Ухвала суду № 139595280, 08.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3916/25

Провадження №: 6/755/441/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Марфіної Н.В.,

за участі секретаря Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2025 року виданого у справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3», боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

у с т а н о в и в:

09.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2025 року виданого у справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3», боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якому просить визнати судовий наказ Дніпровського районного суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі № 755/3916/25 таким, що повністю не підлягав виконанню та стягнути з ОСББ «Туманяна 3» на користь заявниці безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 12953 грн. 01 коп.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2026 року справу передано в провадження судді Марфіної Н.В.

Вимоги заяви мотивовано тим, що судовий наказ №755/3916/25 від 12.03.2025, виданий судом 23.07.2025 року помилково, оскільки фактично цей судовий наказ не набрав чинності. Ухвалою суду від 26.02.2026 року не було надано правової оцінки передчасності та неправомірності виконання судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025. У зв`язку з перебуванням заявниці за кордоном вона фізично не могла отримати рекомендованим листом із повідомленням про вручення (чи цінним листом з описом вкладеного) копію судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Ні копію судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року із доданими до нього документами, ні копію заяви стягувача у порядку, передбаченому статтями 169 та 272 ЦПК України, заявниця не отримала. 26.02.2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Марфіна Н.В., розглянула заяву ОСОБА_1 від 29.12.2025 року про поновлення строків, скасування судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року, зупинення виконавчих дій та поворот виконання цього судового наказу. Повідомлення про закінчення виконавчого провадження №79877904 заявниця отримала в своєму електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.02.2026 року. Причина його закриття виконавцем вказана наступним чином: «Закінчення ВП п. 9 ч. 1 ст. 39 (фактичне повне виконання рішення)». Таким чином, на момент винесення Дніпровським районним судом міста Києва ухвали від 26.02.2026 року суду було достеменно відомо, що з заявниці було примусово стягнуто виконавцем усі кошти, а не лише примусово списані виконавцем 25.12.2025 року 24000 грн. Однак при цьому, в ухвалі від 26.02.2026 року вказано, що згідно судового наказу з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСББ «Туманяна 3» фактично стягнуто заборгованість за житлово комунальні послуги у підтвердженій сумі 24000,00 грн. Судовий наказ №755/3916/25 від 12.03.2025 року скасовано ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.02.2026 року, тож зазначений наказ втратив юридичну силу як правова підстава для набуття стягувачем та виконавцем грошових коштів заявниці у межах виконавчого провадження №79877904. Подальше утримання таких коштів стягувачем та виконавцем є безпідставним збагаченням. Ухвалою суду від 26.02.2026 року заявниці забезпечено поворот виконання лише на суму 24000,00 грн., що становить 59 відсотків від загальної суми безпідставно списаних виконавцем 40899,31 грн. Водночас електронний оригінал судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року, що знаходиться в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, засвідчений кваліфікованим електронним підписом (КЕП) судді Марфіної Н. В. не містить дат набрання чинності та видачі цього судового наказу стягувачу. У системі «Електронний суд», «Дія» відсутні дані про доставку повідомлення сторонам, а згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, «Дія» щодо судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року відсутня відмітка про набрання ним законної сили. Таким чином, завантажена з АСВП паперова копія судового наказу № 755/3916/25 від 12.03.2025 року не є відповідною копією електронного оригіналу, оскільки наказ був фактично видозмінений шляхом внесення рукописних записів, яких немає в системі ЄСІТС. Незважаючи на те, що судовий наказ не набрав законної сили, 23.07.2025 року судовий наказ №755/3916/25 від 12.03.2025 року було видано судом стягувачу як такий, що нібито набрав законної сили, що свідчить про його помилкову видачу у розумінні частини другої статті 432 ЦПК України. Видача 23.07.2025 року Дніпровським районним судом міста Києва нечинного судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року призвела до незаконного відкриття виконавчого провадження №79877904, незаконного позбавлення заявника його майна та завдання суттєвих матеріальних і моральних збитків, а також непропорційного втручання виконавця у право власності заявника на суму, яка значно перевищує розмір стягнення, тощо. Сам по собі факт скасування судового наказу № 755/3916/25 від 12.03.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.02.2026 року спрямований на припинення його дії. Однак, ухвала від 26.02.2026 року, констатуючи факт відсутності належного вручення мені судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року, не містить жодного висновку щодо того, що зазначений судовий наказ фактично не набрав чинності 02.06.2025 року. Також зазначена ухвала не встановлює помилковості видачі 23.07.2025 року судом стягувачу судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року та не констатує безпідставність примусового виконання, а також повністю не усуває наслідків такого незаконного примусового виконання. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.02.2026 року вирішено: В порядку повороту виконання судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2025 року у цивільній справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Туманяна 3, боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Туманяна 3 (код ЄДРПОУ 43877495) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. Проте на користь Стягувача загальна сума примусово списаних з рахунків боржника коштів на виконання судового наказу №755/3916/25 від 12.03.2025 року становить 36953 грн 01 коп. Відтак, кошти у розмірі 12953 грн. 01 коп., залишилися поза межами розгляду ухвали від 26.02.2026 року та підлягають стягненню із стягувача відповідно до вимог частини четвертої статті 432 ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Суд, вивчивши зміст заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 12.03.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва був виданий судовий наказ у справі №755/3916/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Туманяна 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги та судові витрати у загальному розмірі 36953,01 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2026 року частково задоволено заяву боржника про скасування судового наказу та здійснення повороту його виконання. Скасовано судовий наказ Дніпровського районного суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3», боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. В порядку повороту виконання судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2025 року у цивільній справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3», боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3» (код ЄДРПОУ 43877495) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

У зазначеній ухвалі суд, зокрема, зазначив наступне:

- Із матеріалів справи вбачається, що направлена на адресу боржника копія виданого судом наказу, разом з копією заяви стягувача та доданим до неї документами, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що згідно усталеної практики Верховного Суду не є належним повідомленням учасника справи;

- За змістом поданих боржником скрін-шотів мобільних додатків банків убачається, що 24.12.2025 року боржницею було отримано повідомлення банків про накладення арешту на її рахунки, що відповідає даті постановлення приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника;

- Із заявою про скасування судового наказу боржниця звернулась до суду 29.12.2025 року, що в сукупності з наведеними вище обставинами вказує на те, що боржниця у відповідності до вимог ст. 170 ЦПК України, в межах 15 днів з дня отримання нею копії судового наказу подала до суду заяву про його скасування, тобто боржницею не пропущений встановлений законом процесуальний строк для подання відповідної заяви, відтак підстави для вирішення питання про поновлення строку для звернення до суду відсутні;

- З урахуванням наведеного, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, оцінивши наведені заявником підстави для скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що судовий наказ Дніпровського районного суду міста Києва від 12.03.2025 року у цивільній справі №755/3916/25, підлягає скасуванню, оскільки заяву про скасування судового наказу було подано в межах строків, визначених ст. 170 ЦПК України та враховуючи ту обставину, що між сторонами вбачається спір щодо розміру заборгованості, який потребує перевірки шляхом дослідження належних та допустимих доказів, що відповідає положенням цивільного процесуального законодавства України, та не може бути вирішено при розгляді справи в порядку наказного провадження;

- Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №79877904 значиться у стані «Завершено», відтак відсутні підстави для здійснення забезпечення заяви боржниці про поворот виконання судового наказу, оскільки дії по стягненню коштів на підставі спірного судового наказу на теперішній час не вчиняються і не можуть вчинятись у «завершеному» виконавчому провадженні;

- Із наданих боржницею банківських документів убачається, що 25.12.2025 року з її рахунку було перераховано на адресу приватного виконавця Шаркова О.О. 24000,00 грн.;

- Будь-яких інших документів про стягнення з боржниці на користь стягувача додаткових сум до вказаних вище коштів, матеріали справи не містять, хоча обов`язок надання відповідних матеріалів суду саме боржницею, передбачений ч. 6 ст. 444 ЦПК України;

- Зважаючи на викладене, враховуючи те, що згідно судового наказу з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСББ «Туманяна 3» фактично стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги у підтвердженій сумі 24000,00 грн., однак суд дійшов висновку про необхідність скасування судового наказу, наявні підстави для стягнення з ОСББ «Туманяна 3» на користь боржника ОСОБА_1 коштів в розмірі 24000,00 грн. в порядку повороту виконання судового наказу;

- Безпідставними є вимоги боржниці щодо повернення грошових коштів не лише стягувачем а й приватним виконавцем, оскільки поворот виконання рішення суду, як спосіб захисту майнових прав боржника, передбачає повернення йому саме стягувачем і лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому рішенням суду;

- Стягнуті в процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду (судовим наказом), а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду;

- Питання щодо конкретних рахунків на які повертаються кошти, курсової різниці тощо, не входять до меж вирішення судом заяви про поворот виконання судового наказу.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.08.2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року змінено, збільшено суму грошових коштів, які підлягають стягненню в порядку повороту виконання судового наказу, з 24 000,00 гривень до суми 36953,01 гривень. В іншій оскарженій частині ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року залишено без змін.

У зазначеній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, наступне:

- Задовольнивши частково заяву, суд першої інстанції погодився з вимогами заявниці в частині наявності підстав для скасування судового наказу. Суд дійшов висновку, що строк на подання заяви про скасування судового наказу не був пропущений. Копія судового наказу фактично не була вручена боржниці, а поштове відправлення повернулося із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не вважається належним повідомленням. Суд першої інстанції врахував, що про існування наказу боржниця дізналася після арешту рахунків 24 грудня 2025 року та вже 29 грудня 2025 року звернулася до суду із заявою, тобто у межах 15-денного строку, передбаченого статті 170 ЦПК України;

- Суд першої інстанції установив, що між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги, тому такий потребує дослідження доказів, перевірки розрахунків, що неможливо в межах наказного провадження. Отже, суд погодився із доводами заявниці щодо наявності спору про право та роз`яснив стягувачу право звернутися до суду у позовному порядку;

- Водночас, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79877904 та вказав, що провадження на момент розгляду заяви вже мало статус «завершено». Суд зазначив, що у завершеному виконавчому провадженні виконавчі дії не вчиняються, тому відсутній предмет для забезпечення заяви шляхом зупинення стягнення;

- Задовольнивши частково вимоги про поворот виконання судового наказу, суд першої інстанції вказав, що заявниця надала підтвердження щодо списання 24 000 грн з її рахунку на користь приватного виконавця. Інших доказів фактичного стягнення додаткових сум матеріали справи не містили. Тому суд допустив поворот виконання лише у межах підтвердженої суми 24 000 грн.;

- Відмовивши у поверненні коштів, стягнутих приватним виконавцем як витрати виконавчого провадження, суд першої інстанції вказав, що поворот виконання стосується лише тих коштів, які фактично отримав стягувач за скасованим судовим рішенням. Витрати виконавчого провадження не є сумами, стягнутими за судовим наказом, а тому не підлягають поверненню у порядку повороту виконання рішення суду;

- 12 березня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва видано судовий наказ, відповідно до якого із ОСОБА_1 на користь ОСББ "Туманяна 3" заборгованість по сплаті внеску на утримання будинку та за витрачену електроенергію на будинкові потреби у розмірі 25 304,47 гривень, інфляційні втрати у розмірі 6 016,67 гривень, 3% річних у розмірі 1 828,16 гривень, судовий збір у розмірі 302,80 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 гривень;

- 24 грудня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. при примусовому виконанні судового наказу №755/3916/25, виданого 23 липня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва, прийнято постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 ;

- Відповідно до долучених ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу скріншотів з мобільного банкінгу убачається, що на рахунки ОСОБА_1 накладено арешт на суму 40 899,31 гривень;

- З даних скрін-шоту з мобільного додатку убачається, що 25 грудня 2025 року із рахунку ОСОБА_1 здійснено списання коштів на суму 24 000,00 гривень (стягнення відповідно до виконавчого провадження);

- Окрім того, заявницею до апеляційної скарги долучено документи, із яких убачається таке. 24 грудня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження №79877904 з виконання судового наказу №755/3916/25, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 23 липня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Туманяна 3" заборгованості по сплаті внеску на утримання будинку та за витрачену електроенергію на будинкові потреби у розмірі 25304,47 гривень, інфляційні втрати у розмірі 6016,67 гривень, 3% річних у розмірі 1828,16 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 302,80 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень, а всього 36953,01 гривень. Відповідно до пункту 3 вказаної постанови стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3 695,30 гривень. Відповідно до даних платіжної інструкції від 25 грудня 2025 року ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 перераховано 24 000,00 гривень. У графі призначення платежу вказано "стягнення за ВП №79877904; з виконання виконавчого документу; судовий наказ №755/3916/25; виданий 23.07.2025; документ видав: Дніпровський районний суд м. Києва; на осн.док.ВК №251224PBNKI000000068527. З даних виписки по картковому рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ "Ощад Банк", убачається, що на суму 40 899,31 гривень 24 грудня 2025 року накладено арешт. Крім цього, із вказаної виписки убачається, що 26 січня 2026 року на суму 16 899,31 гривень із рахунку ОСОБА_1 здійснено списання. У графі деталі операції вказано "списання коштів з арештованого рахунку НОМЕР_2 Повна оплата ПІ №13846 від 25/01/2026 на суму 16 899,31 UAH, стягнення за ВП№79877904. 05 лютого 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. згідно пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. З даних інформації про виконавче провадження №79877904 від 15 березня 2026 року убачається, що виконавче провадження завершено. 05 лютого 2026 року приватним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне повне виконання рішення);

- Як убачається з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про скасування судового наказу та поворот його виконання до суду першої інстанції було надано докази примусового списання з її банківського рахунку грошових коштів у розмірі 24 000,00 грн, що підтверджувалося відповідними банківськими документами;

- Виходячи із наявних на той час доказів суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування повороту виконання у межах документально підтвердженої суми;

- Разом із тим, під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 подано додаткові письмові докази та заявлено клопотання про їх долучення до матеріалів справи.

- Як убачається з матеріалів справи, заява про скасування судового наказу була фактично подана боржницею 29 грудня 2025 року, тоді як ухвалу за результатами її розгляду постановлено 26 лютого 2026 року;

- При цьому із наданої до апеляційної скарги виписки АТ «Ощадбанк» убачається, що додаткове примусове списання грошових коштів у сумі 16 899,31 грн відбулося 26 січня 2026 року, тобто вже після подання заяви про скасування судового наказу;

- Отже, на момент звернення до суду першої інстанції відповідні докази об`єктивно не існували, а тому не могли бути подані заявницею;

- Крім того, заява про скасування судового наказу відповідно до вимог статті 171 ЦПК України розглядається судом без виклику сторін, що також позбавило заявницю можливості повідомити суд про подальше виконання судового наказу та подати відповідні документи до постановлення ухвали;

- За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для прийняття зазначених доказів та їх дослідження під час апеляційного перегляду;

- Із долучених до апеляційної скарги документів убачається, що у виконавчому провадженні №79877904 приватним виконавцем здійснено примусове списання з рахунків ОСОБА_1 грошових коштів у загальному розмірі 40899,31 грн, а саме: 25 грудня 2025 року здійснено списання 24 000,00 грн та 26 січня 2026 року здійснено списання 16 899,31 грн.;

- Зазначені обставини підтверджуються платіжною інструкцією, банківськими виписками та інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження, достовірність яких ніким не спростована;

- Згідно даних судового наказу №755/3916/25 від 12 березня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ "Туманяна 3" заборгованість по сплаті внеску на утримання будинку та за витрачену електроенергію на будинкові потреби у розмірі 25 304,47 гривень, інфляційні втрати у розмірі 6 016,67 гривень, 3% річних у розмірі 1 828,16 гривень, судовий збір у розмірі 302,80 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 гривень, а всього 36 953,01 гривень;

- Заявниця висунула вимогу про стягнення 40 899,31 гривень, які були примусово списані із рахунку;

- Із матеріалів справи убачається, що в межах списання на суму 40 899,31 гривень включено винагороду приватного виконавця, яка за своєю природою не є коштами, які були стягнуті за судовим наказом, який скасовано, а тому такі не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду;

- Питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду;

- Також не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги про стягнення з ОСББ «Туманяна 3» інфляційних втрат у сумі 698,16 грн, упущеної вигоди у сумі 590,99 грн та інших збитків;

- Відповідно до статті 444 ЦПК України предметом розгляду під час вирішення питання про поворот виконання є виключно повернення майна або грошових коштів, фактично одержаних стягувачем на виконання судового рішення, яке в подальшому скасоване. Нарахування інфляційних втрат, процентів, відшкодування упущеної вигоди чи інших збитків не входить до предмета правового регулювання інституту повороту виконання та пов`язане із вирішенням самостійних матеріально-правових вимог, які можуть бути предметом окремого позову;

- За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року в частині визначення розміру повороту виконання постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому відповідно до статті 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом збільшення суми повороту виконання з 24 000,00 грн до 36 953,01 гривень;

- В іншій оскарженій частині ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги її висновків не спростовують;

- Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року щодо вирішення питання про розмір грошових коштів, які підлягають стягненню в порядку повороту виконання судового рішення, а за подання заяви про поворот виконання судовий збір не справляється, підстави для стягнення з ОСББ "Туманяна 3" на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору відсутні;

- Розгляд заяви про скасування судового наказу здійснюється у межах наказного провадження та не передбачає вирішення спору між сторонами щодо позовних вимог по суті, а також визначення сторони, на користь якої ухвалено судове рішення. Скасування судового наказу не є вирішенням спору по суті та не свідчить про задоволення позовних вимог боржника чи відмову у задоволенні вимог стягувача, а лише підтверджує наявність спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні;

- Отже, оскільки за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу розподіл судових витрат у порядку статті 141 ЦПК України не передбачений, підстави для стягнення з ОСББ «Туманяна 3» на користь ОСОБА_1 131,84 гривень судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу, відсутні.

Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документу у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Наслідком визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 169 ЦПК України визначено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

За положеннями ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 3 ст. 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

У своїй ухвалі від 26.02.2026 року суд дійшов висновку про необхідність скасування судового наказу та застосування положень ст. 444 ЦПК України для повернення стягнутих коштів в сумі 24000,00 грн., щодо якої у матеріалах справи були наявні докази їх примусового списання.

Київський апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду зазначеної ухвали суду першої інстанції, прийняв додаткові докази та збільшив суму стягнення в межах повороту виконання судового рішення до 36953,01 грн. Тобто, на всю суму стягнення, яка була зазначена у скасованому судовому наказі.

Отже, судовими рішеннями боржниці повернута уся сума визначена судовим наказом у розмірі 36953,01 грн., відтак вимоги заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСББ «Туманяна 3» коштів в сумі 12953 грн. 01 коп., є безпідставними, оскільки ця сума вже стягнута за постановою суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги щодо визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 посилається на те, що судовий наказ при його видачі для примусового виконання фактично не набрав законної сили, що відповідно є процесуальною підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, судовий наказ, який заявниця просить визнати таким, що не підлягає виконанню, скасований ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2026 року, залишеною у цій частині без змін постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 03.08.2026 року.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з будь-яких процесуальних чи матеріальних підстав, адже судовий наказ скасований, тобто фактично відсутній предмет заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

На переконання суду, не є процесуально можливим визнання таким, що не підлягає виконанню неіснуючого виконавчого документу.

Отримавши інформацію про наявність виданого судового наказу, боржниця звернулась до суду із заявою про його скасування, хоча у разі видачі судового наказу, який не набрав законної сили, мала можливість звернутись до суду саме із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Разом з цим, боржниця обрала способам захисту своїх прав звернення до суду із заявою про скасування судового наказу і суд здійснив таке скасування, тому за відсутності виконавчого документу, відсутні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню за будь-яких указаних заявником підстав, які можуть бути як матеріальними, так і процесуальними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 432 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2025 року виданого у справі №755/3916/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Туманяна 3», боржник ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 09.09.2026 року.

Суддя