Ухвала суду № 139598083, 09.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

09 вересня 2026 рокуСправа № 280/7531/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову служби під час мобілізації на особливий період, що оформлено протоколом комісії від 4 червня 2026 року №23;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2026 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації , з урахуванням висновків суду;

встановити судовий контроль виконання судового рішення прийнятого в результаті розгляду даного позову.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

07.09.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов у справі №280/7531/26 шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, зокрема вручати (надсилати) повістку про призов, направляти на медичний огляд з метою призову, видавати наказ (розпорядження) про призов та направляти до військової частини для проходження військової служби, до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/7531/26.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у разі призову позивача на військову службу виконання рішення стане не можливим та відстрочка від призову на військову служби надана не буде.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).

Суд зазначає, що частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З аналізу вище зазначених норм випливає, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового статусу військовослужбовці.

Таким чином, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також ускладнить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, чинним законодавством України не передбачено.

Суд зазначає, що належним заходом забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти дії щодо призову та направлення позивача на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В свою чергу, підстави для заборони відповідачу вручати позивачу повістки чи направляти на проходження ВЛК не є належним способом забезпечення позову, оскільки не тягне за собою призову на військову службу, зокрема і через те, що за наслідками ВЛК позивач взагалі може бути визнаний непридатним до військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та наявність підстав для її часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду по справі №280/7531/26.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова