ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
24 лютого 2011 р. Справа 7/20/2011/5003
за позовом: Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Сумській області, м. Суми
до: Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м. Вінниця
про стягнення 16876,6 грн. збитків
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.
Представники
позивача: не з'явився.
відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Сумський транспортний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Сумській області до Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" про стягнення 16 876,60 грн. збитків.
Ухвалою від 07.02.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/20/2011/5003 та призначено до розгляду на 23.02.2011 року.
22.02.2011 року до господарського суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає свою заборгованість перед Службою автомобільних доріг згідно з актом ревізії КРУ від 23.07.2010 року № 06-08-08/73 в сумі 16876,60 грн..
Сторони в судове засідання 23.02.2011 року не з'явилися та не повідомили про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою від 07.02.2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали від 07.02.2010 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що сторонами не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
За відсутності сторін та подання ними відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
З метою повного, всебічного з'ясування обставин спору у справі оголошено перерву до 24.02.2011 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
14.08.2007 року між Службою автомобільних доріг у Сумській області (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" (Підрядник) був укладений договір підряду № 3К-Д на виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 145+435 - км 150+500 км, 150+700 - км 155+000.
Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик та у встановлений Договором строк, власними і залученими силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 145+435 - км 150+500 км, 150+700 - км 155+000 згідно з проектно-кошторисною документацією, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.2.1 Договору джерелом фінансування робіт за наданим Договором є кошти державного бюджету, у тому числі кредитні ресурси залучені Укравтодором.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість робіт складає 34676860,00 грн., що є платою за виконані Підрядником роботи.
Вартість об'єкту зазначеного в п. 1.1 Договору складає 35398585,00 грн. та включає вартість робіт за Договором і кошти на утримання служби Замовника.
Сума коштів на утримання служби Замовника складає 721725,00 грн..
Відповідно до п.9 замовник зобов'язаний вимагати від Підрядника своєчасного та якісного виконання робіт з будівництва об'єкта, введення в експлуатацію і передачі об'єкта замовнику у відповідності до вимог і положень Договору та чинного законодавства.
14.08.2007 року між Службою автомобільних доріг у Сумській області (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" (Підрядник) був укладений ще один договір підряду № 4К-Д на виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 145+435 - км 150+500 км, 150+700 - км 155+000.
Вартість робіт за яким складає 30558163,00 грн., що є платою за виконані Підрядником роботи.
Вартість об'єкту зазначеного в п. 1.1 Договору складає 31194189,00 грн. та включає вартість робіт за Договором і кошти на утримання служби Замовника.
Сума коштів на утримання служби Замовника складає 636026 грн..
Згідно п.12.8 Договорів у разі виявлення у Підрядника уповноваженими контролюючими органами відповідних порушень фінансово-господарської діяльності, пов'язаної з виконанням цього Договору, що призвели до нанесення Замовнику матеріальних збитків, Підрядник в безспірному порядку відшкодовує їх Замовнику відповідно до умов Цивільного кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи в період з 19.04.2010 року по 23.06.2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автодоріг у Сумській області за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року за результатами чого було складено акт від 23.07.2010 року № 06-08-08/73.
Із акту ревізії вбачається, що при її проведенні було встановлено факт завищення вартості робіт відповідачем на загальну суму 16876,60 грн..
02.07.2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області складено довідку № 06-08-08-63 зустрічної перевірки ВАТ "Південьзахідшляхбуд" в якій підтвердились попередні висновки щодо завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 16876,60 грн..
Відповідно до листа № 1/984 від 08.08.2010 року відповідач визнав завищення вартості виконаних робіт на суму 16 876,60 грн. та зобов'язувався сплатити вказану суму в стислі строки.
28.08.2010 року позивач направив лист-претензію № 11-2/879 з пропозицією перерахувати грошові кошти на рахунок для подальшого повернення до Державного бюджету або виконати додаткові роботи на вказану суму.
За твердженням позивача відповідачем не було проведено повернення грошових коштів у вказаній вище сумі в зв'язку з чим він звернувся з відповідним позовом до суду.
Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З підписанням 14.08.2008 року сторонами договору між ним виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ч.1 ст.883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.ст. 224, 225, ч.1 ст.322 ГК України, ч.2 ст.22, ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду винна сторона відшкодовує другій стороні збитки (зроблені стороною витрати, втрату майна). Учасник господарських відносин який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права якого порушені. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню включаються додаткові витрати, вартість втраченого майна.
Сплата позивачем відповідачеві 16876,60 грн., які позивач не мав оплачувати, з огляду на завищення вартості та кількості матеріалів і робіт, що стверджується актом ревізії від 23.07.2010 року № 06-08-08/73 та довідкою зустрічної перевірки від 02.07.2010 року № 06-08-08-63, є витратами, які позивач не мав понести, а відтак є збитками в розумінні ст. 224, 225, 322 ГК України, ч.2 ст.22, ч.2 ст.883 ЦК України.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При розподілі державного мита суд враховує вказівки, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
24.02.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21016 (ідентифікаційний код - 03449841) на користь Служби автомобільних доріг у Сумській області, вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002 (ідентифікаційний код - 24014538) - 16 876 грн. 60 коп. - збитків.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21016 (ідентифікаційний код - 03449841) - в доход Державного бюджету України - 168 грн. 77 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати прокурору та сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 березня 2011 р.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи.
2 - Сумська транспортна прокуратура - вул. Привокзальна, 1, м. Суми, 40030.
3 - Служба автомобільних доріг у Сумській області - вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002.
4 - ВАТ "Південьзахідшляхбуд" - вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21016.
Судове рішення № 13959974, Господарський суд Вінницької області було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/20/2011/5003. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: