Рішення № 139599680, 08.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8929/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.02.2025 № 163650007253 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 04.11.1993 по 30.06.1998 та здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку та за наявності достатнього для цього страхового (трудового) стажу набула право на пенсію за віком. З метою реалізації права на пенсійне забезпечення звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення відповідного виду пенсії, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за результатами розгляду такого звернення протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 04.11.1993 по 30.06.1998 та відмовило у призначенні пенсії за віком стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.07.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: навчання згідно сертифіката А № 003381, оскільки неможливо визначити дату зарахування; з 22.03.2000 по 14.03.2004 згідно ліцензії аудитора та з 14.02.2000 по 15.03.2004 згідно записів трудової книжки про ведення підприємницької діяльності, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків та частково відсутні відомості в державному реєстрі застрахованих осіб (ОК-5); навчання з 01.09.1983 по 19.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 , оскільки термін перевищує встановлений законодавством термін; з 28.05.1998 по 28.05.2002 згідно сертифіката аудитора С 003381, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків та частково відсутні відомості в державному реєстрі застрахованих осіб (ОК-5).

У відзиві Головне управління управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, просило у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує на те, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії не приймало та заяву позивача про призначення пенсії за віком по суті не розглядало. Вважає, рішення вд 07.02.2025 № 163650007253 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняте в межах його повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

30.01.2025 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058IV від 09.07.2003.

Розглянувши заяву позивачки та додані до неї документи, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено, що вік позивачки становить- 59 років; страховий стаж позивачки становить 19 років 09 місяців 08 днів.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 07.02.2025 № 163650007253 про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу.

Відповідно до змісту рішення № 163650007253 до страхового стажу не зараховано періоди: навчання згідно сертифіката А № 003381, оскільки неможливо визначити дату зарахування; з 22.03.2000 по 14.03.2004 згідно ліцензії аудитора та з 14.02.2000 по 15.03.2004 згідно записів трудової книжки про ведення підприємницької діяльності, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків та частково відсутні відомості в державному реєстрі застрахованих осіб (ОК-5); навчання з 01.09.1983 по 19.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 , оскільки термін перевищує встановлений законодавством термін; з 28.05.1998 по 28.05.2002 згідно сертифіката аудитора С 003381, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків та частково відсутні відомості в державному реєстрі застрахованих осіб (ОК-5).

Позивач зазначаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не зараховані періоди роботи з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 04.11.1993 по 30.06.1998, які зазначені в трудовій книжці, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

При цьому згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності з 01.01.2025 по 31.12.2025 у них страхового стажу не менше 32 року.

Відповідно до статті 45 Закону № 1058-ІV , пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Реалізація права на призначення пенсії здійснюється шляхом подання заяви з усіма необхідними документами.

Спірним питанням даної справи є наявність страхового стажу позивача за періоди роботи з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 04.11.1993 по 30.06.1998.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період з 01.07.1982 по 30.08.1983 працювала у Миргородському сільському будівельному комбінаті; у період з 01.09.1983 по 05.12.1985 навчалась у Полтавському інженерно-будівельному інституті; 14.04.1986 по 21.08.1987 працювала у Харківському авіаційному заводі ім. Ленінського комсомолу; з 01.09.1987 по 30.06.1990 навчалася у Інженерно-Будівельному інституті м. Харкова; , з 22.08.1990 по 01.07.1992 працювала в СМУ «Шостхимстрой»; з 05.08.1992 по 01.01.1993 працювала в СПМК-268 Миргородського ССК; з 03.11.1993 по 30.06.1998 працювала в Миргородському державному виробничому об`єднанні арматуробудівництва «Миргородпромарматура».

З доданих до відзиву Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахунку стажу ОСОБА_1 , вбачається що пенсійним органом зараховано періоди роботи позивача з 28.01.1993 по 24.02.1993; з 25.02.1993 по 01.07.1993; з 02.07.1993 по 03.11.1993; 17.12.1998 по 11.12.1999; 12.12.1999 по 12.03.2000; 01.06.2000 по 31.12.2000; 01.03.2001 по 31.03.2001; 01.06.2001 по 30.06.2001; 01.08.2001 по 23.08.2001; 01.09.2001 по 10.10.2003; 11.10.2003 по 31.12.2003; 01.01.2004 по 13.09.2004; 14.09.2004 по 21.02.2005; з 10.03.2005 по 04.03.2006; 06.06.2007 по 06.05.2008; 12.06.2008 по 06.06.2009; 14.12.2009 по 01.08.2011; 24.10.2011 по 18.06.2021; 25.06.2021 по 21.03.2022. Всього стаж становить 19 років 9 місяців 8 днів.

Таким чином судом встановлено, що спірні періоди роботи позивача роботи з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 03.11.1993 по 30.06.1998 відповідачем не зараховані.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно із ст.62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, суд вважає за необхідне, зазначити те, що у рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач ніяким чином не наводив жодних підстав не зарахування до страхового стажу спірних періодів позивача.

При цьому записи про трудову діяльність позивача у спірні періоди внесені у хронологічному порядку, не містять виправлень, підчисток, засвідченні підписом уповноваженої особи та відтиском печатки товариства.

Враховуючи зазначене суд не вбачає підстав для неврахування до страхового стажу періодів роботи позивача, які підтверджуються записами трудової книжки.

В даному випадку, у сукупності дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що в трудовій книжці позивача є всі необхідні відомості про трудову діяльність роботи позивача у періоди з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 03.11.1993 по 30.06.1998.

Також суд враховує, що відповідачами не наведено жодного доводу та не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними чи недостовірними.

Отже, позивач має право на зарахування періодів роботи, що зазначені в трудової книжці до свого страхового стажу.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.02.2025, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи на підставі трудової книжки, а також рішенню, ухваленому відповідачем за результатами розгляду звернення позивача за призначенням пенсії в межах мотивів, наведених відповідачем у такому рішенні. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для призначення пенсії за віком.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію з 10.02.2025 року задоволенню не підлягає.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення, а позивачем надано достатні, достовірні та допустимі докази на підтвердження існування обставин, що свідчать про те, що зазначений орган Пенсійного фонду у спірних правовідносинах мав діяти в інший спосіб.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки спірне рішення було прийнято саме цим органом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 96005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 163650007253 від 07 лютого 2025 року про відмову у призначенні з пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 - з 01.07.1982 по 30.08.1983, з 01.09.1983 по 05.12.1985, 14.04.1986 по 21.08.1987, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 22.08.1990 по 01.07.1992, з 05.08.1992 по 01.01.1993, з 03.11.1993 по 30.06.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.01.2025, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко