Рішення № 139598235, 24.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. справа № 300/4073/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «Інвест енерджі» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «Інвест енерджі» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2454 від 01.02.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ЕНЕРДЖІ"" (код ЄДРПОУ 37582643) з дати реєстрації 01.08.2018, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 375826409151, та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ЕНЕРДЖІ"" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення №2454 від 01.02.2024 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23 квітня 2024 року №010138/0705.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23 квітня 2024 року.

Позовні вимоги мотивовані прийняттям Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області протиправного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2454 від 01.02.2024, податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2024 року №010138/0705 та №010148/0705.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «Інвест енерджі» - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.05.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява на виконання вищезазначеної ухвали, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.06.2026 від Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що згідно даних ЄРПН по за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 платник ТОВ «Інноваційна компанія «Інвест енерджи» не здійснював реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування щодо постачання товарів(послуг), разом з цим згідно даних ЄРПН за вказаний податковий період також відсутні ПН/РК щодо придбання ТОВ «Інноваційна компанія Інвест енерджи» товарів(послуг). Таким чином, згідно даних ЄРПН по платнику ТОВ «Інноваційна компанія «Інвест енерджи» наявна інформація, яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців з 01.01.2023 до 31.12.2023. Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ є не подання контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/ придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців. Враховуючи наведене, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Інноваційна компанія «Інвест енерджи» з дотриманням вимог підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

28.06.2026 року від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що позивач в порушення п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов`язання на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання послуг переробки деревини, в результаті чого занижено показники у рядку 1.1 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» всього в сумі 1 763 грн. в тому числі: за жовтень 2022 року в сумі 1 763 грн. (18 509,99 грн. - 16 746,67 грн. = 1 763,32 грн.). Також зазначає, що вина позивача доводиться тим, що даний суб`єкт господарювання свідомо ухилявся від сплати податків при не нарахуванні компенсуючи податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання послуг переробки деревини. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

На підставі наказу від 19.03.2024 №743-п Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ЕНЕРДЖІ"" (код ЄДРПОУ 37582643) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення по ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (березень 2022-січень 2024 року).

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 03.04.2024 №6408/09 19-07-05/37582643, згідно висновків якого зазначено про порушення, а саме:

- п. 184.7 ст. 184, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2024 року в сумі 244254 грн.;

- п. 200.1 п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування за січень 2024 року в сумі 30413 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками Акту, позивачем подано заперечення до Акту з документальними доказами в додатках, у яких наведено реальні обставини з посиланням на відповідні первинні бухгалтерські та інші документи, регістри бухгалтерського обліку, дані податкової звітності, якими спростовуються нелогічні та необґрунтовані висновки контролюючого органу. Зі змісту листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.05.2023 №5449/6/09-19-07 05-06 стало відомо про те, що такі заперечення залишено без розгляду.

Згідно листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23 квітня 2024 року №5032/6/09 19-07-05/6 позивачем засобами поштового зв`язку отримано розрахунок податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по Акту та податкові повідомлення-рішення, а саме:

· від 23 квітня 2024 року №010138/0705 на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 244254,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 61064,00 грн.;

· від 23 квітня 2024 року №010148/0705 на суму, на яку відмовлено в бюджетному відшкодуванні в розмірі 30413,00 грн.

Вважаючи дії контролюючого органу протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підстави для призначення фактичної перевірки визначені у пп. 80.2.1- 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Надаючи оцінку правомірності рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 року № 2454 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"», суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації, регламентовані розділом V Податкового кодексу України (далі ПК України) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, далі Положення № 1130).

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платника податку діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників податку.

Підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України імперативно встановлено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Порядок реалізації даної норми уточнено у Положенні № 1130:

Згідно з абзацом першим пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу здійснюється за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5.2 розділу V Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України 12 послідовних податкових місяців визначаються з урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована з дня, іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Підпунктом 3 абзацу третього пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 передбачено, що підтвердним документом для анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України є довідка про подання/неподання платником ПДВ декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою для прийняття ГУ ДПС в Івано-Франківській області рішення від 30.01.2024 № 2454 стали дані реєстру поданої звітності та інформаційного бази даних ДПС, згідно з якими ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (12 послідовних податкових місяців) подавало податкові декларації з ПДВ з нульовими показниками обсягів постачання та придбання (або з показниками, що свідчать про відсутність формування податкового зобов`язання та/або податкового кредиту). Окрім цього, згідно з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за вказаний 12-місячний період платником не здійснювалася реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування як з постачання, так і з придбання товарів/послуг.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки:

- відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у нього зберігалося право включити до податкового кредиту суми ПДВ за отриманими ПН/РК протягом 365 календарних днів з дати їх складання;

- в системі зареєстровано факт наявності зупинених податкових накладних, що, на думку Позивача, свідчить про здійснення господарської діяльності та унеможливлювало застосування п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Суд відхиляє зазначені доводи позивача як юридично неспроможні з огляду на таке.

Аналіз підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України свідчить, що законодавцем у якості критерію для анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу визначено тривалу пасивну поведінку платника податку протягом 12 послідовних звітних періодів, яка проявляється у відсутності відображених у податковій звітності за цей період операцій з формування податкових зобов`язань та/або податкового кредиту.

У постанові від 07 січня 2025 року у справі № 160/7847/24 (а також у подібній за змістом правовій позиції, викладеній у постанові від 19 червня 2025 року у справі № 160/23059/24), Верховний Суд зробив детальні висновки щодо застосування даної норми законодавства:

Прив`язка до показників поданої звітності: Диспозиція підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України прямо пов`язує підставу для анулювання реєстрації з фактичними даними поданих декларацій (податкових розрахунків) за 12 послідовних податкових місяців. Норма має юридично імперативний характер: у разі якщо платник податку протягом зазначеного строку подає декларації, показники яких свідчать про відсутність фактів постачання/придбання товарів чи послуг для формування податкового зобов`язання або кредиту, контролюючий орган позбавлений дискреції та зобов`язаний прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Період оцінки та пріоритет задекларованих даних: За висновком Верховного Суду, юридичне значення має саме зміст декларування у визначеному часовому проміжку (12 послідовних звітних місяців), а не потенційне чи намірене право платника подати уточнюючі розрахунки чи відновити декларування у майбутньому. Якщо у відповідних рядках та колонках поданих податкових декларацій за 12 місяців поспіль задекларовано «0» (або відсутні показники обсягів постачання/придбання), це є безумовною та достатньою процесуальною підставою для складання довідки/реєстру відповідно до Положення № 1130 та прийняття рішення за формою № 6-РПДВ.

Співвідношення зі ст. 198.6 ПК України та наявністю зупинених ПН: Верховний Суд підкреслив, що право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту протягом 365 днів з дати складення ПН (ст. 198.6 ПК України) є абстрактним диспозитивним правом суб`єкта господарювання. Однак невикористання цього права шляхом невідображення відповідних показників у поданих деклараціях протягом 12 послідовних місяців свідчить про відсутність фактів формування податкового кредиту у звітності. Сам по собі факт існування невідображених або зупинених податкових накладних в ЄРПН, за відсутності їх реального відображення у деклараціях з ПДВ за відповідний 12-місячний період, не спростовує факт відсутності задекларованих операцій та не блокує дію підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що правове значення для застосування п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України має фактичний стан заповнення декларацій за 12 послідовних податкових місяців, що передують прийняттю рішення, який підтверджується належними підтвердними документами податкового органу (довідкою/реєстром декларацій).

Оскільки ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» протягом періоду з січня по грудень 2023 року включно подавало декларації з ПДВ із нульовими показниками господарських операцій з постачання/придбання, а також не здійснювало реєстрацію відповідних ПН/РК у ЄРПН, ГУ ДПС в Івано-Франківській області під підписання рішення № 2454 від 30.01.2024 діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, ПК України та Положенням № 1130.

За таких обставин рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 2454 від 30.01.2024 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» є законним, прийнятим за наявності належних правових і фактичних підстав, а відтак скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України поновити реєстрацію ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» як платника податку на додану вартість та відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість тощо.

Відповідно до пунктів 200-1.2 та 200-1.3 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в СЕА ПДВ. Порядок функціонування СЕА ПДВ визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм відкриття та закриття рахунків у СЕА ПДВ, обчислення реєстраційного ліміту, а також процедура коригування показників регламентована Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Нормами Порядку № 569 встановлено, що функціонування електронних рахунків, облік показників ліміту та реєстрація платників ПДВ тісно пов`язані із наявністю у суб`єкта господарювання діючого статусу платника ПДВ у Реєстрі платників податку на додану вартість.

Суд зазначає, що обрані позивачем вимоги про зобов`язання ДПС України вчинити дії щодо поновлення реєстрації, внесення відомостей до Реєстру платників ПДВ та відновлення показників у СЕА ПДВ за своєю правовою природою є похідними вимогами від первинної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 року № 2454 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За правилами адміністративного судочинства похідною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на те, що судом встановлено законність та обґрунтованість рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 року № 2454 про анулювання реєстрації ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» як платника ПДВ на підставі п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, підстави для скасування вказаного рішення відсутні, що в свою чергу виключає можливість задоволення похідних вимог позивача.

Вказаний висновок суду узгоджується із усталеною та послідовною правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, від 22 липня 2020 року у справі № 520/5627/19, від 28 червня 2023 року у справі № 808/1923/16, від 19 лютого 2024 року у справі № 160/11832/23 та від 07 січня 2025 року у справі № 160/7847/24.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, похідні позовні вимоги ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» про зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платника ПДВ, внести відомості до Реєстру платників ПДВ та відновити стан електронного рахунку і реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ також не підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» про скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 23.04.2024 № 010138/0705 та № 010148/0705, суд виходить з таких нормативно-правових положень та встановлених обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2024 року.

За результатами перевірки складено акт, у якому контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» вимог пунктів 184.7 статті 184, пункту 188.1 статті 188 та статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України). На підставі вказаного акта контролюючим органом прийнято:

1. ППР від 23.04.2024 № 010138/0705, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2024 року, та застосовано штрафні (фінансові) санкції;

2. ППР від 23.04.2024 № 010148/0705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з ПДВ (донараховано податкові зобов`язання) та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач зазначав, що висновки перевірки є безпідставними та передчасними, оскільки контролюючий орган не висловив зауважень до первинних бухгалтерських документів, а також не довів наявності вини позивача у вчиненні податкового правопорушення в розумінні статті 112 ПК України.

Оцінюючи законність спірних ППР та доводи сторін, суд враховує таке.

Щодо обов`язку визначення податкових зобов`язань на підставі пункту 184.7 статті 184 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

За правилами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а для необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Оскільки судом за результатами розгляду першої позовної вимоги встановлено правомірність Рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 № 2454 про анулювання реєстрації ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» як платника ПДВ, січень 2024 року є останнім звітним (податковим) періодом позивача як платника даного податку.

Відтак, у позивача в силу прямої вказівки закону (п. 184.7 ст. 184 ПК України) виник безумовний обов`язок нарахувати у податковій звітності за січень 2024 року податкові зобов`язання з ПДВ на всі залишки товарно-матеріальних цінностей та необоротних активів, суми податку за якими раніше були включені до податкового кредиту і які не були реалізовані (використані в оподатковуваних операціях) до моменту анулювання реєстрації.

Як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, позивач зазначеного обов`язку не виконав, податкові зобов`язання на залишки необоротних активів та товарно-матеріальних цінностей у податковій декларації з ПДВ за січень 2024 року не визначив, що призвело до протиправного заниження податкових зобов`язань та штучного формування (завеличення) від`ємного значення з ПДВ.

Сформована усталена правова позиція Верховного Суду (постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 813/4192/17, від 12 березня 2020 року у справі № 826/16373/18, від 11 травня 2021 року у справі № 804/4836/16, від 09 грудня 2021 року у справі № 160/2822/19):

Норма п. 184.7 ст. 184 ПК України є умовним юридичним механізмом «вирівнювання» або повернення державі раніше сформованого податкового кредиту за майном/товарними залишками, які після втрати особою статусу платника ПДВ більше не будуть використовуватися в оподатковуваних операціях. Вчинення умовного постачання (визначення податкових зобов`язань в останньому звітному періоді) є обов`язковим для усіх платників, чия реєстрація анулюється, незалежно від підстав такого анулювання (за власною ініціативою чи за рішенням податкового органу).

Невиконання платником податку обов`язку щодо визначення податкових зобов`язань на залишки товарно-матеріальних цінностей та необоротних активів у порядку п. 184.7 ст. 184 ПК України становить пряме порушення порядку формування податкових зобов`язань і бази оподаткування, що є підставою для коригування податковим органом задекларованого від`ємного значення та донарахування відповідних сум податку за наслідками перевірки.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні такої різниці така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у разі дотримання вимог ПК України.

Оскільки внаслідок обов`язкового застосування п. 184.7 ст. 184 ПК України сума податкових зобов`язань позивача за січень 2024 року підлягала збільшенню на вартість залишків необоротних активів/товарів, підсумковий результат задекларованих розрахунків Позивача за січень 2024 року зазнав суттєвих змін.

Коригування контролюючим органом податкових зобов`язань призвело до правомірного зменшення задекларованого позивачем від`ємного значення та, як наслідок, позбавлення Позивача права на бюджетне відшкодування у задекларованих розмірах. З огляду на це, висновки контролюючого органу про завеличення суми бюджетного відшкодування є повністю обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Відхиляючи доводи позивача про недоведеність його вини та відсутність складу податкового правопорушення, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податків, за вчинення якого цим Кодексом передбачено притягнення до відповідальності.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, діючи з розумною обачністю, платник податків мав можливість належним чином виконати відповідні обов`язки.

Вина платника податків у розумінні ст. 112 ПК України оцінюється через призму необхідної та розумної обачності, а також наявності об`єктивної можливості дотриматися вимог податкового законодавства. Бездіяльність суб`єкта господарювання, яка полягає у невиконанні чітко сформульованого імперативного обов`язку (зокрема, щодо нарахування податкових зобов`язань при анулюванні реєстрації), кваліфікується як недбалість.

Якщо платник податку знав або за умовами публічного законодавства повинен був знати про настання юридичного факту (прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) і мав усі необхідні бухгалтерські дані для розрахунку зобов`язань на залишки активів, проте безпідставно не відобразив їх у підсумковій декларації за відповідний період та задекларував необґрунтоване бюджетне відшкодування, така поведінка повністю охоплюється суб`єктивною стороною податкового правопорушення у формі вини (недбалості).

В даній адміністративній справі позивач мав повний доступ до первинних документів, даних бухгалтерського обліку та відомостей про наявні на його балансі залишки необоротних активів/товарно-матеріальних цінностей. Будь-яких об`єктивних та непереборних перешкод, які б заважали ТОВ «Інноваційна компанія "Інвест енерджі"» сформувати декларацію за січень 2024 року з урахуванням приписів п. 184.7 ст. 184 ПК України, судом не встановлено і позивачем не доведено.

Отже, неподання у підсумковій декларації належних розрахунків зобов`язань є наслідком свідомої бездіяльності (недобросовісності) позивача, що підтверджує наявність вини у розумінні ст. 112 ПК України та утворює правові підстави для застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.