Ухвала суду № 139600569, 09.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання витребування доказів

09 вересня 2026 року справа № 520/19074/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - відповідач №1, суб`єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації), Військової частини НОМЕР_2 (далі за текстом - відповідач №2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05.11.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 05.11.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021; 4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022; 6) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 7) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.12.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023; 8) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2023 по 31.12.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 9) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.12.2024 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024; 10) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2024 по 31.12.2024 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічно класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 11) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 01.08.2025 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025; 12) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2025 по 01.08.2025 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 13) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025; 14) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 рік із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою суду від 03.07.2026 р. було прийнято позов до розгляду та відкрито провадження; роз`єднано позовні вимоги.

У межах справи №520/19074/26 залишено вимоги: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05.11.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 05.11.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 , яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою суду від 16.07.2026 р. по даній справі було залучено до участі у справі в якості відповідача - Військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ); розгляд справи розпочато спочатку; витребувано у Міністерства оборони України докази правонаступництва Військової частини НОМЕР_2 щодо Військової частини НОМЕР_4 ; докази про те до компетенції якої саме військової частини - Військової частини НОМЕР_1 чи Військової частини входить виконання обов`язку з приводу вчинення управлінського волевиявлення стосовно призначення, обчислення, нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям особового складу Військової частини НОМЕР_4 ; докази які підтверджують до якої саме військової частини (органу, установи) були передані на архівне зберігання документи Військової частини НОМЕР_4 , зокрема особові справи, картки особових рахунків, розрахунково-платіжні відомості та інші документи щодо нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі стосовно ОСОБА_1 .

Дану ухвалу уповноважений представник Міністерства оборони України отримав 25.07.2026р. засобами поштового зв`язку, утім станом на 09.09.2026р. жодних з витребуваних документів до суду не надходило.

Отже, Міністерством оборони України не забезпечено виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026р. у справі №520/19074/26.

З матеріалів справи судом встановлено, що заявник з 05.11.2020р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 (яка знаходилася на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 ) та на виконання директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.10.2025 №Д-321/125/дск, директивою Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2025 №Д-88/дск була приєднана до Військової частини НОМЕР_2 і ліквідована як юридична особа.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_5 від 05.11.2020 №282 ОСОБА_1 виключено зі списків особоВого складу військової частини НОМЕР_5 та направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 з 05.11.2020р.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2019 №694 «Про створення спільної фінансово-економічної служби військових частин НОМЕР_1 з НОМЕР_4 та НОМЕР_6 » та затвердженим цим наказом Положенням встановлено, що Військова частина НОМЕР_4 та Військова частина НОМЕР_6 перебували на фінансовому забезпеченні при Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з листом Головного управління оборонних активів від 23.02.2026р. №220/73/442 на виконання вимог директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.10.2025 року № Д-321/125/дск (зі змінами), станом на 24.11.2025 Військову частину НОМЕР_4 переформовано у Військову частину НОМЕР_2 умовне найменування НОМЕР_4 та ідентифікаційний код НОМЕР_7 анульовано. Враховуючи вище викладене правонаступником Військової частини НОМЕР_4 вважати Військову частину НОМЕР_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 .

Суд зазначає, що відповідно до п.3 та п.8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрований в міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197; далі за текстом - Порядок №260) грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється на підставі штату військової частини (установи, організації), наказу про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, наказів про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, наказів про присвоєння військових звань, грошового атестату або довідки про грошові виплати за місцем проходження військової служби.

Тож, управлінське волевиявлення з приводу призначення, обчислення і нарахування грошового забезпечення вчиняється суб`єктом владних повноважень за місцем проходження військовослужбовцем військової служби, тобто тим органом, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 28.05.2026р. у справі №420/28894/24 згідно з п.1.5 Розділу І Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280; далі за текстом - Правила №280) військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Пунктом 4.3 Правил №280 передбачено, що виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).

З положень наведених вище норм права слідує, що у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - і управлінське волевиявлення з приводу нарахування грошового забезпечення і управлінське волевиявлення з приводу виплати нарахованого грошового забезпечення здійснює саме така військова частина (тобто орган, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду).

Натомість, у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - управлінське волевиявлення з приводу виплати грошового забезпечення здійснюється військовою частиною - розпорядником бюджетних коштів третього рівня за отриманими на виконання документами про обчислення грошового забезпечення від військової частини, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.

За твердженням сторони позивача, що також не заперечується відповідачами, Військова частина НОМЕР_4 припинила існування - рішенням командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.11.2025 №501/3/1269дск правонаступником Військової частини НОМЕР_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) визначено Військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

Разом з тим, у відзиві на позов Військова частина НОМЕР_2 заперечує наявність будь-яких фінансових зобов`язань перед позивачем та обставини правонаступництва щодо зобов`язань Військової частини НОМЕР_4 , посилаючись на те, що зареєстрована як юридична особа лише з 31.03.2025, а функції розпорядника бюджетних коштів та фактичну виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 протягом усього періоду її існування здійснювала саме військова частина НОМЕР_1 .

Отже, за матеріалами справи одночасно і Військова частина НОМЕР_1 , і Військова частина НОМЕР_2 фактично заперечують наявність обов`язку з приводу вчинення управлінського волевиявлення з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям особового складу Військової частини НОМЕР_4 .

При цьому, Військова частина НОМЕР_1 стверджує, що після ліквідації Військової частини НОМЕР_4 усі документи фінансово-господарської діяльності, у тому числі картки особових рахунків військовослужбовців та інші первинні бухгалтерські документи, були передані правонаступнику - Військовій частині НОМЕР_2 .

Водночас Військова частина НОМЕР_2 у відзиві на позов заперечує наявність у неї відповідних документів та не визнає правонаступництва щодо зобов`язань Військової частини НОМЕР_4 .

За таких обставин у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б достеменно підтверджували правонаступництво Військової частини НОМЕР_2 щодо Військової частини НОМЕР_4 , а також передачу саме до цієї військової частини архівних документів і первинної фінансової документації, що стосується проходження служби та грошового забезпечення позивача.

Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.

Суд звертає увагу, що згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1 ст.242); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2 ст.242); обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242); судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч.4 ст.242).

За загальним правилом ч.5 ст.44, ч.2 ст.79, ч.3 ст.79, ч.4 ст.161, п.1 ч.4 ст.162 КАС України докази до суду повинні подати сторони.

Водночас із цим, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відтак, приписи ч.4 ст.9 КАС України кореспондують положеннями ч.ч.1-4 ст.242 КАС України і у разі неналежної реалізації учасниками справи процесуальних прав чи неналежного виконання учасниками справи процесуальних обов"язків в частині подання до суду повного обсягу доказів, котрі всебічно та вичерпно висвітлюють дійсні обставини спірних правовідносин (котрі входять до предмету доказування), обтяжують суд обов"язком витребувати необхідні для розгляду справи докази за власною ініціативою.

За правилом ч.6 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч.7 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

За визначенням ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Суд повторно нагадує, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026р. представник Міністерства оборони України отримав 25.07.2026р., утім станом на 09.09.2026 р. жодних з витребуваних документів до суду не надходило.

Суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Тож, у розумінні процесуального закону перелічені вище судові акти є рішенням суду.

Частиною 1 ст.1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами ч.1 ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом, а за правилами ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Тож, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 р. у справі №520/19074/26 є судовим рішенням, котре набрало законної сили з моменту підписання і підлягає виконанню Міністерством оброни України в обов"язковому порядку.

За змістом ст.382 Кримінального кодексу України умисне невиконання судового рішення є кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч.9 ст.249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Тривале невиконання суб`єктом владних повноважень ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 р. у справі №520/19074/26 містить формальні ознаки вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України та створює перешкоди у відправленні правосуддя, позаяк суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.

Імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про необхідність повторного витребування у Міністерства оборони України доказів.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 72-77, 80, 205, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Витребувати у Міністерства оборони України докази правонаступництва Військової частини НОМЕР_2 щодо Військової частини НОМЕР_4 ; докази про те до компетенції якої саме військової частини - Військової частини НОМЕР_1 чи Військової частини входить виконання обов`язку з приводу вчинення управлінського волевиявлення стосовно призначення, обчислення, нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям особового складу Військової частини НОМЕР_4 після її ліквідації; докази які підтверджують до якої саме військової частини (органу, установи) були передані на архівне зберігання документи Військової частини НОМЕР_4 , зокрема особові справи, картки особових рахунків, розрахунково-платіжні відомості та інші документи щодо нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі стосовно ОСОБА_1 .

2.Копії даної ухвали направити з урахуванням належності до кола суб`єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС.

3.Зобов`язати подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

4.Роз"яснити, що невиконання цієї ухвали суду без поважних причин створює підстави та приводи для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у порядку п.3 ч.1 ст.149 КАС України.

5.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко