Ухвала суду № 139592101, 08.09.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3129/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова про стягнення незаконно утриманої заробітної плати та інших належних працівникові виплат,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова про стягнення незаконно утриманої заробітної плати та інших належних працівнику виплат.

Так, ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Станом на 08.09.2026 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Та 17.08.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка обгрунтована тим, що після подання позовної заяви позивачка ознайомилася з новими доказами щодо утримання з належних їй виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, наданими відповідачем до матеріалів іншої цивільної справи № 128/1371/26, яка розглядалася Вінницьким міським судом Вінницької області, за наслідком дослідження яких вона вважає, що фактично утримана з неї сума перевищує суму, визначену в первісній позовній заяві, на 1 910 грн 97 коп. (4 724, 47 2 813, 50). Сума 2 813 грн 50 коп. була також предметом розгляду у справі № 128/1371/26, рішенням в якій від 14.08.2026 її було стягнуто з відповідача на користь позивачки, тому на даний час позивачка не заявляє вимоги про її стягнення, але просить стягнути суму в розмірі 1 910 грн 97 коп., яка не була і не є предметом розгляду в жодній з інших справ за участю тих самих сторін. Тому позивачка просить зменшити розмір позовних вимог, а саме викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: «Стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на користь ОСОБА_1 незаконно утримані кошти допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок роботодавця в сумі 1 910 грн 97 коп., що становить різницю між сумою, фактично утриманою відповідачем за розрахунковим листком за жовтень 2025 року, наданим відповідачем до матеріалів справи № 128/1371/26 (4 724 грн 47 коп.), та сумою, вже стягнутою з відповідача на користь позивача рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 серпня 2026 року у справі № 128/1371/26 (2 813 грн 50 коп.), безпідставно утримані шляхом їх зарахування відповідачем у рахунок неіснуючого боргу за наказом № 545 від 28 серпня 2025 року».

Також 17.08.2026 представник відповідача подав клопотання до суду, відповідно до якого, посилаючись на незгоду з ухвалою суду від 11.08.2026 про відмову у розгляді даного позову в порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання, він просить розгляд даної справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, аби сторони могли в повній мірі скористатися наданими їм правами.

В подальшому 18.08.2026 позивачка подала до суду клопотання про витребування доказів, яке мотивувала тим, що їй на її заяву та Вінницькому міському суду Вінницької області на виконання ухвали суду про витребуваннчя доказів в справі № 128/1371/26 відповідачем було подано різні за змістом докази, з різними сумами утримань з належних їй виплат. Тому позивачка просить витребувати у відповідача: 1.1 первинні облікові дані з бухгалтерської (розрахункової) системи ВНМУ, що застосовується для нарахування заробітної плати (в електронному вигляді, а не паперові роздруківки), - картку нарахувань ОСОБА_1 за жовтень 2025 року з журналом (історією) внесених змін; 1.2. первинні бухгалтерські документи (меморіальні ордери, розрахунково-платіжні відомості, бухгалтерські довідки), на підставі яких сформовано рядок нарахування/ утримання «Допл. за лікарняними» за жовтень 2025 року в кожному з трьох зазначених документів, з детальним поденним та арифметичним розрахунком кожної із зазначених сум; 2. журнал (протокол) змін бухгалтерської облікової системи (1С або іншої, що застосовується відповідачем) по картці нарахувань ОСОБА_1 за жовтень 2025 року, із зазначенням дати, часу та автора кожного внесеного запису чи коригування; 3. копії службових/бухгалтерських записок, доповідних, актів звірки нарахувань (за наявності), що стосуються рядка нарахування/утримання «Допл. за лікарняними» за жовтень 2025 року по картці ОСОБА_1 , з яких вбачаються причини відображення трьох різних сум у трьох зазначених документах відповідача; 4. письмове пояснення відповідача щодо причин розбіжності між сумами, відображеними у розрахунковому листку за жовтень 2025 року, виданому позивачу відділом кадрів (726 грн 18 коп.), та розрахунковому листку за той самий місяць, наданому відповідачем до матеріалів справи № 128/1371/26 (4 724 грн 47 коп.), а також співвідношення цих сум із сумою, визнаною відповідачем у листі № 643 від 13.03.2026 (2 813 грн 50 коп.); 5. копії наказів/розпоряджень (за наявності) про коригування нарахувань чи заборгованості ОСОБА_1 за жовтень 2025 року, а також бухгалтерських довідок чи актів звірки, з яких вбачаються підстави відображення у розрахунковому листку, наданому до справи № 128/1371/26, заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 16 623 грн 56 коп. станом на кінець місяця, тоді як розрахунковий листок за той самий місяць, виданий позивачу відділом кадрів, відображає відсутність будь-якої заборгованості.

В подальшому 03.09.2026 представник відповідача подав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, відповідно до якого зазначив, що ні суд, ні сторони у справі не мають спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку, а висновок експерта у справі стане доказом або обгрунтованості заявлених позовних вимог, або ж навпаки їх безпідставності. На вирішення експерта поставити питання: Чи підтверджується документально незаконне утримання (без достатньої правової підстави) із заробітної плати ОСОБА_1 у загальному розмірі 4 794 гривні 54 копійки, а саме: 893 грн. 32 коп. - утримані із заробітної плати за серпень 2025 року? 3 101 грн.48 коп. - утримані із заробітної плати за вересень 2025 року? 799 грн. 74 коп. - утримані із заробітної плати за жовтень 2025 року?

Зазначені клопотання були передані головуючій судді у справі 04.09.2026, в зв`язку з перебуванням у відпустці з 13.08.2026 до 03.09.2026.

Вирішуючи клопотання про прийняття до розгляду викладених в заяві позивачки від 17.08.2026 позовних вимог суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ч. 3 ст. 279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31 травня 2023 року, справа N 916/1029/22, вказав, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Оглянувши подану позивачкою заяву судом встановлено, що фактично позивачкою заявлено нову позовну вимогу про стягнення інших грошових коштів, про які в первісній позовній заяві нею не заявлялось та її розмір позивачкою не обгрунтовувався, відповідно суд вважає її такою, якою позивачкою змінено предмет та підстави позову, та враховуючи, що позивачка подала таку заяву протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд вважає, що змінені позовні вимоги слід прийняти до розгляду в даній цивільній справі.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Тобто законом встановлено строк, протягом якого учасник судового розгляду може подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, і такий строк для відповідача визначено у вигляді строку, встановленого для подання відзиву.

Так, ухвалою від 22.07.2026 роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно довідки про доставку електронного документу, документ доставлено до електронного кабінету відповідача 24.07.2026 о 5:14 год. Тобто відповідач вважається таким, що ухвалу суду отримав 24.07.2026. Відповідно, строк для подання відзвиву, а отже і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в справі сплив 10.08.2026 (з урахуванням того, що 15-ий день строку припав на вихідний день) та з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач звернувся лише 17.08.2026.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Отже, з огляду на дату отримання ухвали суду, якою встановлено строк для подання відзиву, представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін після спливу встановленого законом строку для його подання, який встановлено ч. 7 ст. 279 ЦПК України, заяви про поновлення строку для подання такого клопотання з обргунтуванням поважних причин його пропуску відповідачем також не подано, тому суд дійшов висновку, що клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Щодо вирішення клопотання позивачки про витребування доказів, суд враховує, що відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що суд сприяє учасникам справи в отриманні конкретних доказів охоплених відповідним предметом судового розгляду справи, якщо існують об`єктивні перешкоди в їх отриманні особою самостійно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи зміст позовних вимог та підстави їх заявлення, а також надані відповідачем позивачці відомості, вважає, що клопотання про витребування доказів слід задовольнити частково, а саме витребувати у відповідача відомості (шляхом надання довідки, листа, письмових пояснень тощо та первинних документів на їх підтвердження), з відображенням яка сума грошових коштів була утримана з належних позивачці сум виплат на виконання наказу ВНМУ № 545 від 28.08.2025, в тому числі, яка сума з цих коштів утримана за рахунок заробітної плати, а яка сума утримана з коштів допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Зазначені докази фактично охоплюють п.п. 3, 4, 5 заявленого позивачкою клопотання в частині обставин, які підлягають встановленню в межах заявленого позову, витребування інших доказів, вказаних позивачкою, не відповідає підставам та змісту заявлених позовних вимог, а тому позивачкою не доведено, що вони мають значення для вирішення саме даної справи.

В частині вирішення клопотання представника відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Так, 07.09.2026 ОСОБА_1 подала пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи та пропозицію питань для експертизи, відповідно до яких позивачка вважає, що заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає, це питання права, вирішення якого віднесено до виключної компетенції суду і не може бути передоручено судовому експерту, водночас, позивачка просить в разі задоволення клопотання відповідача поставити на вирішення експерта питання, запропоноване нею, а саме: "Яка з трьох сум по рядку «Допл. за лікарняними» за жовтень 2025 року - 726 грн 18 коп. (розрахунковий листок, виданий ОСОБА_1 відділом кадрів ВНМУ), 4 724 грн 47 коп. (розрахунковий листок за той самий місяць, наданий ВНМУ до матеріалів справи №128/1371/26) чи 2 813 грн 50 коп. (сума, визнана ВНМУ у листі в.о. головного бухгалтера №643 від 13.03.2026) - відповідає первинним бухгалтерським документам та фактично нарахованій сумі допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок роботодавця за листками непрацездатності з 10.09.2025 по 19.09.2025, і чим обумовлена наявність трьох різних сум у документах відповідача щодо одного й того самого періоду та виду нарахування? Чи мали місце інші розбіжності, помилки або перерахунки в нарахуванні заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності чи інших належних ОСОБА_1 виплат за період з травня 2024 року до дати проведення експертизи, і якщо так - у чому вони полягають та яким чином документально підтверджуються?". При цьому витрати з оплати судової експертизи за запропонованими нею питаннями просить покласти на відповідача.

На дану заяву представник відповідача 07.09.2026 подав письмові заперечення, зазначивши, що відповідачем гарантовано оплату лише запропонованих ним питань, запрпоновані позивачем питання вважає неконкретними, такими що не стосуються предмета доказування та не відповідають заявленим позовним вимогам, а тому мають бути відхиленими.

Суд зауважує, що на даному етапі судового розгляду судом не встановлено обставин даної справи, які підлягають доведенню висновком експерта, а не іншими передбаченими законом засобами доказування.

Так, заявлені представником відповідача питання мають правовий характер і їх вирішення є обов`язком суду, крім цього, які саме обставини мають бути доведені чи спростовані таким висновком судової експертизи відповідачем не обгрунтовано, а питання, запропоновані позивачкою, виходять за межі обставин, які підлягають встановленню за заявленими нею вимогами та можуть бути доведені іншими засобами доказування, тому підстав для призначення судово-бухгалтерської експертизи немає.

Крім того, стаття 106 ЦПК України передбачає можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи поза межами судового розгляду. Частиною шостою вказаної статті встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Тому учасники судового розгляду, в разі необхідності, не обмежені отримати висновок експерта з питань, які на їх думку мають значення для вирішення даної справи, складений на їх замовлення.

Керуючись статтями 13, 19, 49, 84, 102, 103, 126, 183, 260, 274, 277, 279ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Прийняти змінені позовні вимоги, згідно заяви позивачки ОСОБА_1 від 17.08.2026, у даній цивільній справі до розгляду.

Встановити відповідачу Вінницькому національному медичному університету ім. М.І. Пирогова строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням змінених позовних вимог та доказів його направлення позивачці.

Клопотання представника відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Шабатури Олександра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без розгляду, в зв`язку з пропуском встановленого законом процесуального строку для його подання.

Клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (вул. Пирогова, буд. 56, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02010669): відомості (шляхом надання довідки, листа, письмових пояснень тощо та первинних документів на їх підтвердження), з відображенням яка сума грошових коштів була утримана з належних позивачці сум виплат на виконання наказу ВНМУ № 545 від 28.08.2025, в тому числі, яка сума з цих коштів утримана за рахунок заробітної плати, а яка сума утримана з коштів допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Копію ухвали для виконання направити до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (вул. Пирогова, буд. 56, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02010669).

Встановити, що ухвала в частині витребування доказів підлягає до виконання протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

В задоволенні клопотання представника відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Шабатури Олександра Анатолійовича про призначення судово-бухгалтерської експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя