Рішення № 139599122, 08.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11146/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у віці до 25 років був призваний на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану, продовжує проходити військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Вказав, що листом від 02.05.2026 відповідач відмовив йому у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн з тих мотивів, що тривалість безпосередньої участі позивача у бойових діях становить менше шести місяців. Із такою відмовою позивач не погоджується, оскільки відповідач урахував лише 100 днів, з яких за 2022 рік - два дні, а за 2023 рік - шість днів, тоді як архівна довідка Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України, довідка Військової частини НОМЕР_2 від 30.06.2023 №316 та довідка Військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2025 №102/2030/2 підтверджують значно триваліші періоди перебування позивача в районах виконання бойових завдань. Зазначив, що вказані довідки видані на підставі витягів із наказів, бойових розпоряджень та журналів бойових дій, а сумарна тривалість його безпосередньої участі у бойових діях станом на дату набрання чинності Постановою №153 становить 770 календарних днів. Вказав, що недоліки ведення військового діловодства не можуть перекладатися на військовослужбовця та ставати підставою для обмеження його права на виплату. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Свою позицію обґрунтовує тим, що потрібно розрізняти поняття участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та участі у бойових діях, оскільки участь у заходах є ширшим поняттям і охоплює, зокрема, періоди виконання завдань, які не передбачають застосування зброї (озброєння), як приклад логістичне та медичне забезпечення. З огляду на це вважає, що довідки від 30.06.2023 №316 та від 20.12.2025 №102/2030/2 не є належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Вказав, що на виконання Постанови №153 та окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд Військовою частиною НОМЕР_1 зібрано інформацію про кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях, за результатами чого видано довідку від 02.05.2026 №1267/3628, згідно з якою позивач брав безпосередню участь у бойових діях 100 днів, тобто менше шести місяців. Зазначив також, що наказом командира НОМЕР_3 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.08.2024 №33 позивачу присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант», а тому для набуття права на винагороду позивач повинен відповідати критеріям, встановленим абзацом другим п.4 Постанови №153, чого не дотримано. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що довідки від 30.06.2023 №316 та від 20.12.2025 №102/2030/2 видані на підставі витягів із журналу бойових дій та бойових розпоряджень, які і є достатнім підтвердженням участі у бойових діях у розумінні Постанови №153. Звернув увагу, що у довідці від 02.05.2026 №1267/3628 за 2022 рік ураховано лише два дні - 02.05.2022 та 08.05.2022, а за 2023 рік - шість днів, тоді як архівна довідка підтверджує вибуття позивача в райони виконання бойових завдань починаючи з березня 2022 року, а в журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_2 за період з 08.06.2022 по 07.04.2023 наявні записи про постійне перебування підрозділів 57 гаубичного артилерійського дивізіону на бойових чергуваннях без поіменних списків особового складу. Вказав, що відповідач обрав вибіркову методику обліку, врахувавши лише ті дні, за які в журналі є поіменний запис, та проігнорувавши те, що сам підрозділ увесь цей час перебував на позиціях у районі бойових дій безперервно. Зазначив, що недоліки діловодства не можуть перекладатися на військовослужбовця, а посилання відповідача на листи Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України є безпідставним, оскільки такі листи не є актами нормативного характеру. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Згідно з архівною довідкою Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.02.2026 №179_2/ВихЗВГ/280 у наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.02.2022 року №14, м.Бердичів, значиться: «Нижчепойменований особовий склад військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації який прибув із комплектуючих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з 27 лютого 2022 року зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, зарахувати на котлове забезпечення частини з 28 лютого 2022 року і призначити на посади: …38. молодший сержант ОСОБА_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 призначений на посаду - розвідник відділення управління взводу управління гаубичного артилерійського дивізіону, ВОС-146646А, ШПК «СОЛДАТ»…».

Отже, станом на дату призову позивача на військову службу під час воєнного стану (27.02.2022) позивачу виповнилося 24 роки.

Цією ж архівною довідкою підтверджується, що у наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.03.2022 №27, м. Бердичів, значиться: « 1. Вважати такими, що вибули: 1.1. У район виконання бойового завдання: залізничним транспортом до м. Київ з 18.03.2022 для нарощування угрупування артилерії в угрупуванні сил і засобів оборони м. Київ (у військовий час), зняти з котлового забезпечення з 18.03.2022 та видати ДПНП-Р (1-7) на дві доби: …242. молодший сержант ОСОБА_1 розвідник відділення управління взводу управління гаубичного артилерійського дивізіону; … Підстава: бойове розпорядження командира корпусу резерву № НОМЕР_3 дск від 17.03.2022».

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №28, м.Київ, значиться, що позивача вважати таким, що прибув у район виконання бойового завдання залізничним транспортом до м.Київ з 19.03.2022 для нарощування угрупування артилерії в угрупуванні сил і засобів оборони м.Київ (у військовий час), з постановкою на продовольче забезпечення з 20.03.2022; підстава - бойове розпорядження командира корпусу резерву № НОМЕР_3 дск від 17.03.2022.

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.04.2022 №45, м.Київ, значиться, що позивача вважати таким, що вибув у район виконання бойового завдання залізничним транспортом та колісним транспортом до м.Гадяч з 13.04.2022 з метою адекватного реагування на зміни в обстановці та з метою посилення тактичної групи «Суми» підрозділами артилерії (у військовий час); підстава - бойове розпорядження угрупування військ сил і засобів оборони м.Київ №116/4/2859дск від 11.04.2022. Наказом від 13.04.2022 №46, м.Охтирка, позивача вважати таким, що прибув в оперативне підпорядкування командиру тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у район виконання бойового завдання колісним транспортом до м.Охтирка з 13.04.2022.

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.05.2022 №61, м.Богодухів, значиться, що позивача вважати таким, що вибув у район виконання бойового завдання колісним транспортом до м.Богодухів з 04.05.2022 з метою адекватного реагування на зміни в обстановці; підстава - бойове розпорядження ОТУ Суми №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /357дск від 01.05.2022. Наказом від 05.07.2022 №111, м.Охтирка, позивача вважати таким, що вибув у район виконання бойового завдання колісним транспортом до м.Охтирка з 05.07.2022 з метою адекватного реагування на зміни в обстановці; підстава - бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /1286дск від 07.06.2022.

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.05.2023 №133, м.Охтирка, значиться: « 1. Вважати такими, що ПРИБУЛИ та залучені до воєнних (бойових) дій у складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в умовах збройної агресії російської федерації з метою виконання бойових (спеціальних) завдань і приступили до виконання службових обов`язків за посадою: з 12.05.2023: …1.2. З відрядження: з Республіки Польща: … сержанта ОСОБА_2 , командира відділення артилерійської розвідки взводу управління дивізіону гаубичного артилерійського дивізіону…».

У журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 значиться: «…19.03.2022р. 05:00 Прибули на ст. розвант. «Почайна». 08:00 Розпочали розвантаження. Отримали розпорядження з БЗ РВіА КСВ №116/4/1247дск від 18.03.2022р. 02.05.2022р. …У складі 3 габатр коригування по цілям з використанням БПЛА здійснювали: …, серж. ОСОБА_1 , … БР №5 від 26.03.22р. … 08.05.2022р. У складі 1 габатр 57 гадн корегування по цілям з використанням БПЛА здійснювали: …, серж. ОСОБА_1 , … БР №5 від 26.03.22р. … 07.06.2022р. Отримали БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /1286дск та №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /1290дск на вихід 57 гадн без 1 габатр в район очікування н.п. Максимівка з подальшим переміщенням в р-ни зосередження: …Сумської області. За період з 08.06.2022р. по 07.04.2023р. в журналі є записи про постійне перебування підрозділів 57 гадн на бойових чергуваннях без поіменних списків особового складу. 08.04.2023р. Підрозділи дивізіону знаходяться на бойов. чергуванні у визначених р-нах. Для ведення корегування та арт. розвідки противника АДРЕСА_1 в смузі дій наших загальновійськових з`єднань та підрозділів, яких підтримують арт. підрозділи 57 гадн, направлені: к-н … з позаштатним екіпажем БпЛА Mavik 3 у складі: с-нт ОСОБА_1 - командир відділення арт. розвідки ВУД, … 25.04.2023р. … 28.04.2023р. …».

В архівній довідці також зазначено, що в архівних документах військової частини НОМЕР_2 інформація щодо поранення (контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , притягнення його до адміністративної відповідальності за військові адміністративні порушення, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни не відображена, а накази оперативних командувань, у підпорядкуванні яких військова частина НОМЕР_2 виконувала бойові завдання, на зберігання до Львівського територіального архівного відділу не надходили.

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, від 30.06.2023 №316, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 за формою додатка 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, підтверджено, що позивач дійсно в період з 19.03.2022 по 04.12.2022, з 10.12.2022 по 17.12.2022, з 28.12.2022 по 20.01.2023, з 31.01.2023 по 28.04.2023, з 12.05.2023 по 30.06.2023 брав участь у таких заходах, перебуваючи в Сумській, Харківській областях України та м. Київ. Підставою видачі цієї довідки зазначено витяги із наказів командувача Сухопутних військ №65 від 26.03.2022 та №88 від 18.04.2022, витяг із наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №47 від 24.05.2022, а також витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_2 №224 від 05.12.2022, №228 від 10.12.2022, №235 від 18.12.2022, №244 від 28.12.2022, №21 від 21.01.2023, №31 від 31.01.2023, №120 від 29.04.2023, №133 від 12.05.2023, №182 від 30.06.2023.

Згідно з Директивою Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.05.2023 №Д-321/48/дск, Директивою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 10.05.2023 №Д-36дск, наказом командира Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.05.2023 №50дск та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2023 №1ОД/дск з 01.07.2023 військова частина НОМЕР_2 припинила свою діяльність, а всі документи, що велися цією військовою частиною, здані та знаходяться у Львівському територіальному архівному відділі галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2023 №2 сержанта ОСОБА_1 , командира відділення артилерійської розвідки взводу управління дивізіону військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, вважати таким, що з 01.07.2023 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом командира НОМЕР_3 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.08.2024 №33 старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта - командира 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_5 окремої артилерійської бригади НОМЕР_3 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено із займаної посади, призначено командиром 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_5 окремої артилерійської бригади НОМЕР_3 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.08.2024 №231 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 вважати таким, що з 18.08.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим у вересні 2023 року Управлінням персоналу штабу Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, від 20.12.2025 №102/2030/1, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 за формою додатка 6 до вказаного Порядку, підтверджено, що позивач дійсно в періоди з 01.07.2023 по 06.08.2023, з 30.10.2023 по 09.12.2023, з 13.12.2023 по 14.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 03.03.2024 по 13.04.2024, з 20.07.2024 по 02.09.2024, з 15.09.2024 по 09.10.2024, з 19.10.2024 по 14.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024, з 13.12.2024 по 26.01.2025, з 12.02.2025 по 03.04.2025, з 11.04.2025 по 11.05.2025, з 17.05.2025 по 23.05.2025, з 31.05.2025 по 06.07.2025, з 12.07.2025 по 09.08.2025, з 29.08.2025 по 02.11.2025, з 17.11.2025 по 30.11.2025 брав участь у таких заходах, перебуваючи в Донецькій області, Краматорському районі, Лиманській МТГ. Підставою видачі цієї довідки зазначено журнал бойових дій 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 інв. №851дск том 7 від 01.01.2025.

20.04.2026 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про те, чи включений позивач у списки для отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000 грн, передбаченої Постановою №153, а також належним чином завірені копії усіх документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях за весь час проходження служби з 24.02.2022 по 13.02.2025, у тому числі бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій та рапортів (донесень) командирів підрозділів. Цей запит отримано Військовою частиною НОМЕР_1 01.05.2026.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2026 №1267/28/Вих301 позивачу відмовлено у виплаті винагороди. У цьому листі зазначено, що: військовослужбовець ОСОБА_1 станом на дату розгляду запиту не включений до списків осіб, яким призначено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000 гривень, передбаченої Постановою №153; за наявними у військовій частині даними, які сформовані на підставі первинних документів обліку бойової діяльності, лейтенант ОСОБА_1 не має необхідного підтвердженого строку безпосередньої участі у бойових діях, що унеможливлює набуття ним права на зазначену виплату; інформація, запитувана у пункті 5 адвокатського запиту, належить до інформації з обмеженим доступом, у зв`язку з чим не може бути надана; та що правові підстави для включення ОСОБА_1 до списків осіб, яким призначається одноразова грошова допомога у розмірі 1000000 гривень, відсутні.

До вказаного листа додано довідку про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин від 02.05.2026 №1267/3628, видану за формою додатка до окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд, згідно з якою позивач брав безпосередню участь у бойових діях 02.05.2022, 08.05.2022, 14.12.2023, 23.12.2023, 25.12.2023, 28.12.2023, 29.12.2023, 31.12.2023, 02.01.2024, 03.01.2024, з 05.01.2024 по 07.01.2024, з 13.01.2024 по 19.01.2024, з 21.01.2024 по 24.01.2024, з 27.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 02.02.2024, з 03.02.2024 по 09.02.2024, 10.02.2024, з 28.02.2024 по 29.02.2024, з 04.03.2024 по 08.03.2024, 10.03.2024, 16.03.2024, 18.03.2024, 24.03.2024, 28.03.2024, 04.04.2024, 06.04.2024, з 10.04.2024 по 11.04.2024, з 27.08.2024 по 28.08.2024, 01.09.2024, з 17.09.2024 по 21.09.2024, з 02.11.2024 по 04.11.2024, з 07.11.2024 по 09.11.2024, 14.12.2024, з 17.12.2024 по 21.12.2024, 24.12.2024, з 25.12.2024 по 04.01.2025, з 06.01.2025 по 09.01.2025, з 12.01.2025 по 13.01.2025, з 17.01.2025 по 22.01.2025 та 24.01.2025, а всього - 100 (сто) днів. У цій же довідці зазначено, що станом на 13.02.2025 за позивачем випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився, не обліковано; військовослужбовець не має захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Вітчизни, та не перебував у полоні.

07.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача з повторним адвокатським запитом.

Листом від 15.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 надала копію довідки від 20.12.2025 №102/2030/1, копію довідки від 02.05.2026 №1267/3628 та картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022-2025 роки.

Із карток особового рахунку військовослужбовця, наданих відповідачем, вбачається, що позивачу нараховувалась винагорода за безпосередню участь в бойових діях за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за січень 2023 року, а також, що у 2023-2025 роках позивачу нараховувалась додаткова винагорода, у тому числі винагорода додаткова 100 тисяч.

Позивач, уважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.14 ст.2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону 2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII) визначено, що бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153), пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що учасникам експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. №153», яка набрала чинності 07.08.2025, до п.4 Постанови №153 внесено зміни, зокрема в абзаці другому слово «особам» замінено словами «громадянам України з числа осіб», в абзаці п`ятому слова «два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності» замінено словами «притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до», а сам пункт доповнено новим абзацом.

Відповідно до п.4 Постанови №153 (у редакції, чинній на час вирішення спору) установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн, передбаченої п.4 Постанови №153.

З аналізу змісту вищевказаних норм випливає, що абз.2 п.4 Постанови №153 пов`язує право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень із сукупністю таких юридичних фактів:

- належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського або старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або правоохоронних органів спеціального призначення;

- вік до 25 років на момент прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану;

- проходження військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025);

- безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025;

- відсутність випадків притягнення до кримінальної відповідальності, дворазового або більшого притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення чи дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився.

Абзацом шостим п.4 Постанови №153 коло осіб, які мають право на винагороду, розширено за рахунок військовослужбовців, які відповідають вимогам абзацу другого цього пункту та, зокрема, проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як підтверджується матеріалами справи, позивача призвано на військову службу під час мобілізації та зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 з 27.02.2022, тобто під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022. Станом на цю дату позивачу виповнилося 24 роки, що відповідає віковому критерію, визначеному абз.2 п.4 Постанови №153.

Позивача призначено на посаду розвідника відділення управління взводу управління гаубичного артилерійського дивізіону зі штатно-посадовою категорією «солдат», і надалі він проходив військову службу на посадах рядового та сержантського складу (молодший сержант, сержант, старший сержант), що відповідає критерію належності до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил.

Станом на 13.02.2025, тобто на дату набрання чинності Постановою №153, та станом на дату ухвалення цього рішення позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2026 №1267/3628 станом на 13.02.2025 за позивачем не обліковано випадків притягнення до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився. Ці ж відомості підтверджені архівною довідкою від 12.02.2026 №179_2/ВихЗВГ/280 у частині періоду служби позивача у Військовій частині НОМЕР_2 .

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не підпадає під дію п.4 Постанови №153 з тих мотивів, що наказом командира НОМЕР_3 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України від 17.08.2024 №33 йому присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант». Абзацом шостим п.4 Постанови №153 передбачено, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, які відповідають вимогам абзацу другого цього пункту та проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант». Позивач належить саме до цієї категорії, оскільки вказаним наказом його звільнено із займаної посади головного сержанта - командира 2 самохідної артилерійської батареї, призначено на офіцерську посаду та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант». Отже, присвоєння позивачу офіцерського звання не позбавляє його права на винагороду, а навпаки - охоплюється абз.6 п.4 Постанови №153.

Таким чином, спірною у цій справі залишається лише умова щодо тривалості безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025.

Суд звертає увагу на те, що згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2026 №1267/3628 тривалість безпосередньої участі позивача у бойових діях визначена у 100 днів, з яких за 2022 рік ураховано лише два дні - 02.05.2022 та 08.05.2022, за 2023 рік - шість днів, а решта днів припадає на 2024 рік та січень 2025 року. Водночас у період з 27.02.2022 по 30.06.2023 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка з 01.07.2023 припинила свою діяльність, а документи якої передані на зберігання до Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Як вбачається зі змісту архівної довідки від 12.02.2026 №179_2/ВихЗВГ/280, поіменні записи щодо позивача у журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_2 наявні за 19.03.2022, 02.05.2022, 08.05.2022, 08.04.2023, 25.04.2023 та 28.04.2023, тоді як за період з 08.06.2022 по 07.04.2023 у журналі є записи про постійне перебування підрозділів 57 гаубичного артилерійського дивізіону на бойових чергуваннях без поіменних списків особового складу. Саме за критерієм наявності поіменного запису відповідач і визначив кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях за 2022 рік.

Суд вважає такий підхід неприйнятним. Ведення журналу бойових дій, бойових донесень та рапортів (донесень) командирів підрозділів про участь кожного військовослужбовця у бойових діях є обов`язком командування військової частини, а не військовослужбовця. Відсутність у журналі бойових дій поіменних списків особового складу за період, коли підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові завдання, безперервно перебував на бойових чергуваннях у визначених районах, є недоліком ведення документів обліку бойової діяльності і не може тлумачитися як доказ того, що військовослужбовець участі у бойових діях не брав. Інакше негативні наслідки неналежного ведення військового обліку покладалися б на військовослужбовця, який не має і не може мати впливу на повноту таких записів.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №200/4037/23 та від 23.10.2025 у справі №120/8908/23.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що архівна довідка від 12.02.2026 №179_2/ВихЗВГ/280 містить витяги з наказів командира Військової частини НОМЕР_2 , виданих на підставі бойових розпоряджень командира корпусу резерву №11дск від 17.03.2022, угрупування військ сил і засобів оборони м. Києва №116/4/2859дск від 11.04.2022 та оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /357дск від 01.05.2022 і №116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /1286дск від 07.06.2022, якими позивача направлено саме в райони виконання бойових завдань. Крім того, наказом від 12.05.2023 №133 позивача залучено до воєнних (бойових) дій у складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в умовах збройної агресії російської федерації з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.

Необґрунтованими є посилання відповідача на те, що довідки від 30.06.2023 №316 та від 20.12.2025 №102/2030/2 не є належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях, оскільки вони охоплюють і періоди виконання заходів, які не передбачають застосування зброї (озброєння). Зокрема, суд зауважує, що ці довідки не є єдиними доказами у справі, а періоди, зазначені в них, збігаються з періодами, підтвердженими наказами та записами журналів бойових дій. Крім того, довідку від 30.06.2023 №316 видано на підставі витягів із наказів командувача Сухопутних військ, командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та командира військової частини НОМЕР_2 , а довідку від 20.12.2025 №102/2030/1 - на підставі журналу бойових дій 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 інв. №851дск том 7 від 01.01.2025.

Також, як слідує зі змісту наданих відповідачем карток особового рахунку військовослужбовця, позивачу нараховувалась винагорода за безпосередню участь в бойових діях за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за січень 2023 року. Водночас у довідці від 02.05.2026 №1267/3628 за увесь 2022 рік ураховано лише два дні (02.05.2022 та 08.05.2022), а за 2023 рік - шість днів у грудні, жоден з яких не належить до вказаних місяців. Ця суперечність відповідачем не пояснена і не спростована.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд приходить висновку, що позивачем дотримано всі умови, визначені абз.2 п.4 Постанови №153 у взаємозв`язку з абз.6 цього пункту, для отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн, а саме: 27.02.2022 у віці до 25 років його призвано на військову службу під час воєнного стану; він проходив військову службу на посадах рядового та сержантського складу і був атестований до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»; станом на 13.02.2025 він проходив військову службу; брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025; не притягувався до кримінальної відповідальності, двічі або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення чи до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, строк дії стягнень за які не закінчився.

Відтак, дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн є протиправними.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн. При цьому суд ураховує, що розмір такої винагороди визначений безпосередньо абз.2 п.4 Постанови №153 і не залежить від дискреційних повноважень відповідача, а наявність усіх умов її виплати перевірена судом під час розгляду цієї справи. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то згідно з п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн, передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн, передбачену п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.