Ухвала суду № 139600356, 09.09.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/6988/25

09 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого Грицюка Р.П., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Тернопільським окружним адміністративним судом 17.04.2026 у порядку письмового провадження прийнято рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 просив зобов`язати військову частину звернутись до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, форма якої затверджена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; внести інформацію про участь у бойових діях до Єдиного державного реєстру ветеранів війни; надати копії наказів про участь у бойових діях, довідку про обставини отримання травми та документи, які підтверджують проходження лікування; вжити інші необхідні заходи для присвоєння ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

У той же час, рішенням суду від 17.04.2026 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо не розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 27.10.2025. Зобов`язано військову частину повторно розглянути по суті звернення позивача від 27.10.2025 та надати обгрунтованону та повну відповідь по суті порушених питань із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зокрема, судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 листом від 14.11.2025 №23340 відмовила позивачу у розгляді його звернень по суті, мотивуючи тим, що він самовільно залишив військову частину та для розгляду наявних в особовій справі доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях потрібно надати документи, які підтверджують належне правове врегулювання ситуації з СЗЧ. З огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд вважав, що у цій справі, відповідачем не розглянуто звернення позивача по суті, не вирішено питання і не надано відповідь про внесення чи відмову у внесенні інформації про участь позивача у бойових діях до ЄДР ветеранів війни, надання чи відмову у наданні запитуваних документів, про звернення чи відмову у зверненні до Міжвідомчої комісії із заявою про надання позивачу статусу учасника бойовихй, а відтак не надано відповіді на звернення по суті поставлених заявником питань.

Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі № 500/6988/25.

Ухвалою суду від 03.09.2026 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №500/6988/25. Постановлено розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах передбачено статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає, що згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ч.3 ст.14 КАС України).

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Із наданих відповідачем матеріалів (листа від 14.05.2026) слідує, що відповідачем виконано вимоги зобов`язального характеру рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №500/6988/26 - повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27.10.2025 по суті постанвлених питань та відмовлено у їх задоволенні, зокрема, із посиланням на пункт 12 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо відсутності права на користування пільгами, гарантіями та компенсаціями військовослужбовцями у разі самовільного залишення військової частини, висновки службового розслідування, що стали підставою для прийняття наказу №178 від 24.06.2024, а також з посиланням на ст. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо порядку розгляду заяв, скарг по команді, тощо що не було предметом дослідження і перевірки судом у справі №500/6988/25. Відтак, між позивачем і відповідачем виникли нові правовідносини, пов`язані з незгодою позивача з прийнятим відповідачем по суті рішенням за його зверненням від 27.10.2025.

Із наведених позивачем обставин суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки відповідачем виконано рішення суду та розглянуто звернення ОСОБА_1 від 27.10.2026 по суті поставлених питань, по яким надано відповідчем відповідне обгрунтування з посиланням на обставини і правове регулювання, які не були і не могли бути предметом дослідження у справі №500/6988/25.

Наведене спростовує твердження позивача, що відповідачем неналежно виконано рішення суду від 17.04.2026 як передумова для встановлення судового контролю.

При цьому, у межах цього правового інституту суд не надає оцінку на відповідність вимогам закону змісту листа відповідача від 14.05.2026, адже такий не був предметом судового оскарження. До того ж, мотиви та підстави відмови відповідача у розгляді звернення позивача від 27.10.2025, які досліджувалися у межах цього спору, є відмінним від тих, які викладені у листі відповідача від 14.05.2026 про розгляд звернення позивача від 27.10.2025 по суті поставлених питань.

Суд зауважує, якщо позивач не згідний із викладеними доводами і мотивами відмови у задоволенні його звернення від 27.10.2025, він має право звернутися до суду в окремому судовому порядку, що свідчить про відсутність підстав для застосування правового інституту встановлення судового контролю.

У силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25,в яких зазначив, що існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені

Крім того, проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд вправі, тобто, наділений правом, а не обов`язком.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, чого не встановлено судом у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №500/6988/25 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 09 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Грицюк Р.П.