Ухвала суду № 139597059, 07.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

07 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9509/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі 140/9509/25 позов задоволено частково, вирішено:

«Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомогу при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з 18 травня 2021 року по 29 квітня 2023 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 18 травня 2021 року по 29 квітня 2023 року включно грошове забезпечення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових), з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі штату 29.04.2023 в сумі 108 880, 2 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Рішення суду у справі 140/9509/25 набрало законної сили 25.11.2025.

19.12.2025 Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/9509/25 були видано 3 виконавчі листи №7582/2025р., №7583/2025р., №7584/2025р.

03.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконання судового рішення в порядку статті 382 КАС України, в зв`язку з тим, що рішення суду на момент звернення з такою заявою лишається невиконаним.

Зазначено, що відповідь від Військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 була отримана з розрахунком перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі №140/9509/25, однак не отримано заявки на фінансування даного рішення.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі №140/9509/25 та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Вирішуючи дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 23.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30.06.2009 №16-рп/2009).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, приписами статті 382 КАС України передбачено зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

В свою чергу встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб`єкта владних повноважень-відповідача щодо виконання судового рішення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18, від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 11.06.0020 у справі №640/13988/19.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем вжито заходів для виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі 140/9509/25, а саме, листом від 14.01.2026 в/ч НОМЕР_1 повідомила, що здійснила розрахунки на виконання рішення суду у вищезгаданій справі, надано копії розрахунків щодо перерахованого грошового забезпечення за період з 18.05.2021 по 29.04.2023 включно; перерахунок допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служб та звільненням з неї; копії розрахунків щодо перерахунку компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових за 2021, 2022, 2023 роки.

Суд зауважує, що обмежене фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність чи відсутність в останнього обов`язку щодо виконання рішення, не є належним доказом неможливості здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 належного грошового забезпечення військовослужбовця.

Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд враховує, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Враховуючи не надання відповідачем доказів щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 по справі №140/9509/25, суд доходить висновку про необхідність встановлення судового контролю з метою забезпечення повного та швидкого виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим заяву представника позивача про встановлення судового контролю слід задовольнити.

А відтак, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача та встановити судовий контроль за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/9509/25, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Волинського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/9509/25.

Щодо іншої частини заяви, а саме, щодо зобов`язання долучити копію заявки про фінансування даного рішення та докази доплати ОСОБА_1 з 18.05.2021 по 29.04.2023 включно перерахованого грошового забезпечення, то суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з вимог статті 382-1 КАС України, так як така вимога виходить за рамки приписів статті 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Волинського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/9509/25 від 03.10.2025.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Дмитрук