Вирок № 139596195, 09.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15768/26 1-кп/760/3297/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м.Харкова, громадянина України,

освіта вища, одруженого, має на утриманні двох

неповнолітніх дітей, зареєстрований в

АДРЕСА_1 ,проживає

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 ч.1 КК України,відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000242 від 28.07.2023 року ,-

за участю : прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акту від 26.05.2026 року, ОСОБА_3 обвинувачується в наступному.

22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому Збройними силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і ЗС Російської Федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та постанови Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.20 22 з Російської Федерації заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з державою-агресором.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Разом з цим, згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Так, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.09.2004 року, перебуваючи на території російської федерації, а саме у місті Бєлгород, діючи умисно та з метою здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до законодавства рф, зареєстрував юридичну особу - ООО «Завод «Агросельмаш» (ОГРН № 1043107029162), місцезнаходження: 309070, Белгородская область, Яковлевский район, м. Строитель, вул. Заводская, буд. 18.

Основним видом діяльності зазначеного підприємства є виробництво машин та обладнання для сільського і лісового господарства, а також виробництво будівельних металевих конструкцій і виробів.

Крім того, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.11.2007, перебуваючи на території російської федерації, а саме у м. Бєлгород, діючи умисно та з тією ж метою здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до законодавства Російської Федерації, зареєстрував ще одну юридичну особу - ООО «Агро-Строй» (ОГРН № 1073123027460), місцезнаходження: 309070, Белгородская область, Яковлевский район, м. Строитель, вул. Заводская, буд. 18.

Основними видами діяльності вказаного підприємства є виконання спеціалізованих будівельних робіт, не включених до інших групувань, виробництво інших машин та обладнання для сільського та лісового господарства, а також будівництво житлових і нежитлових будівель.

Після державної реєстрації зазначених суб`єктів господарювання ОСОБА_3 організував їх діяльність та забезпечив їх функціонування відповідно до вимог законодавства російської федерації, що надало можливість здійснювати виробничу, будівельну та комерційну діяльність на території держави-агресора.

У подальшому, після початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24.02.2022, ОСОБА_3 , перебуваючи на території Російської Федерації, достовірно знаючи про здійснення з 2014 року збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема про незаконну окупацію частини території України підрозділами збройних сил Російської Федерації та іншими військовими формуваннями Російської Федерації, усвідомлюючи, що вказані дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи умисно, з корисливих та інших особистих мотивів, реалізував злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору.

Так, 15.07.2022 ОСОБА_3 , перебуваючи на території Російської Федерації, а саме у м. Бєлгород, діючи умисно та з тією ж метою здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до законодавства Російської Федерації, зареєструвався індивідуальним підприємцем (ОГРН № 322310000018511, ІПН 312326761104), місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Основним видом діяльності індивідуального підприємця є виробництво інших машин та обладнання для сільського та лісового господарства.

Зокрема, ОСОБА_3 , як керівник та фактичний власник підприємств, зареєстрованих і розташованих на території держави-агресора, будучи також індивідуальним підприємцем, організував та забезпечив безперервне функціонування зазначених суб`єктів господарювання, укладення та виконання господарських договорів, виробництво продукції, надання послуг та виконання робіт, у тому числі для підприємств і установ державного сектору рф.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, ОСОБА_3 забезпечив добровільний збір, підготовку та передачу матеріальних ресурсів і надання послуг виробничого та будівельного характеру представникам держави-агресора, що сприяло зміцненню економічного потенціалу Російської Федерації, наповненню її бюджету шляхом сплати податків та інших обов`язкових платежів, а відтак - створенню умов для фінансування збройної агресії проти України.

Внаслідок зазначених вище протиправних дій ОСОБА_3 , у період з липня по вересень 2022 року, ООО «Завод «Агросельмаш»», здійснило постачання та надання матеріальних ресурсів на користь суб`єкта господарювання держави-агресора - «Газпром межрегионгаз Белгород» (ОГРН 1023101651154, 308009, Белгородская область, м. Белгород, пр-кт Славы, буд. 41), який фактично входить до складу російської транснаціональної енергетичної компанії ПАТ «Газпром», приблизно 50 % акцій якої належить державі-агресору.

За вказаний період було забезпечено поставку матеріальних ресурсів на суму понад 40 000 рублів за 3 квартал 2022 року, що сприяло функціонуванню економічної інфраструктури держави-агресора та безпосередньо підтримувало її діяльність у сфері енергетики, у тому числі для потреб державних і військових структур Російської Федерації.

Також, у період з липня по вересень 2022 року ООО «Завод «Агросельмаш», здійснило грошові платежі за контрактами на користь - ПАО «Вымпел-Коммуникации», ОГРН 1027700166636, 127083, м. Москва, вул. 8 Марта, буд. 10, стр. 14), одним із утримувачів акцій якого є - АО «Регистраторское общество «Статус», ОГРН 1027700003924), що фактично контролюється владою російської федерації, є одним із найбільших утримувачів державних акцій російських підприємств та внесене до санкційних списків Канади у зв`язку із вторгненням рф в Україну.

Сума сплачених коштів за 3 квартал 2022 року становила понад 40 000 рублів, що забезпечило фінансову підтримку суб`єктів економічної діяльності держави-агресора та сприяло функціонуванню підприємств, які перебувають під контролем російської влади, у тому числі для потреб державного сектору та військових формувань рф.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 , у період з 15.04.2022 по 26.05.2026, діючи умисно та з метою пособництва державі-агресору, здійснював фінансово-господарську діяльність через ООО «Агро-Строй», ООО «Завод «Агросельмаш», а також індивідуального підприємця ОСОБА_3 зокрема шляхом сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до державного бюджету Російської Федерації на загальну суму понад 420 000 рублів.

Ці дії сприяли матеріальному та економічному забезпеченню держави-агресора, підтриманню її підприємств, зокрема суб`єктів критичної інфраструктури та військових формувань, що безпосередньо завдало шкоди Україні та зміцнило економічну та оборонну спроможність рф.

Загалом, вищевказані дії полягали у добровільному зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів і фінансових активів представникам збройних формувань держави-агресора, що сприяло їх матеріально-технічному забезпеченню та підвищенню спроможності ведення бойових дій проти України.

Таким чином ОСОБА_3 , будучи громадянином України вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки, передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді послуг та матеріальних ресурсів, представникам держави-агресора.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю та добровільно визнав себе винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 ч.1 КК України при вищевикладених обставинах, та у вчиненому розкаявся .

Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулись до суду із угодою про визнання винуватості від 26.05.2026 р. на наступних умовах.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає себе винуватим.

Сторони дійшли угоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ст.111-2 ч.1 КК України ,із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 11765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 200 005 гривень,без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Прокурор в суді пояснив,що обвинувачений ОСОБА_3 визнає правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 111-2 КК України, які виразилися у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки, передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді послуг та матеріальних ресурсів, представникам держави-агресора.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування та під час судового розгляду зобов`язується: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень у межах висунутого обвинувачення відповідно до підозри та обвинувального акта; сприяти розслідуванню обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень; сплатити до набрання вироку законної сили благодійний внесок на рахунок Сил оборони України в розмірі 1 млн. 500 тис. грн.

Також прокурор вказав,що було досягнуто угоди на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_3 : за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та активного сприяння ОСОБА_3 розкриттю злочину, шляхом надання правдивих та послідовних показів, що підтверджуються доказами, а також, враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_3 , під час та після вчинення злочинних дій, беззастережного визнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення в межах підозри під час досудового розслідування, з урахуванням позитивної характеристики та того, що він до кримінальної відповідальності не притягувався та не має судимості.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 підтвердили позицію прокурора щодо спільної домовленості по угоді.

Крім того, як обвинувачений, так і прокурор згодні з тим, що в разі затвердження судом угоди, їх права на оскарження обмежені у відповідності до ст.ст. 394 и 424 КПК України .

Також обвинувачений повідомлений, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право на протязі встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду, який затвердив угоду про визнання винуватості з клопотанням про скасування вироку.

Сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст.472 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ч.4 ст.394 та ч.3 ст.424 КПК України,а для підозрюваного, обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Сторонам відомо і зрозуміло,що обмеженнями у відповідності до

ч.4 ст.394 КПК України є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості:обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Сторонам відомо і зрозуміло,що обмеженнями у відповідності до

ч.3 ст.424 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:

-засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суд, вислухав учасників процесу та вивчивши угоду про визнання винуватості від 26 травня 2026 року відносно ОСОБА_3 приходить до висновку,що вона підлягає затвердженню.

Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.471 КПК України,вона була підписана сторонами добровільно і відсутні підстави вважати,що при цьому застосовувалось насильство, погрози,обіцянки.

Права обвинуваченого ОСОБА_3 не порушені,угода підписана в присутності його захисника, він повністю визнав себе винним.

Обставинами,що пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнається розкаяння у вчиненому,перше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, добровільне надання допомоги ЗСУ.

Обставин, які б обтяжували його покарання судом не встановлено.

Умови угоди не протирічать вимогам КПК України, не порушують прав, свобод та інтересів сторін, інших осіб та держави.

Крім того,суд вважає, що виконання ОСОБА_3 обов`язків по угоді можливе.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375 , 471,472, 473, 475 КПК

України,-

З а с у д и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 травня 2026 року між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42023110000000242 від 28.07.2023 року.

Визнати ОСОБА_3 винуватим за ст.111-2 ч.1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69КК України - у виді штрафу у розмірі 11 765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 200 005 гривень.

Скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 20.02.2026 року по накладення арешту на майно ОСОБА_3 (житлові квартири)

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду через районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення на підставах ,передбачених ст.394 ч. 3 КПК України.

Копія вироку негайно вручається учасникам кримінального провадження.

СУДДЯ :