Ухвала суду № 139597525, 09.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року Справа №160/32841/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача - адвоката Ільїна Олександра Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 160/32841/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 160/32841/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 19.01.2026.

08.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ільїна Олександра Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.12.2025 у цій справі, у якій заявник просить: встановити судовий контроль за виконанням цього рішення; зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» у строк один місяць з дня отримання копії ухвали суду подати звіт про його виконання; зобов`язати відповідача надати разом зі звітом докази повного виконання рішення, зокрема деталізований розрахунок належного грошового забезпечення та платіжні документи, що підтверджують фактичну виплату; зобов`язати відповідача направити копію звіту з доданими доказами заявникові та його представнику, а докази направлення надати суду; попередити керівника відповідача про наслідки, передбачені статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заяви зазначено, що 05.03.2026 виконавчий документ разом із заявою про примусове виконання направлено до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі, 17.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80520681, яке станом на 07.09.2026 має статус «Відкрито», проте належної виплати грошового забезпечення заявникові не здійснено, а доказів повного виконання рішення суду йому не надано.

Доказів виконання рішення суду від 19.12.2025 матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, суд зважає на таке.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За абзацом першим частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Абзацом другим частини першої цієї статті обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт установлено для справ з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг. Спір у цій справі виник з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення особи начальницького складу за час проходження служби, а тому до наведеної категорії справ не належить; зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є в цьому випадку правом суду.

За частиною четвертою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду; для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен ураховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Суд ураховує, що рішення суду від 19.12.2025 набрало законної сили 19.01.2026 і перебуває на виконанні у відповідача понад сім місяців. Виконавче провадження № 80520681 відкрито 17.03.2026 і на день розгляду заяви не завершене. Доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання цього рішення, як і доказів учинення дій, спрямованих на його виконання, зокрема звернень до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, відповідач суду не подав.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду від 19.12.2025 залишиться невиконаним, а тому заява про зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання підлягає задоволенню.

Визначаючи строк для подання звіту, суд ураховує обсяг покладеного на відповідача обов`язку - перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 - і вважає достатнім строк 20 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, що відповідає вимогам частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. У цій частині заява задовольняється частково, оскільки заявник просив установити строк один місяць.

Вимоги заявника про долучення до звіту доказів виконання рішення суду, про направлення копії звіту заявникові та його представнику і про попередження керівника відповідача окремого вирішення не потребують: зміст звіту, перелік доданих до нього документів та обов`язок надіслати копію звіту іншим учасникам справи визначені частинами другою і третьою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, а наслідки неподання звіту або відмови в його прийнятті - статтею 382-3 цього Кодексу. На ці вимоги закону суд звертає увагу відповідача в резолютивній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 256, 370, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Ільїним Олександром Миколайовичем, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 160/32841/25 - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (50066, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, код ЄДРПОУ 14316899) подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 160/32841/25 протягом 20 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема містити відомості про виконання судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а в разі невиконання - орієнтовні строки виконання та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання, і про заходи, вжиті для їх усунення, а також перелік документів, що додаються до звіту та підтверджують зазначені у ньому обставини; до звіту додаються докази направлення його копії та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи.

Роз`яснити керівникові Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», що згідно зі статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у прийнятті звіту, а також у разі неподання звіту у встановлений судом строк або подання його з порушенням цього строку без поважних причин суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина суми якого стягується на користь заявника, і встановлює новий строк для подання звіту.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною та оскарженню не підлягає (частина шоста статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України). Заперечення на цю ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез