Рішення № 139597997, 03.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/3003/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

представник позивача - Тригуб В.І.;

представники відповідача - Сочка О.Я., Фекете В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮМАКС ХАБ звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Держмитслужби № UA305000/2025/000094/2 від 17.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, 17.11.2025 року відповідачем прийнято рішення № UA305000/2025/000094/2 про коригування митної вартості товарів. При цьому відповідач в самому рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався. Виходячи з наведеного, на думку позивача, митний орган прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості (за другорядним методом). З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості митним органом прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією, містяться розбіжності, а надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Отже, у зв`язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд такий задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між компанією POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09.12.2024 р.

Відповідно до підпункту 1.1 вказаного Договору, продавець зобов`язується продавати і поставляти, а покупець приймати та оплачувати матеріали, продукцію, обладнання (Товари), залежно від способу доставки, узгодженому Сторонами в специфікаціях для кожної окремої поставки (Специфікація або Додаткова Угода), на умовах Договору та в повній відповідності до Специфікацій. Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Продавець повинен поставляти Товари Покупцю окремими партіями відповідно до Специфікацій, підписаних Продавцем і Покупцем.

Згідно з підпунктами 2.1.-2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6А від 01 лютого 2025 року) ціни на Товари повинні бути встановлені в Євро (EUR) і зазначені в Додаткових угодах. Вартість упаковики та маркування має бути включено в ціну Товарів.

Згідно з пунктом 6.1. Договору Покупець здійснюватиме платежі за кожну партію Товару в Євро (EUR) на умовах оплати протягом 90 календарних днів з дати поставки товару (або на інших умовах, узгоджених Сторонами в Специфікаціях) шляхом банківського переказу на рахунок Продавця, зазначений в Договорі, відповідно до рахунку-фактури щодо кожної поставки.

Згідно з Додатковою угодою № 28, Продавець виставив Покупцю попередній рахунок (проформа-інвойс) PLA00000099 від 06.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

На підтвердження зобов`язань сторін, Продавець виставив, а Покупець акцептував рахунок-фактуру (Інвойс) № EXP-250848 від 13.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару за вказаним договором, 17.11.2025 року ТОВ ЮМАКС ХАБ подало до Закарпатської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № 25UA305130022666U8, відповідно до якої вартість товару була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і становила 38 240,00 євро, та була погоджена сторонами у Додатковій угоді № 28, проформа-інвойсі №PLA00000099, інвойсі №EXP-250848.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації № 25UA305130022666U8 за ціною контракту разом з митною декларацією до митного органу було подано Договір № 09122024-MIS, Додаткову угоду № 6А, Додаткову угоду № 28, Проформа-інвойс № PLA00000099, Інвойс № EXP-250848, сертифікат EUR.1 PL/MF/AU 0187609, сертифікати перевірки від 05.11.2025 р. на продукт № 04500753 Makrolon ET 3117 55011, від 30.10.2025 р. на продукт № 03002091 Makrolon ET UV110 550054, банківський документ про оплату товару SWIFT 251112/000363942 від 12.11.2025 р., автотранспортну накладну (CMR), пакувальний лист, документи про вартість транспортних витрат, в тому числі Довідку про транспортні витрати № 226.

За результатами перевірки митної декларації № 25UA305130022666U8 відповідачем 17.11.2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000094/2, у графі 33 якого встановлено наступне:

"...Відповідно до п.4.1. Зовнішньоекономічного договору №09122024-MIS від 09.12.2024 (далі -Договір) передбачено, що одним з товаросупровідних документів є Замовлення на Товари, проте до митного оформлення таке Замовлення не подавалось. Згідно до п.6.2. Договору передбачено, що Продавець нестиме в повному обсязі всі витрати щодо перевезення товарів зі складу Продавця до місця вивантаження на складі Покупця, при здійсненні перевезення автомобільним транспортом, а також страхування товарів під час транзиту, що викликає суперечність з визначеними Додатком №28 від 06.11.2025 до Договору умовам поставки FCA згідно з міжнародними правилами Інкотермс, оскільки вони передбачають, що обов`язки по перевезенню та страхуванню належать саме Покупцю. Згідно п. 11.8. Договір складено та підписано в двох примірниках українською та англійською мовами, які мають однакову юридичну силу, водночас, Додаток №28 від 06.11.2025 складено всупереч вимогам Контракту та відмінною мовою від тих, що мають юридичну силу. Га 12 Замовлення на перевезення №12-2/11/2025/МН від 12.11.2025 року з перевізником, який визначений в гр. 16 ЦМР №б/н від 13.11.2025 року не містить вартісні характеристики. Зазначене не дає змогу здійснити перевірку складових митної вартості. До митного оформлення подано прайс лист на товар б/н від 01.10.2025 та прейскурант. Проте, зазначений прайс-лист виданий не виробником товару, а фірмою на бланку латвійського підприємства та засвідчено печаткою Латвії, тоді як відповідно до наданого зовнішньоекономічного договору стороною постачальником виступає саме польська компанія. Відповідно до інформації, що зазначена в інвойсі №ЕХР-250848 від 13.11.2025 року країна походження товару - Німеччина, в поданій декларації в графі 34 зазначено країну походження EU, при тому в електронному інвойсі країною виробництва зазначено Грузію, однак не надано жодного документального підтвердження. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є суттєво нижчим за митну вартість ідентичних товарів. З огляду на викладене вище, заявлена митна вартість викликає сумнів у своїй достовірності. Таким чином, надані до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до ч. 5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом не було надано жодних додаткових документів, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

В результаті митним органом застосовано метод 6 (резервний) визначення митної вартості у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості ідентичних товарів (за митними деклараціями №25UA305130015164U2 від 30.07.2025 р., № 25UA209260008261U3 від 14.08.2025 р., №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р.)

ТОВ «ЮМАКС ХАБ» вважає таке рішення митного органу щодо коригування митної вартості протиправним, прийнятим всупереч норм митного законодавства та таким, що порушують його права, що слугувало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд керується наступним.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отож наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

З матеріалів справи cлідує, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації № 25UA305130022666U8 за ціною контракту разом з митною декларацією до митного органу було подано Договір № 09122024-MIS, Додаткову угоду № 6А, Додаткову угоду № 28, Проформа-інвойс № PLA00000099, Інвойс № EXP-250848, сертифікат EUR.1 PL/MF/AU 0187609, сертифікати перевірки від 05.11.2025 р. на продукт № 04500753 Makrolon ET 3117 55011, від 30.10.2025 р. на продукт № 03002091 Makrolon ET UV110 550054, банківський документ про оплату товару SWIFT 251112/000363942 від 12.11.2025 р., автотранспортну накладну (CMR), пакувальний лист, документи про вартість транспортних витрат, в тому числі Довідку про транспортні витрати № 226.

Наданий декларантом договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09 грудня 2024 року містить відомості про предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Зокрема, Відповідно до підпункту 1.1 вказаного Договору, продавець зобов`язується продавати і поставляти, а покупець приймати та оплачувати матеріали, продукцію, обладнання (Товари), залежно від способу доставки, узгодженому Сторонами в специфікаціях для кожної окремої поставки (Специфікація або Додаткова Угода), на умовах Договору та в повній відповідності до Специфікацій. Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Продавець повинен поставляти Товари Покупцю окремими партіями відповідно до Специфікацій, підписаних Продавцем і Покупцем.

Згідно з підпунктами 2.1.-2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6А від 01 лютого 2025 року) ціни на Товари повинні бути встановлені в Євро (EUR) і зазначені в Додаткових угодах. Вартість упаковики та маркування має бути включено в ціну Товарів.

Згідно з пунктом 6.1. Договору Покупець здійснюватиме платежі за кожну партію Товару в Євро (EUR) на умовах оплати протягом 90 календарних днів з дати поставки товару (або на інших умовах, узгоджених Сторонами в Специфікаціях) шляхом банківського переказу на рахунок Продавця, зазначений в Договорі, відповідно до рахунку-фактури щодо кожної поставки.

Згідно з Додатковою угодою № 28 від 06.11.2025 р. до Договору № 09122024- MIS Продавець зобов`язався передати Покупцю товар полікарбонат Macrolon ET 3117 550115 у кількості 21 000,00 кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 34 020,00 євро, а також полікарбонат Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг за ціною 4 220 євро/кг вартістю 4 220,00 євро. Загадьна вартість усіх товарів - 38 240,00 євро. Умови оплати 100% попередня оплата. Умови поставки FCA Blonie.

Відповідно, до умов Додаткової угоди № 28, Продавець виставив Покупцю попередній рахунок (проформа-інвойс) PLA00000099 від 06.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

На підтвердження зобов`язань сторін, Продавець виставив, а Покупець акцептував рахунок-фактуру (Інвойс) № EXP-250848 від 13.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

ТОВ «ЮМАКС ХАБ» перерахувало 12.112025 року на рахунок POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. кошти в сумі 38 240,00 євро - оплату згідно з Договором № 09122024-MIS, проформою-інвойсом PLA00000099, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 34).

В ході розгляду справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, що додаткова угода складена російською мовою, так як додаткова угода (специфікація), складена російською мовою, є юридично значимою, якщо вона підписана обома сторонами, є невід`ємною частиною контракту та стосується цивільних/господарських відносин. В Україні діє принцип свободи договору, а мова не є підставою для визнання правочину недійсним, якщо сторони досягли згоди.

Натомість суд дійшов висновку, що подані митному органу декларантом позивача документи, які подавалися разом із митною декларацією цілком підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, про що зазначено вище, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними та надуманими. Митний орган необґрунтовано в оскаржуваних рішеннях вказує про ненадання документів, що підтверджують митну вартість товару.

Також, суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості виникнення сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Отже, правильність позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості UA305000/2025/000094/2 від 17.11.2025 року, тому таке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3328,00 грн, сплачений за заявлені позовні вимоги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський район, Закарпатська область, 89424, код ЄДРПОУ: 44830589) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000094/2 від 17.11.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський район, Закарпатська область, 89424, код ЄДРПОУ: 44830589) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 43985560) сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.09.2026 року.

СуддяС.А. Гебеш