Ухвала суду № 139600297, 09.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань розгляду звіту про виконання судового рішення

та клопотання про звільнення від сплати штрафу

09 вересня 2026 року Справа № 480/1806/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення суду та клопотання про звільнення від сплати штрафу у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про звільнення від сплати штрафу та виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням судді Сумського окружного адміністративного суду Савицької Н.В. від 01.07.2025 у справі №480/1806/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії вимоги задоволено, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 та щодо обмеження її максимальним розміром,

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили на його виконання судом видано виконавчий лист.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду Савицької Н.В. від 01.10.2025 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення у цій справі, зокрема, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для подання звіту про виконання рішення суду від 01.07.2025 у цій справі №480/1806/25 (а.с.51-52), що ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду Савицької Н.В. від 06.01.2025 був продовжений та відповідачу встановлено новий строк для виконання рішення суду (а.с.62-63).

Відповідач подав звіт про виконання рішення суду та клопотання про звільнення від сплати штрафу, що на підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 №2296 були розподілені судді Шевченко І.Г., ухвалою якої від 27.05.2026 у прийнятті звіту відмовлено, керівника ГУ ПФУ в Сумській області звільнено від сплати штрафу та відповідачу встановлено новий строк для виконання рішення - на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду (а.с.81-83).

Так, у встановлений ухвалою строк від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому представник відповідача вказав, що на виконання рішення у цій справі позивачу у жовтні 2025 року здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2025. Сума перерахованих коштів за період з 01.01.2025 до 31.10.2025 нарахована до виплати та становить 32514,90 грн. У межах реалізації вимог постанови КМУ від 14.07.2025 №821 позивачу частково виплачено борг у розмірі 9754,47грн. та залишок нарахованої до виплати суми перерахованих коштів за період з 01.01.2025 до 31.10.2025 складає 22760,43грн.

Єдиним нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання делегованих йому повноважень відповідно до пункту 14 Прикінцевих положень Закону України №4695-ХІ, був Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі №320/51895/25, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Станом на сьогодні Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного іншого нормативно-правового акта, який би визначав порядок здійснення відповідних видатків на виконання вимог пункту 14 Прикінцевих положень Закону України №4695-ХІ.

Бюджетним законодавством визначено критерії цільового використання коштів, що втілені в статті 20 Бюджетного кодексу України.

З урахуванням таких критеріїв Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України і внесення змін до Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій (далі - Порядок № 157), згідно якого Видатки на виплату нарахованих пенсій за рішеннями суду за минулий час (ретроспективних судових рішень) здійснюються виключно в межах бюджетних призначень за напрямками використання бюджетних коштів.

У зв`язку із зазначеним, головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист для виділення коштів нарахованих згідно з судовим рішенням у даній справі

Також вказав, що Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, нараховані кошти на виконання рішення суду у цій справі будуть виплачені за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.

Також представник відповідача подав до суду клопотання про звільнення керівника ГУ ПФУ в Сумській області від сплати штрафу за неналежне виконання рішення суду у цій справі, мотивоване тим, що ГУ ПФУ в Сумській області листом зверталося до ПФУ стосовно виділення додаткових коштів для виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, звіту про виконання рішення та клопотання про звільнення від накладення штрафу у порядку письмового провадження, суд вказує наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VІІІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача не заперечує того факту, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виконано рішення в цій справі в частині проведення перерахунку позивачу з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, та визначено до суму до виплати за період з 01.01.2025 до 31.10.2025 у розмірі 32514,90грн., що підтверджується розрахунком на виплату до протоколу (а.с.61). У поданому звіті також вказує, що на виконання рішення суду позивачу частково виплачено заборгованість.

Однак суд відмічає, що проведення перерахунку позивачу з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження її максимальним розміром, є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов`язав відповідача не лише провести нарахування, але й виплату позивачеві перерахованого розміру пенсії. Втім доказів про виплату всієї суми відповідачем суду не надано.

Щодо посилань представника відповідача у звіті та поясненні на висновки Верховного Суду щодо того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, суд зауважує наступне.

У постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а Верховний Суд переглядав рішення першої та апеляційної інстанцій, що прийняті по суті спору - щодо правомірності прийняття постанови державним виконавцем про накладення штрафу саме в контексті встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та при застосуванні положень Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року №606-XIV та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відтак, з огляду на неподібність відносин, вказаних у таких постановах Верховного Суду до спірних, а також враховуючи те, що наразі предметом розгляду є виключно питання в порядку виконання рішення суду, зокрема, щодо розгляду звіту про виконання рішення суду в межах встановленого на підставі ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України судового контролю у цій справі, а не вирішення спору по суті, суд не приймає посилання відповідача на вказані вище постанови Верховного Суду.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, дійшов висновків, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а здійснення лише перерахунку пенсії, та не здійснення її виплати не свідчить про повне виконання рішення суду. В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

З урахуванням зазначеного, рішення суду від 01.07.2025 на момент розгляду звіту про виконання рішення суду відповідачем у повному обсязі не виконано, виплату позивачу нарахованої пенсії у повному обсязі проведено не було, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду від 01.07.2025 в адміністративній справі №480/1806/25.

Щодо поданого відповідачем клопотання про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу, суд вказує наступне.

Згідно ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Так, судом встановлено, що відповідачем до ПФУ направлено лист від 14.08.2026 №1800-1002-5/40794 для виділення коштів нарахованих згідно з рішенням Сумського окружного адміністративного №480/1806/25. Втім станом на сьогодні відповіді не надано ПФУ.

Також суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі « 361/2109/17 вказав наступне: «...Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з`ясувати причини її невиконання.

Суд має право, але не зобов`язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність підстав для висновку суду про умисне невиконання відповідачем рішення суду, суд на підставі ч.5 ст.382-3 КАС України вбачає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу, встановивши відповідачеві новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - на 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 в адміністративній справі №480/1806/25.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 в адміністративній справі №480/1806/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 в адміністративній справі №480/1806/25 - на 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко