Рішення № 139600792, 09.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6686/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницька міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької обласної прокуратури, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати подати клопотання до Хмельницької міської ради про виключення зі складу службових житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про виключення службової квартири із числа службових, однак останній, не зважаючи на наявність рішення житлово-побутової комісії, не подав відповідне клопотання органу місцевого самоврядування. Вважає бездіяльність відповідача протиправною.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що рішення житлово-побутової комісії щодо виключення житлового приміщення із числа службових має дорадчий характер, а внесення відповідного клопотання до органу місцевого самоврядування є дискреційним повноваженням керівника обласної прокуратури, а не його обов`язком. Також зазначає, що позивач був обізнаний про службовий статус квартири, а наведені ним доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права.

У відповіді на відзив позивач заперечує щодо доводів відповідача.

Хмельницька міська рада у поясненнях зазначає, що виключення жилого приміщення із числа службових проводиться рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування на підставі клопотання відповідного органу прокуратури, однак таке щодо позивача не надходило.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Встановлено, що на підставі наказу прокурора Хмельницької області від 17.05.2019 за №74 ОСОБА_1 надано службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 30,8 м.кв. на сім`ю у складі ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син) (а. с. 117-118). На підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.06.2019 №567 позивачу виданий ордер на службове жиле приміщення ХМН№000248.

14.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницької обласної прокуратури із завою про виключення жилого приміщення із числа службових, форма якої визначена додатком №2 до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №323 від 17 липня 2020.

Відповідно до протоколу житлово-побутової комісії Хмельницької обласної прокуратури №1 від 21.01.2026 (а.с. 8) комісія ухвалила звернутись до керівника Хмельницької обласної прокуратури з пропозицією щодо внесення до виконавчого комітету Хмельницької міської ради клопотання про виключення службової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 з числа службових, оскільки потреба в такому її використанні відпала.

Листом Хмельницької обласної прокуратури за №25-38вих-26 від 13.02.2026 (а.с. 17) ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відповідно до пункту 1.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.07.2020 №323, жиле приміщення виключається із числа службових, якщо відпала потреба в такому його використані, а також у випадках, коли в установленому порядку його виключено із числа жилих. Виключення жилого приміщення із числа службових проводиться рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування на підставі клопотання відповідного органу прокуратури. Встановлено, що потреба у використанні зазначеного службового жилого приміщення на даний час не відпала. Підстави для внесення до виконавчого комітету Хмельницької міської ради клопотання щодо виключення квартири АДРЕСА_1 із числа службових на даний час відсутні.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1.7 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 липня 2020 №323, особа, яка належить до кола осіб, визначених пунктом 4.2 цього Положення, має право звернутися до Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) або спеціалізованої прокуратури на правах обласної із заявою про виключення службового жилого приміщення, в якому вона проживає разом із сім`єю, із числа службових за наявності документів, що підтверджують відсутність у неї та членів її сім`ї власного житла в населеному пункті розташування відповідного органу прокуратури.

Пунктом 4.2 зазначеного Положення передбачено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, визначених пунктом 4.1, не може бути виселено, зокрема, осіб, які пропрацювали в органах прокуратури не менш як десять років.

Згідно з п. 1.6 Положення жиле приміщення виключається із числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні. Виключення проводиться рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування на підставі клопотання відповідного органу прокуратури.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що визначення того, чи відпала потреба у використанні квартири як службової, належить до дискреційних повноважень керівника прокуратури. Рішення житлово-побутової комісії має рекомендаційний характер.

Водночас, дискреційні повноваження не є абсолютними і не можуть застосовуватись органом свавільно.

Надаючи оцінку мотиву відповідача про збереження потреби у житлі, суд бере до уваги досліджені матеріали справи, з яких вбачається наступне. У період з січня по лютий 2026 (одночасно з розглядом заяви позивача) керівником Хмельницької обласної прокуратури внесено до органу місцевого самоврядування 18 клопотань про виключення квартир з числа службових. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.02.2026 №162 вказані клопотання були задоволені, оскільки потреба в використанні службових приміщень відпала. Серед квартир, щодо яких відповідач ініціював зміну статусу, наявні житлові приміщення у тому ж будинку, що і квартира позивача ( АДРЕСА_2 ).

У той же час, відповідач не надав об`єктивних доказів чи обґрунтувань, які б пояснювали критерії такого вибіркового підходу. Відповідач не довів, чим фактичні обставини позивача (склад сім`ї, стаж понад 10 років, наявність висновку комісії) суттєво відрізняються від обставин тих працівників, щодо яких клопотання були подані. Більше того, у спірному листі відсутнє будь-яке мотивоване пояснення, чому обставини, викладені позивачем у заяві та підтверджені матеріалами справи, не є достатніми підставами для ініціювання процедури внесення клопотання до органу місцевого самоврядування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Делькорт проти Бельгії», «Булут проти Австрії») принцип рівності перед законом вимагає однакового підходу до осіб у подібних обставинах. Відмінне ставлення допускається лише за наявності об`єктивного розумного обґрунтування.

За відсутності визначених критеріїв дії відповідача щодо позивача є непропорційними та містять ознаки необґрунтованої вибірковості. Отже відмова, оформлена листом від 13.02.2026, не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України (не є обґрунтованою та прийнятою з урахуванням усіх обставин).

Враховуючи те, що прийняття рішення про внесення клопотання є дискреційним повноваженням, суд позбавлений можливості перебирати на себе функції органу прокуратури та прямо зобов`язувати відповідача подати таке клопотання до органу місцевого самоврядування.

Згідно правових позицій Верховного Суду висловлених, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а, від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційними є права суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову шляхом визнання необґрунтованою відмови Хмельницької обласної прокуратури у задоволенні заяви ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду, викладеної у цьому рішенні (зокрема щодо необхідності дотримання принципу рівності та недопущення безпідставного вибіркового підходу при реалізації дискреційних повноважень)

Що стосується судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин можуть бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Встановлено, що до позовної заяви доданий договір про надання правничої допомоги №10 від 09.05.2025, додаткова угода до договору про надання правничої допомоги №10 від 09.05.2025 від 17.02.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026, додаток №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026, платіжна інструкція №8418-3474-4903-6373 від 15.06.2026 на суму 15000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їх дійсності та необхідності, критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також додатково із врахуванням рівня складності справи (справа не є складною, судова практика є сталою) та виду провадження (спрощене письмове, без проведення судових засідань) суд приходить до висновку про можливість відшкодування вартості правничої допомоги, яка є пропорційною та необхідною, в сумі 7000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Хмельницької обласної прокуратури щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 13.02.2026 №25-38вих-26, у внесенні до виконавчого комітету Хмельницької міської ради клопотання про виключення службової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 30,8 кв.м., з числа службових.

Зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2026 щодо виключення жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 , з числа службових, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1300 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. за рахунок асигнувань Хмельницької обласної прокуратури.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька обласна прокуратура (пров. Військоматський, 3,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 02911102)

Головуючий суддя І.С. Козачок