Ухвала суду № 139595887, 09.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1761/26

ун. № 759/8208/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі ВКЗ, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026110000000264 від 18.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , захисник - ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026110000000264 від 18.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14.05.2026 було направлено дане кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного провадження до іншого суду, враховуючи вимоги процесуального закону про територіальну підсудність кримінального провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.07.2026 подання голови Святошинського районного суду міста Києва залишено без задоволення, у зв`язку з тим, що у вказаному поданні та ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 14.05.2026 окрім констатації того, що провадження не підсудне Святошинському районному суду міста Києва, не міститься вказівка на конкретний суд, до якого необхідно направити провадження.

У зв`язку з цим у підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про направлення даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, а досудове розслідування закінчено в межах Печерського району міста Києва.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що дійсно місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено органом досудового розслідування, обвинувальний акт був складений на території Святошинського району міста Києва, однак затверджений на території Печерського району міста Києва.

Захисник ОСОБА_5 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , у підготовчому судовому засіданні поклались на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Стосовно тверджень прокурора про вірність визначення підсудності обвинувального акта за Святошинським районним судом м. Києва, відповідно до вимог ч. 9 ст. 615 КПК - за місцем закінчення досудового розслідування, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Так, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення у виді постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18 (провадження № 51-6250 км19), від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20 (провадження № 51-2066 км21), від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890 км19).

Разом з тим, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування (постанова ККС ВС від 17.02.2021 у справі № 344/6630/17, провадження № 51-4852 км 20).

Крім того, особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану врегульовано ст. 615 КПК України. За змістом ч. 9 цієї статті під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

В аспекті застосування приписів ч. 9 ст. 615 КПК України щодо встановлення місця закінчення досудового розслідування необхідно виходити з положень гл. 24 КПК України, які визначають поняття і форми закінчення досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 283 КПК України, в яких визначено загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отже, як вбачається зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов`язує з дією, яку зобов`язаний вчинити саме прокурор. Тому місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором відповідної дії.

Таких висновків дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 14.07.2022 у справі № 761/11819/2022, провадження № 51-2008впс22.

Враховуючи викладене, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було закінчено поза межами територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва, що підтверджується місцем затвердження та підписання прокурором обвинувального акта, а також супровідним листом прокурора від 01.04.2026 про направлення обвинувального акта до Святошинського районного суду міста Києва, де зазначені адресу затвердження обвинувального акта та його скерування до суду: 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, що відноситься до Печерського району міста Києва.

Одночасно суд звертає увагу на те, що обвинувальний акт не містить відомостей про вчинення інкримінованих ОСОБА_3 дій у межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва, а всі зазначені в обвинувальному акті адреси не входять в межі Святошинського району міста Києва.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення кримінального провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тобто Печерським районним судом міста Києва.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому безумовною підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Беручи до уваги викладене, враховуючи вимоги ст.ст. 32, 34 КПК України, суд вважає, що кримінальне провадження надійшло до Святошинського районного суду міста Києва з порушенням правил територіальної підсудності, у зв`язку з чим наявні підстави для направлення матеріалів кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Керуючись ст.ст. 32, 34, ст.ст. 314, 369-372 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Направити кримінальне провадження пр. №1-кп/759/1761/26 ун.№759/8208/26 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного провадження до Печерського районного суду міста Києва, враховуючи вимоги процесуального закону про територіальну підсудність кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1