадження у справі до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_3 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень. Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що рішенням виконкому Роздорської селищної ради від 09 вересня 1958 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_3 , є донькою ОСОБА_7 . Згідно довідки Роздорської селищної ради № 764 від 13 жовтня 2014 року на час смерті ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 проживали його дружина - ОСОБА_14 та донька - ОСОБА_15 . Згідно довідки Синельниківського МЕТІ від 19 червня 2015 року № 89 первинна інвентаризація нерухомого майна, належного ОСОБА_6 , була проведена за адресою: АДРЕСА_1 (рішення № 19 Роздорської селищної ради від 09 вересня 1958 року), але при повторній інвентаризації, проведеній у 1985 році, було встановлено, що у зв`язку з упорядкуванням нумерації № 80 змінився на № 122. Згідно довідки Роздорської селищної ради № 668 від 29 липня 2015 року житловому будинку в АДРЕСА_1 , належного померлому ОСОБА_6 , присвоєно номер 122 на підставі рішення виконкому № 4 від 17 квітня 1993 року «Про перереєстрацію нумерації будівель по вулицях селища Роздори та сіл у зв`язку з уточненням». Рішенням Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; надано ОСОБА_8 у власність земельну ділянку площею 0, 15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 . 09 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області за ОСОБА_8 було зареєстровано право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , а 10 грудня 2013 року державним реєстратором ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно. Рішенням Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року були скасовані як незаконні рішення Роздорської селищної ради № 79-4 від 12 січня 2007 року «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності», № 395-25 від 10 серпня 2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_8 », № 149-15 від 10 жовтня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_8 та надання у власність земельної ділянки». Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року у справі № 191/1182/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року й ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 . Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року «Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 79-4 від 12 січня 2007 року, № 395-25 від 10 серпня 2010 року та № 149-15 від 10 жовтня 2012 року».

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року у справі у справі № 191/1182/15-а встановлено, що за результатами перевірки, проведеної 06 грудня 2006 року комісією у складі землевпорядника Роздорської селищної ради, голови земельної комісії та депутата Роздорської селищної ради, встановлена відсутність будівель та споруд на земельній ділянці за АДРЕСА_3 . Актом вибору та обстеження даної земельної ділянки, складеному у 2010 році, також встановлена відсутність на ній будівель та споруд. Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , завжди належала Роздорській селищній раді і перебувала у користуванні громадянина ОСОБА_6 до моменту його смерті, а після цієї дати і з часу зруйнування житлового будинку земельна ділянка стала вільна від будь-яких споруд, тому ніхто окрім Роздорської селищної ради, від імені територіальної громади, не мав права розпорядитися земельною ділянкою та використовувати.

У листі Синельниківського МЕТІ № 2656 від 25 грудня 2014 року зазначено, що згідно договору про надання послуг від 22 грудня 2014 року спеціалістом БТІ було проведено обстеження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було встановлено, що житловий будинок зруйнований. Згідно спадкової справи № 6 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини звернулися спадкоємці, у тому числі і спадкоємець ОСОБА_7 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 спадкові справи не заведені. Відповідно до частини першої статті З ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За правилами частини першої статті 33 ЦПК України, 2004 року, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Законність рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №149-15/УІ від 10 жовтня 2012 року є предметом спору у справі № 191/4252/15-ц.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 17 серпня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №79-4/1V від 12 січня 2007 року (у частині земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ); №395-25/У від 10 серпня 2010 року та №149-15/УІ р. - відмовлено у повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив, що дізнавач здійснив низку слідчих та процесуальних дій, зокрема, зробив низку запитів до органів місцевого самоврядування, суду, отримав відповіді на запити.

Зокрема, в матеріалах міститься копії низки судових рішень.

Так, постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 у справі №1911182/15 а, адміністративний позов ОСОБА_8 до Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії Роздорської селищної ради задовольнити у повному обсязі, яким визнано незаконним та скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295-27/ VІ від 15 жовтня 2014 року «Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 79-4/V від 12.01.2007 року, № 395-25/ V від 10.08.2010 року та № 149-15/ VІ від 10.10.2012 року», якими селищна рада скасувала власне рішення від 2007, 2010,2012 років, яким визначався статус земельної ділянки, як ділянки, яка перебуває у комунальній власності, і на підставі яких у позивача ОСОБА_8 виникло право власності на землю, а зазначені рішення стали підставою для реєстрації в 2013 році за позивачем ОСОБА_8 зазначеної земельної ділянки на праві власності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_8 до Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення залишено без змін.

Ухвалою ВАСУ від 26.11.2015 Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року в цій справі залишено без змін.

16.12.2015 рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 191/367/15ц відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

В цьому рішенні судом встановлено, зокрема, що судовим рішенням від 25.05.2015 року скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295 27 від 15.10.2014 року «Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 79 4 від 12.01.2007 року, № 395 25 від 10.08.2010 року та № 149 15 від 10.10.2012 року», а також встановлена законність рішення Роздорської селищної ради № 79-4/V від 12.01.2007 року щодо прийняття до земель комунальної власності земельної ділянки, розташованої в межах с. Роздори, яка була не передана у власність або в користування за адресою: АДРЕСА_3 , законність рішення № 395-25/V від 10.08.2010 року та законність рішення № 149-15/VІ від 10 жовтня 2012 року щодо відведення даної земельної ділянки відповідачеві для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання йому у власність, у зв`язку з чим свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, спірну земельну ділянку, відповідачем отримано та зареєстровано право власності на неї правомірно. Жодних підстав припинення зареєстрованого за ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку, передбачених ст. 140 ЗК України, в ході судового розгляду встановлено не було. Посилання позивачки на правила ст. 549 ЦК Української РСР є належним чином необґрунтованими, оскільки після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк позивачка не зверталася та позовних вимог щодо фактичного прийняття нею спадщини після його смерті не заявляла. Крім того, суду не було надано жодного належного підтвердження, що житловий будинок по АДРЕСА_3 увійшов до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_7 . Так, в 1958 році за ОСОБА_6 було визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_4 , але суду не надано належних доказів, що після його смерті спадщину у вигляді даного домоволодіння прийняла ОСОБА_5 . Також з судового рішення від 25.05.2015 року вбачається, що з 06.12.2006 року землевпорядною комісією встановлена відсутність будівель та споруд на земельній ділянці за АДРЕСА_3 . Факт відсутності житлового будинку та інших споруд на даній земельній ділянці встановлений також і показаннями свідків, з яких вбачається, що приблизно останніх 20 років житлового будинку на цій земельній ділянці вже не було, залишились лише руїни, фрагменти стін та виникло стихійне звалище. За таких обставин судом не встановлено підстав для позбавлення ОСОБА_8 права власності на спірну земельну ділянку.

23 березня 2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року змінено у частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 03.05.2018 у справі Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року у незміненій за результатами апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року залишено без змін.

13.03.2017 рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №79-4/ІV від 12.01.2007 р.( в частині земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ) ; №395-25/V від 10.08.2010 р. та ; №149-15/VІ р.

Зокрема, у рішенні зазначено, що постановою Синельниківського міськрайонного суду від 25.05.2015 року встановлено, що результатами перевірки, проведеної 06.12.2006 року комісією у складі землевпорядника Роздорської селищної ради, голови земельної комісії та депутата Роздорської селищної ради встановлена відсутність будівель та споруд на земельній ділянці за АДРЕСА_3 . Актом вибору та обстеження даної земельної ділянки, складеному у 2010 році, також встановлена на ній відсутність будівель та споруд. Також судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 завжди належала Роздорській селищній раді і перебувала у користуванні громадянина ОСОБА_6 до моменту його смерті, а після цієї дати і з часу зруйнування житлового будинку земельна ділянка стала вільна від будь-яких споруд на ній, тому ніхто окрім Роздорської селищної ради, як територіальної громади, не мав права розпорядитися земельною ділянкою та використовувати. З урахуванням того, що судом зроблений висновок щодо законності рішення сесії Роздорської селищної ради № 79-4/V від 12.01.2007 року щодо прийняття до земель комунальної власності земельної ділянки, розташованої в межах с. Роздори, яка була не передана у власність або в користування за адресою: АДРЕСА_3 , був зроблений висновок про те, що рішення сесії Роздорської селищної ради № 395-25/ V від 10.08.2010 року та № 149-15/ VІ від 10 жовтня 2012 року також є законними та прийнятими в межах повноважень органу місцевого самоврядування. Рішенням Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 395-25/V від 10.08.2010 року було вирішено надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,15 га.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 05.02.2020 рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року залишено без змін. У постанові Верховний суд серед іншого зазначив, що оскільки оскаржуваними рішеннями сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області не порушено особисті немайнові, майнові права або інтерес ОСОБА_3 з підстав не доведення нею права власності на будинок, доводи заявника щодо не надання оцінки судами попередніх інстанцій оскаржуваним рішенням Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області є безпідставними, оскільки тільки у випадку доведення позивачем суду порушення його прав, свобод або інтересів, суд вправі здійснювати розгляд справи, перевіряючи на дотримання вимог чинного законодавства аргументи, наведені у заявлених вимогах, що цілком відповідає завданню цивільного судочинства, встановленого правилами ЦПК України.

Таким чином, слідчий суддя, проаналізувавши суть скарги, зміст правових відносин, які виникли у скаржниці з органом місцевого самоврядування та власником земельної ділянки, дійшов висновку, що ці відносини носять цивільно-правовий характер і питання власності, неправомірності дій органу місцевого самоврядування та статусу зруйнованого будинку вирішені неодноразово в порядку цивільного та адміністративного судочинства. По суті скаржниця не погоджується із ухваленими судами рішеннями і вільно тлумачить фактичні обставини, які вже встановлювалися судом щодо дій органу місцевого самоврядування, статусу земельної ділянки та зруйнованого будинку, який колись належав її родичам, однак ці питання вже неодноразово встановлені і вирішені.

Зокрема, в наведених вище рішеннях суду неодноразово встановлено, що будинок був зруйнований ще до того, як власником ділянки став ОСОБА_8 , право власності за скаржницею на земельну ділянку та будинок судами не визнано, отже, будинок в її власності і не перебував. Жодних даних щодо якихось навмисних злочинних дій з боку органу місцевого самоврядування та ОСОБА_8 до, після, під час судового розгляду встановлено не було; таких конкретних даних не наводить і сама скаржниця.

За результатами розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку, що усі необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, проведені; проведене досудове розслідування в цілому відповідає принципам повноти, всебічності і об`єктивності; дізнавачем виконано обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки усіх зібраних доказів; постанова дзнавача про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи; скарга ОСОБА_3 не є обґрунтованою та наведені в ній доводи відхиляються слідчим суддею як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Слідчий суддя також зазначає, що питання правової кваліфікації кримінального провадження є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування і суд не вправі надавати дізнавачу чи слідчому вказівки з приводу кваліфікації та здійснювати перекваліфікацію на стадії досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку що дізнавачем прийнято обґрунтоване мотивоване та законне рішення про закриття кримінального провадження №42025042140000092 від 26.12.2025 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 303-307, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №42025042140000092 від 26.12.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1