Ухвала суду № 139595769, 31.08.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/19104/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Топоровського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказав, що він не отримував своєчасно будь-яких викликів у судові засідання, про справу дізнався 08.07.2026 після завантаження застосунку «Дія». Зазначає, що він не згодний з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» та вважає, що заборгованість не доведена доказами. Оскільки при ухваленні заочного рішення судом не були встановлені усі обставини та не враховано докази, відповідач вважає, що наявні правові підстави для перегляду та скасування заочного рішення.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

04 серпня 2026 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву, подану відповідачем ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає, розглянути справу за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, судом встановлено, що 08 травня 2026 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість Договором про відкриття кредитної лінії №1407-0606 продукту «CreditKasa» від 10.06.2024 у загальному розмірі 100000 (сто тисяч) грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 80000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Щодо доводів відповідача про неповідомлення про розгляд справи суд зазначає наступне.

Так, в заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначає, що не був повідомлений належним чином про розгляд справи; про існування рішення дізнався з 08.07.2026 із застосунку «Дія».

Дане твердження не відповідає дійсності з огляду на нижчевикладене.

Згідно даних із Єдиного державного демографічного реєстру від 01.12.2025 (відповідь № 2071330) (а.с. 55) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 23.12.2025 Подільським районним судом м. Києва на вищевказану адресу відповідача направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку - повідомлення про судове засідання в цивільній справі на 09.02.2026 (а. с. 60).

Дане відправлення було отримано адресом особисто 26.12.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а. с. 61).

18.02.2026 сторонам, зокрема, ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією направлено судову повістку про виклик до суду на 09.03.2026, яка повернулася до суду 06.03.2026 із відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 65, 66, 67).

Крім цього, 09.03.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що підтверджує обізнаність відповідача про судові засідання (а. с. 68).

17.03.2026 сторонам, зокрема, ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією направлено судову повістку про виклик до суду на 08.05.2026, яка повернулася до суду із відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 72, 73, 74).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (Ухвала Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 210/5129/17).

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П19901/87/18), у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Згідно правової позиції Верховного Суду особа належно повідомлена про рух справи, коли вона отримала хоча б один лист від суду, а решта - повернулися за закінченням терміну зберігання чи з інших причин (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 398/4299/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 911/2052/18, постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17).

Презюмується, що у такій ситуації особа точно знає про наявність судової справи і може дізнатися про рух справи, зміст судових рішень, дату судового засідання, зокрема, через сайт судової влади України.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана із розумним інтервалом часу сама цікавиться із провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Також суд звертає увагу, що в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення обмежився лише загальними посиланнями на незгоду з фактом укладання кредитного договору та розміром нарахованих процентів, проте не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх заперечень, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та могли б вплинути на висновки суду, викладені в рішенні від 08 травня 2026 року.

Аналізуючи вищезазначені норми процесуального права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обов`язкової сукупності умов, передбачених ст. 288 ЦПК України, а саме: поважності причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР «КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Роз`яснити заявникові, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Будзан