Ухвала суду № 139590774, 08.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5447/25

провадження № 1-кп/208/722/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого: ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду №7 м. Кам`янське клопотання прокурора Камянської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні за №12025041160000313 від 10.03.2025, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2025 Заводським районним судом міста Кам`янського від Кам`янської окружної прокуратури міста Кам`янського отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 головуючим суддею було визначено ОСОБА_7 .

Відповідно до Указу Президента України №855/2026 від 02.09.2026 ОСОБА_7 було призначено на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.

У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Заводського районного суду міста Кам`янського від 08.09.2026, відповідно до п. 2.340 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 208/5447/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 головуючим суддею було визначено ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду провадження, з метою запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно нього. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою, а саме обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного обвинуваченого ОСОБА_4 та підтримала клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на непов`язаний з триманням під вартою, а саме, обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_8 або визначити розмір застави, у мінімальному розмірі встановленом ст. 183 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію прокурора та зазначив, що обвинувачений є раніше судимою особою за ч. 1 ст. 115 КК України, зареєстрованого та постійного місця проживання у м. Кам"янському немає, відтак ризик, які зазначені у клопотанні прокурора є підставними. Тому просив продовжити раніше визначений запобіжний захід, а у задволенні клопотання сторони захситу відмовити.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 частини 1 вказаної статті.

Підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч . 1 ст. 177 КПК України, хоча зміст поняття «достатні підстави» не має чіткого законодавчого визначення, аналіз кримінального судочинства свідчить про те, що такими підставами є передбачувана небезпека вчинення обвинуваченим протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та дозволять суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу.

У кримінальному судочинстві поняття ризиків передбачає як тактичні ризики, так і конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних та обвинувачених.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого.

Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії з боку обвинуваченого провадженню у кримінальній справі, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.

Обмежуючи конституційні права обвинуваченого у вчиненні злочину, запобіжні заходи виконують позитивну роль, реалізуючи у кримінальному процесі матеріально-правовий принцип крайньої необхідності: завдання меншої шкоди, щоб запобігти більшій шкоді.

Підставою для обрання та надалі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано, в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке, відповідно до приписів ст. 12 КК України є тяжким злочином.

В обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор посилається на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Суд вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від суду настільки, що його неможливо не враховувати.

Щодо характерезуючих особу обвинуваченого та його моральності, соціальних зв`язків, суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою раніше судимою за особливо тяжкий злочин та наявність у обвинуваченого відповідних соціальних зв`язків, на що, як на підставу зміни запобіжного заходу наголошує захисник, не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не було надано відповідних документів на час розгляду вказаного клопотання, а документи, які містяться в матеріалах справи не містять інформації, що саме ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, ОСОБА_4 сам зазначив у судовому засіданні, що у місті Кам"янському в нього відсутнє місце реєстрації та постійне місце роботи.

Щодо посилання захисника на заяву ОСОБА_8 в якій остання не заперечую проти постійного проживання або перебування під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_4 , суд зазначає, що вказана заява датована 23.06.2025 та була предметом розгляду у судовому засіданні у головуючого судді ОСОБА_7 , про що була постановлена відповідна ухвала.

На 08.09.2026 під час заявлення захисником ОСОБА_5 клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_9 , суд зазначає, що від вказаної особи відповідної заяви із згодою надано не було.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 , під варту, і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд вважає, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, може переховуватися від суду, а факти притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя та здоров`я свідчать про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги запровадження в Україні воєнного стану, ускладненість контролю за зобов`язаннями обвинуваченого, такі обставини у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», відповідно до якого інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

КПК України не містить вимоги того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак це потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його характеризуючи дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати та не зменшилися, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин, суд вважає недоцільним, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , які наразі забезпечуються відповідно застосованим запобіжним заходом, а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити, а задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181-184 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з 08.09.2026 до 06.11.2026 включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою - відмовити.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 08.09.2026 о 16:00 год.

Суддя: ОСОБА_1