Рішення № 139599823, 08.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10684/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просить:

Визнати протиправним рішення №163750039318 від 09.07.2026 року Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 17.04.2026 №916030815786, щодо відмови мені у призначенні пенсії та зарахувати стаж у подвійному розмірі час роботи в протитуберкульозному закладі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити мені пенсію з 2.07.2026 року, дати звернення про призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити мені виплату пенсії з дати звернення про призначення пенсії а саме з 2.07.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на наявність у неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зазначила, що ГУПФ України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи за списком №2, чим порушено право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Копія ухвали доставленна в "Електронний кабінет" ГУПФ України в Дніпропетровській області 10.08.2026 об 13:04, що підтверджується довідкою Полтавського окружного адміністративного суду.

Копія ухвали доставленна в "Електронний кабінет" ГУПФ України в Полтавській області 10.08.2026 об 13:13, що підтверджується довідкою Полтавського окружного адміністративного суду.

14.08.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ПФУ в Полтавській області на позов в якому останнє просило відмовити у його задоволенні.

ГУПФ України в Дніпропетровській області правом на подання відзиву не скористалося.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

02.07.2026 позивач звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №2).

Рішенням ГУПФ України в Дніпропетровській області від 09.07.2026 №163750039318 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Мотивуючи це рішення пенсійний орган зазначив, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про підтвердження загального (трудового) стажу роботи тривалістю 41 рік 05 місяців 18 днів, пільговий стаж - відсутній. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки виданої КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» №160 від 12.06.2026 оскільки в довідці невірно зазначено періоди роботи відповідно до Постанов КМУ №162 від 15.11.1994 та відсутнє посилання на Постанову КМУ №36 від 16.01.2003; - періоди роботи згідно довідки виданої КП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань Полтавської обласної ради» №01.3-03/1021 від 08.06.2026 оскільки довідка не відповідає додатку №5 до Постанови №637, а саме відсутнє право підпису старшого інспектора відділу кадрів..

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон № 1058-IV).

За Преамбулою Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини першої статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.

Як випливає з трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :

з 24.01.1997 по 01.02.2003 працювала медичною сестрою в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О.Ф. Мальцева;

з 03.02.2003 по 01.11.2024 працювала медичною сестрою диспансерського відділення у Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»;

з 01.11.2024 працює на посаді головної медичної сестри загально-лікарняного персоналу у Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.

Так, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, розділом XXІV Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення, підрозділом 22600000, пунктом 2260000в передбачені у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних установах і відділеннях будинків дитини: молодший медичний персонал.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, розділом XXІV Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення, підрозділом 24, пунктом 24в передбачені у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних установах і відділеннях будинків дитини: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, розділом XXІV Охорона здоров`я та соціальна допомога, передбачені у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров`я.

З огляду на вищезазначене, професії медичної сестри у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини передбачені у всіх Списках № 2.

Також згідно довідки № 160 від 12.06.2026 за період з 25.08.1998 по 01.02.2003 позивач постійно працювала на посаді, що передбачена списком №2 розділ XXІV Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення, підрозділом 22600000, пунктом 2260000в передбачені у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних установах і відділеннях будинків дитини: молодший медичний персонал згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Довідки № 01.3-03/1021 від 08.06.2026 за період з 03.02.2003 по 08.06.2026, позивач постійно працювала на посаді, що передбачена списком №2, розділ XXІV Охорона здоров`я та соціальна допомога, передбачені у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров`я згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Форма Довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Крім того, позивачем надано накази від 17.12.2001 № 191, від 30.12.1996 № 117, від 01.12.2006 № 137, від 29.11.2011 № 177, від 26.11.2021 № 55 про атестацію робочих місць, яким підтверджено пільги та компенсації робітникам зайнятих на робочих місцях які займала позивач.

Суд також звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у пункті 60 постанови від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць, а також невідповідність назв посад назвам посад у трудовій книжці не є підставою для відмови у зарахуванні окремих періодів трудової діяльності з метою пільгового обчислення стажу роботи за списком №2.

Суд також враховує, що довідки № 160 від 12.06.2026, № 01.3-03/1021 від 08.06.2026 містить всі необхідні відомості, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Щодо посилань пенсійного органу на те, що у старшого інспектора відділу кадрів відсутнє право підпису довідки № 01.3-03/1021 суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 передбачено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Довідка № 01.3-03/1021 від 08.06.2026 підписана виконувачем обов`язків директора, головним бухгалтером та старшим інспектором з кадрів і засвідчені печаткою підприємства.

Крім того, відповідно до довідки № 01.1-12/1244 від 20.07.2026 посади начальника відділу кадрів у штатному розписі Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» відсутня, а наявна посада старшого інспектора з кадрів.

Отже, пенсійний орган дійшов передчасного висновку про відсутність у старшого інспектора з кадрів права підпису довідки № 01.3-03/1021 від 08.06.2026.

Таким чином відмова у зарахуванні до стажу роботи позивача за списком №2 періодів її трудової діяльності відповідно до довідок № 160 від 12.06.2026, № 01.3-03/1021 від 08.06.2026 є протиправною.

Суд також вважає за необхідне зазначити, відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Під час розгляду справи судом встановлено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивачка працювала у психіатричних закладах охорони здоров`я.

За правилами статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення та в силу приписів пункту 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22, у яких Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2026 №163750039318.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 02.07.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області проводити виплату призначеної пенсії за віком 02.07.2026, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо призначення пенсії не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності рішення від 09.07.2026 №163750039318, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У свою чергу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача сплачений судовий збір у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2026 №163750039318.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко