Постанова № 13959766, 10.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" лютого 2011 р. Справа № 2а- 15854/10/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 1 669,69 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час перебування на обліку у Лозівському міському районному центрі зайнятості відповідач з 14.09.2009 року по 10.03.2010 року отримувала допомогу по безробіттю у розмірі 1 669,69 грн., відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року №803-XII з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України №803-XII), Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року №1533-IIIз наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України N1533-III) та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 з наступними змінами та доповненнями (надалі Порядок №307). При складанні заяви про надання статусу безробітної відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, в зв'язку з чим останній було розпочато виплату допомоги по безробіттю, проте з 30.10.2001 року було встановлено що ОСОБА_1 по теперішній час зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та відносилася до категорії зайнятого населення, що є порушенням ч.2 та ч.3 ст.36 Закону України №1533-III.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час, місце судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 08.02.2011 року надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 31.01.2011 року поштове відправлення на імя відповідача повернулося до суду з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що відповідачу належним чином доставлено ухвалу за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке відправлення вручено належним чином.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6, ст. 128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідач з 07.09.2009 року зареєстрована у Лозівському міському районному центрі зайнятості як безробітна з відкриттям персональної картки №203504309090700005.

Відповідно до довідки Лозівського міського районного центру зайнятості від 06.09.2010 року, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості з 14 вересня 2009 року по 11 березня 2010 року, за цей час відповідач отримала допомогу по безробіттю у розмірі 1 669,69 грн..

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 місце проживання: 64600, АДРЕСА_1, зареєстрована 30.10.2001 року (зі змінами свідоцтва про державну реєстрацію 22.09.2010 року) за № 2 067 001 0003 005164 виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області.

Позивачем 12.11.2010 року за № 140/10 був виданий наказ про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та оплата наданих соціальних послуг по безробітній ОСОБА_1, який разом листом - претензію від 12.11.2010 року за вих. № 99 було направлено на адресу відповідача, з попередженням, що у разі неповернення коштів у встановлений строк, питання щодо їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі, також п.3 вказаної статті закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п. 1 ст. 1 Закону України №1533-III зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з п. 2 ст. 36 Закону України №1533-III - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості порушила вказані вимоги Закону України №1533-III, а саме при складанні заяви про надання статусу безробітної від 14.09.2009 року приховала факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, на момент реєстрації у центрі зайнятості, відповідач був зайнятою особою, відповідно до п.б ч.3 ст.1 Закону України №803-XII та не мала права отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд встановив, що заборгованість відповідача перед Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості складає 1 669,69 грн..

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 8-14, ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6, ст. 128, ст.ст. 71, 94, 159, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 Харківська область, 64600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості (64602, Харківська обл., м. Лозова, Севастопольський бульвар, 14-а, р/р 37175304900349, УДК у Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 22683376) допомогу по безробіттю у розмірі 1 669,69 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) гривень 69 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяСупрун Ю.О.