Рішення № 139600832, 09.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12917/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ТРАНС-АВТО-Д" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 091474 від 10.06.2026 про застосування до ПП "ТАД" адміністративно-господарського штрафу у сумі 51 000,00 грн. Визнати протиправною та скасувати постанову № 091475 від 10.06.2026 про застосування до ПП "ТАД" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 червня 2026 року Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій обл. Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 091474 про застосування до Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн на підставі абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постанову № 091475 про застосування до ПП «ТАД» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також, 02 червня 2026 року Управлінням державного нагляду (контролю) у Закарпатській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 006165 про застосування до водія ОСОБА_1 який є працівником ПП «ТАД» адміністративного стягнення у розмірі 51000,00 грн на підставі ч. 3 ст. 132-1 КУпАП. Однак, позивач вважає постанову № 091474 та постанову № 091475 такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що акт рейдової перевірки № ЕАР014114 від 06.05.2026, в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо відсутності під час перевезення належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, а також порушення вимог законодавства у сфері перевезення великовагових та великогабаритних вантажів, встановлені за результатами проведення габаритно-вагового контролю, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», був складений лише після фактичного проведення габаритно-вагового контролю та встановлення відповідних порушень, тобто після тієї події, яка стала підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за відмову від проходження такого контролю.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 06.05.2026 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНР 000630 від 01.05.2026 у Закарпатській області, на а/д М-06, 756 км. + 800 м., було здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN/TAD, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , в тому числі габаритно-ваговий контроль.

Під час перевірки виявлено порушення: "Внутрішні перевезення вантажів, ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - на момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, п. 22 ПДР (ПКМУ від 10.10.2001 №1306) перевищення вагових та/або габаритних обмежень".

При здійснені перевірки водій транспортного засобу надав наступні документи: Посвідчення водія; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; Дозвіл № НОМЕР_3 (не був прийнятий до уваги, оскільки під час проведення перевірки встановлено невідповідність фактичних габаритних параметрів транспортного засобу параметрам, погодженим зазначеним дозволом); ТТН від 04.05.2026 року № б/н (не була прийнята до уваги, оскільки під час проведення перевірки встановлено оформлення не належним чином, не заповнені всі пункти).

За результатами проведеної 06.05.2026 рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № ЕАР014114, у якому зафіксовано виявлені під час здійснення державного контролю порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутність на момент проведення перевірки належним чином оформленої товарно-транспортної накладної та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту від 06.05.2026 № ЕАР 014114 було призначено на 10.06.2026 про що позивача повідомлено листом.

За результатами розгляду матеріалів справи уповноваженою посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, керуючись статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктом 19 Порядку №1567, прийнято постанови №091474 та №091475 про застосування до Позивача адміністративно-господарських штрафів.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими постановами про застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із пунктами 2 та 4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Положення про формений одяг, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пункт 21 Порядку №1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як встановлено судом, що 10 червня 2026 року Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 091474 про застосування до Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн на підставі абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постанову № 091475 про застосування до ПП «ТАД» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

06.05.2026 о 10 год. 41 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ Чоп, 756 км + 800 м, у Закарпатській області посадовими особами Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу MAN, державні номерні знаки НОМЕР_1 та причеп ТАД НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водій ОСОБА_1 є працівником ПП «ТАД» та перебував у рейсі за наказом про відрядження № 146-від 04.05.2026 року.

Постановою №006165 водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП відмова від проходження габаритно-вагового контролю, одночасно Постановою №091475 за ненадання документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», то як у Постанові №091474 Відповідач дійшов висновку про перевищення габаритно-вагових нормативів.

Відповідно до частини 1 абзацу 17 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у поставові від 09 серпня 2019 року у справі №806/1450/16.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування проводиться відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 879 такий визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 879: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 16 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, проводиться перевірка на дотримання вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу у відповідності до нормативно встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

а) зовнішніх габаритів ширина: 2,6 м., сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75 м.; Висота від поверхні дороги 4 м., транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35 м. Довжина: вантажного автомобіля 12 м. автопоїзда 22 м. автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75 м. маршрутного транспортного засобу 18,75 м., Виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2 м.

б) фактичної маси: Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18т. (державного значення) 14 т. (місцевого значення), трьохвісний автомобіль 25 (26) (державного значення) т. 21т. (місцевого значення), чотирьохвісний автомобіль 32 т. (державного значення) 24 т. (місцевого значення), чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38т.(державного значення) 24т.(місцевого значення).

За змістом пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: - визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю - здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху. - у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС.

Таким чином, державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок. Під час проведення перевірки здійснюється державний контроль, зокрема, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

Суд зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Внаслідок перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено порушення позивачем вимог габаритно-вагових стандартів транспортних засобів.

Суд зазначає, що 05.05.2026 під час здійснення заходів державного контролю водій транспортного засобу відмовився від проходження габаритно-вагового контролю, у зв`язку з чим посадовими особами Укртрансбезпеки було оформлено відповідні матеріали, зокрема акт блокування транспортного засобу.

А тому, саме відмова від проходження габаритно-вагового контролю є самостійним закінченим правопорушенням, відповідальність за яке прямо передбачена частиною третьою статті 132-1 КУпАП.

Таким чином, підставою для винесення постанови №006165 від 02.06.2026 був виключно встановлений факт відмови водія від проходження габаритно-вагового контролю, що в свою чергу регулюються вимогами КУпАП, а не результати проведення такого контролю, що регулюються вимогами Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на наведене вище, суд зазначає, що до автомобільного перевізника були застосовані різні штрафні санкції, за різними вимогами законодавства, адміністративне правопорушення по КУпАП (132-1 КУпАП), та адміністративно-господарське порушення, за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" (статті 60).

Отже, постановою №006165 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 КУпАП було притягнуто водія транспортного засобу як фізичну особу за вчинення ним самостійного адміністративного правопорушення, яке полягало у відмові від проходження габаритно-вагового контролю.

При цьому, суд зазначає, що постанови №091474 та №091475 винесені вже щодо автомобільного перевізника у порядку статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стосуються адміністративно-господарської відповідальності суб`єкта господарювання за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, встановлені за результатами фактично проведеного 06.05.2026 габаритно-вагового контролю.

За таких обставин твердження позивача про застосування до нього трьох покарань за одну подію є хибним, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за КУпАП щодо відмови від проходження габаритно-вагового контролю, яка є самостійним правопорушенням, та встановленого після проведення габаритно-вагового контролю перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, що є окремим порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо законності постанови № 091474 про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Під час проведення 06.05.2026 габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що транспортний засіб позивача здійснював перевезення великогабаритного та великовагового вантажу з параметрами, які не відповідали тим, що були зазначені у дозволі на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні.

Зокрема, позивачем під час проведення перевірки було пред`явлено дозвіл від 01.05.2026 №2026-13856801-1569 НГ, відповідно до якого загальна маса транспортного засобу становила 40,00 т.

Однак, відповідно до Акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №000742 встановлено, що допустима довжина транспортного засобу становить 18,75 м, тоді як фактична довжина склала 19,70 м; допустима ширина становить 2,60 м, тоді як фактична ширина транспортного засобу становила 3,05 м; висота транспортного засобу відповідала нормативним вимогам та становила 4,00 м.

Крім того, відповідно до Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №ОАВ001170, фактична загальна маса транспортного засобу становила 85,91 т при нормативно допустимій масі 40,00 т.

Зазначені відомості повністю підтверджуються талоном про зважування №1 від 06.05.2026, який також містить інформацію про фактичну загальну масу транспортного засобу 85,91 т.

Таким чином, фактичні вагові та габаритні параметри транспортного засобу істотно відрізнялися від параметрів, зазначених у дозволі №2026-13856801-1569 НГ, що свідчить про використання позивачем дозволу, який не відповідав фактичним характеристикам транспортного засобу під час здійснення перевезення.

А тому, суд вважає, що дозвіл від 01.05.2026 №2026-13856801-1569 НГ не відповідав фактичним характеристикам транспортного засобу на момент здійснення перевезення, а тому не міг вважатися належним документом, який надавав право на рух транспортного засобу з фактичними ваговими та габаритними параметрами, встановленими під час проведення державного контролю.

Згідно з пунктом 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Пункт 1 Порядку №879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/ або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Згідно підпункту 11 пункту 2 даного Порядку точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 513 затверджено Порядок супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу (далі - Порядок №513).

Відповідно до п. 5 Порядку №513 у разі виявлення ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначених у пункті 4 цього Порядку, посадова особа приймає рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу за формою згідно з додатком 1 до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю).

Згідно частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин суд вважає, що уповноважена посадова особа Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, оцінивши всі матеріали перевірки у їх сукупності, обґрунтовано дійшла висновку про наявність у діях автомобільного перевізника порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та правомірно винесла постанову №091474 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо правомірності винесення постанови № 091475 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Суд зазначає, що прийнята на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 цього Закону.

Однак, як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, що водій на вимогу працівників під час проведення рейдової перевірки надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дозвіл № НОМЕР_3 , товарно-транспортна накладна від 04.05.2026 № б/н.

Отже, факт надання відповідних документів підтверджує і сам відповідач у поданому до суду відзиві.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, зокрема, є: для водія посвідчення водія відповідної категорії; реєстраційні документи на транспортний засіб; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, відповідач вказує, що власник транспортного засобу надав зокрема ТТН від 04.05.2026 року № б/н, однак така накладна не була прийнята до уваги, оскільки під час проведення перевірки встановлено оформлення не належним чином, не заповнені всі пункти.

Стосовно твердження відповідача про наявність незаповнених пунктів у товаро-транспортній накладній від 04.05.2026 року № б/н наданій водієм приватного підприємства "ТРАНС-АВТО-Д", суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Отже, чинним законодавством визначено істотні дані, що має містити ТТН, зокрема, найменування та код ЄДРПОУ вантажовідправника, автомобільного перевізника та вантажоодержувача.

Верховний Суд у постановах від 25 липня 2024 року у справі №440/2334/23 та від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/17818/21 зазначив, що наявність недоліків в заповненні товарно-транспортної накладної, посадові особи контролюючого органу обгрунтовано уважають це відсутністю передбаченого законом документа. У зв`язку з чим Суд дійшов висновків, що під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, не надав належним чином оформлену товарно-транспортну накладну.

Оскільки, надана водієм працівникам Укртрансбезпеки під час перевірки ТТН не містила істотних даних, визначених ч.3 ст. 48 Закону № 2344-III, а саме кодів ЄРДПОУ вантажовідправника, вантажоодержувача, відомостей про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III, не надав належним чином оформлену товарно-транспортну накладну.

За приписами пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Пунктом 11.4 Правил № 363 регламентовано, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. Таким чином, водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її.

Відтак, водій, який здійснює перевезення вантажу, несе відповідальність за наявність належно оформленої товарно-транспортної накладної (ТТН) під час перевезення.

Хоча обов`язок за правильне оформлення ТТН покладається на вантажовідправника, водій повинен перевірити наявність усіх необхідних реквізитів у ТТН перед початком перевезення, щоб забезпечити законність та безпеку транспортної операції.

Верховний Суд у постановах від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23 та від 10.10.2024 у справі № 440/17818/21, а також від 04.03.2025 у справі №440/4136/23 сформулював правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування статей 48, 60 Закону № 2344-III, положень пункту 11.1 Правил № 363, в частині оформлення товарно-транспортної накладної із зазначенням обов`язкових реквізитів, який є релевантним до обставин цієї справи.

Отже, відповідачем до позивача, як перевізника, правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-III, згідно положень абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III, а тому спірна постанова № 091475 від 10.06.2026 є правомірною.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятих останнім рішень, позивач повинен спростувати ці доводи.

Однак, позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, а останні прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "ТРАНС-АВТО-Д" до Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправними та скасування постанов від 10.06.2026 року про застосування до приватного підприємства "ТАД" адміністративно-господарського штрафу: №091474, №091475 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "ТРАНС-АВТО-Д" (вул. Запорізька, 7,м. Волочиськ,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31200 , код ЄДРПОУ - 34412482) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.П. Шевчук