Ухвала суду № 139598700, 26.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року м. Київ № 320/62738/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря судового засідання Чеплигіної М.О. та

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Грекова А.І.,

представника відповідача: Вівдиченко О.І.,

представника відповідача: Міхеда О.В.,

розглянувши клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

2) Черкаської обласної прокуратури

про визнання протиправними та скасування рішення від 23.10.2025 №484дп-25

та наказу від 04.11.2025 №408-к, поновлення на посаді, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення від 23.10.2025 №484дп-25 та наказу від 04.11.2025 №408-к, поновлення на посаді, стягнення коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

До суду від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позовна заява у цій справі, інші процесуальні документи, подані в інтересах ОСОБА_1 , підписані адвокатом Грековим А.І. На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси позивача ОСОБА_2 додано до позову ордер та договір про надання правничої допомоги. При цьому представник ОСОБА_1 адвокат Греков А.І. до 20.03.2025 обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю в Черкаській обласній прокуратурі (звільнений з посади наказом Генерального прокурора від 19.03.2025 № 5-дц Про застосування дисциплінарного стягнення). У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції надано перелік осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Окрім інших, до цієї категорії віднесені посадові і службові особи органів прокуратури. Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 1700-VII передбачено, що особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється, зокрема, протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

25.02.2026 до суду від адвоката позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено, що відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва (справа №757/16835/24-к) від 18.04.2024 начальника відділу прокуратури Черкаської області Грекова А.І., на підставі ст. 154-156 КПК України, відсторонено від займаної посади в органах прокуратури, строком до 12.06.2024. Отже з 18.04.2024 до 10.04.2025 ОСОБА_2 було відсторонено від посади в органах прокуратури Черкаської області, тобто з вказаної дати, ним іншим чином (крім звільнення) припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, як це зазначено в статті 26 Закону України «Про запобігання корупції». Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що стаття 26 Закону України «Про запобігання корупції» розмежовує поняття «звільнення» та «іншим чином припинення діяльність, пов`язаної з виконанням функцій держави» аргументи відповідачів щодо його звільнення з органів прокуратури 20.03.2025, як підстави для залишення позову без розгляду, через відповідну заборону, є необґрунтованими.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 зупинено провадження в адміністративній справі №320/62738/25 до отримання відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції України щодо наявності заборони на представлення інтересів позивача адвокатом Грековим А.І. у даній справі передбаченої пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України "Про запобігання корупції".

Судом було надіслано запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.02.2026, в якому просив останнього роз`яснити наявність заборони або такої відсутності на представлення інтересів ОСОБА_1 адвокатом Грековим А.І. передбаченої пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України "Про запобігання корупції", в межах справи № 320/62738/25.

Від 08.04.2026 до суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов лист №203-01/22826-26 на запит суду.

21.04.2026 до суду від Черкаської обласної прокуратури надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позовна заява підписана та подана представником позивача адвокатом Грековим Антоном Ігоровичем. Адвокат Греков А.І. до 20.03.2025 обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю в Черкаській обласній прокуратурі, з якої був звільнений наказом № 5-дц від 19.03.2025. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» особам, які звільнилися з посад, пов`язаних з виконанням функцій держави заборонено протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності. Одним із відповідачів у цій справі є Черкаська обласна прокуратура. Оскільки адвокат Греков А.І. звільнився з органів Черкаської обласної прокуратури менше ніж рік тому, він в силу прямої заборони закону не має права представляти інтереси будь-яких осіб у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є Черкаська обласна прокуратура.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 поновлено провадження в адміністративній справі №320/62738/25 та призначено підготовче засідання на 26.08.2026.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів до суду надано додаткові пояснення щодо заяви про залишення позову без розгляду, в яких зазначено, що з метою отримання роз`яснень щодо наявності або відсутності обмеження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», стосовно здійснення адвокатом Грековим А.І. представництва інтересів, зокрема позивача ОСОБА_1 у справі № 320/62738/25, Комісія звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) із відповідними запитами від 13.03.2026 № 07/3/2-887вих-26 та від 30.04.2026 № 07/3-52вих-26. У відповідь на зазначені запити НАЗК листами від 08.04.2026 № 07/3- 1625вх-26 та від 26.05.2026 № 07/3-2190вх-26 надало роз`яснення щодо застосування положень статті 26 Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, НАЗК прямо зазначило, що під словосполученням «звільнилися або іншим чином припинили діяльність», наведеним у пункті 3 частини першої статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», слід розуміти саме припинення статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому НАЗК окремо наголосило, що «відсторонення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання службових повноважень за займаною нею посадою не є припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування». Також НАЗК зазначило, що обмеження, передбачені пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», поширюються саме з моменту звільнення особи або іншого припинення відповідної діяльності та діють протягом одного року з такого моменту. Таким чином, офіційна позиція Національного агентства з питань запобігання корупції прямо підтверджує, що відсторонення від посади не є припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, а тому перебіг річного строку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», у випадку ОСОБА_2 розпочався саме з моменту його звільнення з органів прокуратури, а не з моменту його відсторонення від посади. Отже, оскільки станом на дату звернення до суду річний строк, встановлений пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», з моменту звільнення ОСОБА_2 з органів прокуратури не сплив, адвокат Греков А.І. не мав права здійснювати представництво інтересів позивача у цій справі, а позовна заява була підписана особою, яка не мала права її підписувати, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позову без розгляду.

У підготовче засідання 26.08.2026 прибули позивач та його представник Греков А. І., представники відповідачів.

Позивач та його представник заперечили проти клопотань відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, представники відповідачів підтримали вказані клопотання.

Дослідивши клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, заперечення позивача та його представника щодо вказаних клопотань і матеріали справи суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з серпня 2012 року працював на різних посадах в органах прокуратури.

Наказом керівника Черкаської обласної прокуратури №408-к від 04.11.2025 про застосування дисциплінарного стягнення звільнено прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокурора.

Наказом керівника Черкаської обласної прокуратури №438-к від 17.11.2025, визначено дату звільнення прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 17.11.2025.

Не погоджуючись із наказом керівника Черкаської обласної прокуратури №408-к від 04.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника.

Так, позовна заява підписана та подана через Електронний суд представником ОСОБА_1 адвокатом Грековим А.І. На підтвердження повноважень останнього до позовної заяви додано копію ордера серії СА № 1141286 від 08.11.2025 та копію договору про надання правничої допомоги № 21 від 08.11.2025.

З наявного в матеріалах справи наказу виконуючого обов`язків Генерального прокурора Хоменка О. від 19.03.2025 №5-дц про застосування дисциплінарного стягнення вбачається, що звільнено прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 з посади в органах прокуратури з 20.03.2025.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 статті 7 Закону № 1697-VII систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону № 1697-VII єдність системи прокуратури забезпечується у тому числі єдиним статусом прокурорів.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 15 вказаного Закону передбачено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Статтею 89 Закону 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.

Таким чином, у період до 20.03.2025 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах (з оплатою праці) з Черкаською обласною прокуратурою на посаді прокурора відділу, тобто на посаді в органах прокуратури.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII) зазначено перелік осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Окрім інших, до цієї категорії віднесені посадові і службові особи органів прокуратури.

Відповідно до пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 1700-VII передбачено, що особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється, зокрема, протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

На запит суду НАЗК повідомило, що передбачені статтею 26 Закону № 1700-VII обмеження поширюються саме з моменту звільнення з посади або іншим чином припинення відповідної діяльності (незалежно від фактичної реалізації повноважень за займаною посадою) та діють протягом року з настання такого моменту (п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 26 Закону № 1700-VII), а деякі з них безстроково.

Також НАЗК повідомило, що реалізація Національним агентством повноваження, визначеного пунктом 15 частини 1 статті 11 Закону № 1700-VII , не передбачає здійснення правової оцінки наданої у листах інформації та надання роз`яснень (висновків) щодо можливості особам, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, представляти інтереси інших осіб у конкретних справах.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що з метою отримання роз`яснень щодо наявності або відсутності обмеження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1700-VII, стосовно здійснення адвокатом Грековим А. І. представництва інтересів, зокрема позивача ОСОБА_1 у справі № 320/62738/25, Комісія звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції із відповідним запитом від 13.03.2026 № 07/3/2-887вих-26.

У відповідь НАЗК листом від 08.04.2026 № 203-01/22824-26 надало аналогічну за змістом відповідь, як на запит суду.

Водночас, листом від 26.05.2026 № 203-01/36481-26 НАЗК повідомило Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів, що під словосполученням «звільнилися або іншим чином припинили діяльність…» розуміється припинення статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, відсторонення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеної у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, від виконання службових повноважень за займаною нею посадою не є припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Також НАЗК зазначило, що обмеження, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону України Про запобігання корупції, поширюються саме з моменту звільнення особи або іншого припинення відповідної діяльності та діють протягом одного року з такого моменту. Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що прокурорам заборонено протягом року з моменту звільнення з відповідної посади представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган прокуратури.

Щодо доводів представника позивача, що перебіг відповідного річного строку, необхідно обчислювати з моменту його відсторонення від посади прокурора суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 64 Закону України Про прокуратуру повноваження прокурора зупиняються у разі відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154-158 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 64 Закону України Про прокуратуру прямо передбачено, що на час відсторонення від посади за прокурором зберігається заробітна плата, що також підтверджує продовження перебування особи у статусі прокурора та працівника органів прокуратури.

Таким чином, під час відсторонення від посади особа продовжує перебувати у трудових правовідносинах, зберігає статус прокурора та не припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, у розумінні пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України Про запобігання корупції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звільнено з органів прокуратури наказом Генерального прокурора від 19.03.2025 № 5-дц Про застосування дисциплінарного стягнення на підставі рішення КДКП від 05.03.2025 № 42дп-25.

Отже, саме з моменту звільнення (19.03.2025) припинилися трудові правовідносини, припинився статус прокурора та розпочався перебіг річного строку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України Про запобігання корупції.

Твердження представника позивача про те, що перебіг відповідного строку розпочався з моменту його відсторонення від посади у квітні 2024 року суперечить положенням статті 64 Закону України Про прокуратуру, а також самій правовій природі відсторонення як тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, оскільки у період до 19.03.2025 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Черкаською обласною прокуратурою на посаді прокурора відділу, то з 20.03.2025 по 20.03.2026 ОСОБА_2 заборонено представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган прокуратури.

Судом встановлено, що адвокат Греков А.І. менше ніж через рік після звільнення, 24.11.2025, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру та договору про надання правничої допомоги, підписав та звернувся до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

Водночас, під час розгляду справи, 13.02.2026 позивачем було подано заява про залучення представника по справі № 320/62738/25, в якій зазначено, що позивачем укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Кузьмінським О.О., якому довірено представляти його інтереси в адміністративній справі №320/62738/25. На підтвердження повноважень до суду надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги серії СА №1151387 від 12.02.2026.

Аналізуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 підкреслив значимість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій або ж бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У КАС України конституційне право особи на звернення до суду конкретизоване в частині 1 статті 5, за змістом якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Водночас, за змістом частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, п.п.50-51 та 69, та Walchli v. France, №35787/03, п.29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Однак, надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, п.25).

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France2 та Nunes Dias v. Portugal).

Проте, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).

У даному випадку при вирішенні питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що предметом даного спору є трудовий спір, який передбачає місячний строк звернення до суду із таким позовом та також, що під час розгляду справи позивачем укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Кузьмінським О.О..

Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені обставини, суд дійшов висновку про неможливості залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така процесуальна дія зумовить утворенню перешкод позивачу ОСОБА_1 у доступі до правосуддя, враховуючи місячний строк звернення до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання представників Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорі та Черкаської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 240, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань представників Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорі та Черкаської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Суддя Жук Р.В.

повний текс ухвали виготовлений 31.08.2026.