Ухвала суду № 139597146, 08.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

08 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/555/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, яке набрало законної сили 06 серпня 2025 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 13 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №140/555/25.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до суду звіт про виконання рішення суду від 17 березня 2025 року у справі №140/555/25 у строк 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

На виконання вимог даної ухвали ГУ ПФУ у Волинській області подано звіт про виконання рішення суду від 17 березня 2025 року у справі №140/555/25. У звіті зазначено, що після набрання законної сили рішення було виконано в добровільному порядку, проведено перерахунок пенсії позивачу з 13 липня 2024 року. Перерахований розмір пенсії на виконання рішення суду, з урахуванням основного розміру пенсії (18888,00 грн) та надбавок, з 01 березня 2026 року становить 21710,76 грн. Нарахована сума боргу на виконання рішення суду з 13 липня 2024 року по 31 серпня 2026 року становить 277392,19 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок №821), який був чинним на час набрання судовим рішенням у даній справі законної сили та його виконання. Нормою пункту 14 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлено, що починаючи з 01 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми бюджетних законів неконституційними не визнавались, тому підлягають застосуванню. Відповідно до бюджетних асигнувань на виплату пенсій, перерахованих на підставі судових рішень згідно з Порядком №821, ОСОБА_1 була здійснена виплата частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 140/555/25 в сумі 34126,85 грн, що визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до пункту 7 Порядку №821. Сума заборгованості зафіксовано в підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФУ. З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25 Порядку №821 протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу Прикінцеві положення Закону № 4695-IX не скасований.

Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

Пенсійний фонд України листами від 10 червня 2026 року №2800-030101 5/43074 та від 07 липня 2026 року №2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Зауважив, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ у Волинській області в частині виплати заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії при виконанні судового рішення, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Аналізуючи аргументи, викладені у клопотанні представника ГУ ПФУ у Волинській області, суд приходить да наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб`єкта владних повноважень).

За змістом частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень:

- не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або

- заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або

- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням відповідача від 13 жовтня 2025 року №907080136622 розмір пенсії позивачки без доплат визначено на рівні 18888,00 грн, що відповідає розміру, встановленого рішенням суду.

Проте, як слідує із розшифровки виплати пенсії, позивачці з 01 січня 2026 року виплачується основна пенсія у розмірі 10707,33 грн, а з 01 березня 2026 року 11661,36 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено розпорядженням від 13 жовтня 2025 року №907080136622, яким здійснено перерахунок на виконання даного рішення у справі.

Отже, вчинені ГУ ПФУ у Волинській області дії, спрямовані на фактичне виконання судового рішення, не призвели до його повного виконання, а тому відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту відповідача про виконання рішення суду.

При цьому суд враховує, що відсутність належного фінансування з боку держави, взятих на себе зобов`язань щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, не залежить від волі Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів, що й зумовлює несвоєчасне виконання рішень судів.

Грошові кошти у вигляді заборгованості з грошового забезпечення, які належать позивачу, не є власністю ГУ ПФУ у Волинській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі ГУ ПФУ у Волинській області.

Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а, від 07 листопада 2019 року у справі №420/70/19, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.

Водночас суд не погоджується з доводами відповідача про те, що визнання Постанови №821 протиправною та нечинною зумовило виникнення правової невизначеності, яка сама по собі може бути підставою для обмеження розміру пенсії позивача.

Визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним означає припинення його дії як правової підстави для регулювання відповідних правовідносин. Відтак після визнання Постанови №821 протиправною та нечинною положення, якими передбачався відповідний механізм поетапної виплати фактично належних пенсіонеру сум, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

За таких обставин перерахована на виконання судового рішення пенсія підлягає виплаті у визначеному судовим рішенням та законодавством розмірі, без застосування обмежень або зменшень, які ґрунтуються на положеннях нормативно-правового акта, визнаного протиправним та нечинним. При цьому питання організації фінансування відповідних видатків та порядок проведення видатків з бюджету Пенсійного фонду України не можуть змінювати обсяг набутого особою права на пенсію або бути підставою для фактичного невиконання судового рішення.

Не свідчить про інше й пункт 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», відповідно до якого, починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що її предметом є виключно порядок здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України та визначення відповідних напрямів і джерел їх фінансування. Зазначена норма не встановлює обмежень щодо розміру пенсії, не передбачає можливості зменшення сум, визначених за результатами перерахунку пенсії на виконання судового рішення, та не надає органам Пенсійного фонду України повноважень виплачувати пенсію в меншому розмірі, ніж той, що випливає із судового рішення та вимог закону.

Саме по собі визначення законодавцем того, що відповідні видатки здійснюються «за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати», не означає, що кожна виплата пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, обов`язково повинна здійснюватися із застосуванням окремого механізму її фінансування, який призводить до обмеження чи зменшення розміру пенсії. Така норма регулює бюджетно-фінансовий аспект здійснення відповідних видатків, а не матеріальне право пенсіонера на отримання пенсії у належному розмірі.

Інше тлумачення пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично означало б можливість обмеження набутого особою права на пенсію виключно з огляду на спосіб організації бюджетного фінансування відповідних виплат. Однак відсутність або зміна механізму бюджетного фінансування не може бути підставою для зменшення розміру пенсії, встановленого відповідно до закону та судового рішення.

Таким чином, визнання Постанови №821 протиправною та нечинною не створює правової підстави для подальшого застосування передбачених нею обмежень чи зменшень пенсійних виплат. А положення пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначає лише порядок бюджетного фінансування відповідних видатків і не може тлумачитися як норма, що дозволяє виплачувати перераховану за судовим рішенням пенсію не в повному розмірі.

На думку суду, відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у цій справі, оскільки з поданого звіту та документів слідує, що вказане судове рішення не виконано.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Оскільки обставини, які б свідчили про наявність вини, умисне невиконання рішення суду або недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, не встановлені, підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ у Волинській області.

За встановлених обставин, на підставі частин другої, третьої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, та додатково встановлює новий строк подання звіту, - сорок календарних днів з дня отримання відповідної ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Встановити відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №140/555/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - сорок календарних днів з дня отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області відповідної ухвали.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В. Л. Шепелюк