Постанова № 13959141, 24.01.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-4747/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

представник прокурора: Тацюн С.Ю ( посвідчення №121 дійсне до05.08.2015 р.);

позивача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області , представник Барановська В.В ( довіреність від 06.01.11 року № 59/10/10);

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторма - Ужгород" - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою В.о. прокурора м. Ужгорода в особі Державної податкової інспекції у м.Ужгороді до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма - Ужгород" про стягнення заборгованості в сумі 7098,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 24 січня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 26 січня 2011 року.

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма - Ужгород" про стягнення заборгованості в сумі 7098,21 грн., -

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою міста Ужгорода проведено перевірку, якою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ Вторма-Ужгород” не сплатило податкове зобовязання за такі періоди: квітень-1020,30 грн.;травень-1020,30грн.; червень - 1020, 30 грн.; липень - 1020, 30 грн.; серпень - 1020,30 грн.; вересень 1020,30 грн.; жовтень 1020,20 грн. За вказаними розрахунками відповідачем не сплачено зобовязання в сумі 7098, 21 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився. Кореспонденція відправлена відповідачеві повертається з відміткою “за зазначеною адресою не знаходиться , фірма вибула”. Відповідно до ч.11 ст. 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається , що така повістка вручена належним чином. Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду у відсутності відповідача в порядку ч. 4 ст. 128 КАСУ на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Вторма - Ужгород" зареєстровано як юридична особа, за місцезнаходженням 88015, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Успенського, 15, ідент. код-05512006, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Є ДРПОУ (а .с. 8) .

Згідно довідки ДПІ у м. Ужгороді від 01.09.2009 року № 43372 відповідача взято на облік як платника податків ( а .с .9).

На підставі поданого відповідачем податкового розрахунку земельного податку на 2010 рік, останній зобов'язувався сплатити наступні суми: квітень-1020,30 грн.;травень-1020,30грн.; червень - 1020, 30 грн.; липень - 1020, 30 грн.; серпень - 1020,30 грн.; вересень 1020,30 грн.; жовтень 1020,20 грн. ( а.с 10).

Відповідачем не сплачено податкове зобов'язання за вказаними розрахунками в сумі 7 098,21грн. ( а.с. 7).

Виходячи з вищенаведеного ДПІ у м. Ужгороді на підставі пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону було направлено на адресу відповідача податкові вимоги: №1/127 від 12.02.2010 року; №2/511 від 31.05.2010 року .Однак відповідачу не були вручені дані вимоги, про що свідчить акти № 79/24-00 від 30.04.2010 року, та № 124/24-0 09.07.2010 року (а. с 11-12).

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю" N 2535-ХII від 03.07.1992 року використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Ст. 14. Закону України „Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п.5.1 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, Відповідачем вказана сума не оскаржувалась в адміністративному та судовому порядку, вона є узгодженою.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В судовому засіданні повно та всебічно зясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так як позивачем у даній справі є субєкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа, то в силу ч.4 ст. 94 КАСУ судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов В.о. прокурора м. Ужгорода в особі Державної податкової інспекції у м.Ужгороді - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма - Ужгород" ( вул. Успенського, буд. 15,м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 код ЄРДПОУ 05512006 ) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 7098,21 (сім тисяч девяносто вісім гривень 21 коп.) грн.

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Плеханова З.Б.