Ухвала суду № 139596975, 08.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

08 вересня 2026 р. Справа № 120/8524/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 адміністративний позов задоволено.

21.04.2026 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №120/8524/25.

Представник позивача 03.09.2026 подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 07.11.2025, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.

Вирішуючи подану представником позивача заяву, суд виходить із таких мотивів.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16, відповідно до якої необхідність застосування судового контролю має бути належним чином обґрунтована стороною з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або зумовлена наявністю у суду обґрунтованих сумнівів щодо виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Судом з`ясовано, що у цій справі Вінницьким окружним адміністративним судом у квітні 2026 року видано виконавчий лист, тобто рішення суду може бути виконане у встановленому законом порядку.

Разом з тим до матеріалів поданої заяви заявником не долучено доказів звернення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця із виконавчими листами для примусового виконання рішення суду в частині зобов`язального характеру, а також не надано доказів відкриття виконавчого провадження чи доказів його закінчення без фактичного виконання судового рішення.

Суд зазначає, що заявник не позбавлений права у разі невиконання судового рішення звернутися із виконавчим листом до органу примусового виконання рішень, а у разі порушення його прав під час такого виконання - скористатися процесуальними механізмами захисту, передбаченими статтями 287, 383 КАС України.

Отже, за відсутності доказів вжиття заявником усіх передбачених законом заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, а також доказів того, що механізм виконавчого провадження виявився неефективним або не забезпечує реального виконання рішення суду, підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повну ухвалу складено 08.09.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна