Рішення № 139598223, 20.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. справа № 300/393/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів на суму 483780,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області капіталізовані платежі на суму 483 780,21 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

24.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково. Однак не погоджується із сумою капіталізованих платежів, яку відповідач заявив до стягнення. Просить розстрочити виконання рішення суду по сплаті суми боргу на 12 місяців рівними частинами, у зв`язку з тяжким захворюванням та ускладненням матеріального становища.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 21.09.2022 №2620 (далі Закон № 2620), який набрав чинності 01 січня 2023 року, припинено Фонд соціального страхування та управління виконавчім дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Пунктом 6 та 7 цього розділу Закону № 2620 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України їх перереєстрація не здійснюється.

Підприємець у разі припинення, незалежно від підстав, не звільняється від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а з січня 2023 року Пенсійного фонду України та його територіальних органів як, правонаступників шляхом внесення капіталізованих платежів.

ОСОБА_2 будучи найманим працівником відповідача отримала травму руки безпосередньо пов`язувану з виробництвом про, що складено Акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 від 24.07.2006.

У свою чергу, згідно із пунктом 1 частини другої статті 15 Закону 1105-XІV відповідач в особі ФОП ОСОБА_1 як її роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

ОСОБА_2 , як потерпіла на виробництві, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує всі належні їй страхові виплати, згідно трудового каліцтва, як особа, що отримала 20 % втрати професійної працездатності.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено капіталізацію платежів для продовження страхових виплат протягом життя потерпілої на виробництві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вік якої на дату ліквідації страхувальника становив 50 років, а середня очікувана тривалість життя 27,04 років. Для визначення періоду, на який розраховується капіталізація платежів, використовувались дані середньої очікуваної тривалості життя жінок та життя в Україні, надані Державною службою статистики України.

Відповідно до розрахунку витрат капіталізованих платежів по ФОН

ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) загальна сума капіталізованих коштів складає 483780,21 грн.

Таким чином, сума платежу яка підлягає капіталізації для розрахунку і потерпілою ОСОБА_2 становить 483 780,21 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідачу надіслано претензію щодо грошових вимог про сплату капіталізованих платежів від 09.12.2024 року №0900-0902-8/36861.

Однак, на момент подання позову відповідачем не сплачено суму грошових вимог.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (у редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX) уповноваженим органом управління в сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві з 01.01.2023 визначено Пенсійний фонд України, який є правонаступником Фонду соціального страхування України.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебував у статусі фізичної особи-підприємця до 28.03.2024 (дата проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Під час здійснення відповідачем підприємницької діяльності стався нещасний випадок на виробництві з його працівником ОСОБА_2 , за наслідками якого потерпілій згідно з висновком МСЕК встановлено 20% втрати професійної працездатності безтерміново, у зв`язку з чим їй призначено відповідні щомісячні страхові виплати.

За приписами абзацу 1 частини першої статті 1207 Цивільного кодексу України у разі припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зобов`язаних відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, виплати, визначені цим Кодексом, капіталізуються для виплати їх потерпілому або особам, зазначеним у статті 1200 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм капіталізації платежів у разі ліквідації/припинення страхувальника регулюється Порядком капіталізації платежів до Пенсійного фонду України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (у редакції постанови КМУ від 04.02.2023 № 95) (далі Порядок № 986).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 986 капіталізація платежів здійснюється щодо кожного потерпілого з урахуванням заборгованості за минулі роки та виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку суми капіталізації платежів враховуються щомісячні страхові виплати, витрати на медичну та соціальну допомогу, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що припинення ним статусу ФОП звільняє його від обов`язку сплати капіталізованих платежів до уповноваженого органу ПФУ.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язку суб`єктів господарювання сплатити капіталізовані платежі органу соціального страхування (ПФУ) при припиненні діяльності сформована в судовій практиці Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 360/1674/22, де наголошено, що обов`язок із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом працівнику на виробництві, виникає з моменту настання страхового випадку і підлягає виконанню у формі капіталізації платежів при припиненні діяльності страхувальникаю

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 280/4921/19, згідно з якою припинення фізичної особи-підприємця є підставою для визначення та стягнення капіталізованих платежів на користь органів Пенсійного фонду України для забезпечення гарантій безперервності страхових виплат потерпілому.

Щодо розміру суми капіталізації платежів, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

Офіційним джерелом даних про середню очікувану тривалість життя осіб відповідного віку та статі в Україні є Державна служба статистики України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розрахувало суму капіталізації для потерпілої ОСОБА_2 (вік 50 років), застосувавши показник середньої очікуваної тривалості життя жінок у віці 50 років за офіційними таблицями смертності та очікуваної тривалості життя Держстату України, який становить 27,04 року (загальна сума 483 780,21 грн).

Відповідач проти вказаного розрахунку заперечив, вважаючи, що до розрахунку слід застосувати показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні за Стратегією демографічного розвитку України (70,9 років у 2024 році), віднявши від нього вік потерпілої ($70,9 - 50 = 20,9$ років), що становить 373 927,75 грн.

Суд вважає такі заперечення відповідача арифметично та нормативно необґрунтованими з огляду на таке.

У судовій практиці адміністративних судів під час розгляду справ про стягнення капіталізованих платежів за Порядком № 986 суди послідовно виходять з того, що застосуванню підлягають саме спеціальні показники очікуваної тривалості життя для осіб відповідної вікової категорії, визначені Держстатом (аналогічний підхід застосовано в судових рішеннях, зокрема у постанові КАС ВС від 25.03.2025 у справі № 240/29723/23).

Показник «середня очікувана тривалість життя при народженні» (70,9 років) та показник «середня очікувана тривалість життя особи, яка вже досягла 50-річного віку» (27,04 років) є відмінними за своєю демографічною методикою. Перший вираховує ймовірну тривалість життя для новонароджених, тоді як другий є математичним розрахунком залишку років життя для особи, яка вже досягла 50 років (з урахуванням проходження ризиків смертності в молодшому віці).

Оскільки пункт 4 Порядку № 986 передбачає визначення тривалості майбутніх виплат з урахуванням реальної очікуваної тривалості життя особи конкретного віку та статі, наданий Позивачем розрахунок за коефіцієнтом 27,04 року відповідає нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 капіталізованих платежів у сумі 483 780,21 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу і порядку, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника тощо).

Правова позиція щодо застосування статті 378 КАС України у випадках стягнення значних сум на користь державних органів детально викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/641/18 та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 804/1850/17 і від 25.02.2022 у справі № 640/15024/19.

Суди наголошують, що вирішуючи питання про розстрочення, суд має дотримуватись балансу між інтересами стягувача та боржника, гарантуючи реальність виконання судового рішення (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та оцінюючи реальну можливість боржника виконати рішення без загрози його життю, здоров`ю чи існуванню.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, страждає на тяжке хронічне захворювання (розсіяний склероз), що потребує постійного вартісного лікування та медикаментозного забезпечення, є непрацюючим, а основним джерелом його існування є пенсія по інвалідності.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що одномоментне стягнення суми 483 780,21 грн з особи з інвалідністю II групи поставить боржника у скрутне матеріальне становище.

З огляду на це, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду про стягнення 483 780,21 грн строком на 12 місяців шляхом сплати щомісячно рівними частинами у розмірі 40 315,02 грн, що забезпечить захист прав обох сторін та створить реальні умови для повного виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088, адреса: вул. Стрілецька, 14, м. Івано-Франківськ, 76018) капіталізовані платежі для забезпечення страхових виплат потерпілому ОСОБА_3 у сумі 483 780 (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят) гривень 21 копійка.

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області капіталізованих платежів у сумі 483 780 (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 21 коп. строком на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом сплати щомісячно рівними частинами у розмірі 40 315 (сорок тисяч триста п`ятнадцять) гривень 02 копійки щомісяця.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.