Ухвала суду № 139590212, 09.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1331/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД про забезпечення позову /вх. № 2-1751/26 від 08.09.2026/

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД /ЄДРПОУ 42315093, адреса 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1Д/

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Одеський м`ясокомбінат /ЄДРПОУ 30001967, адреса 65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80/

про стягнення 39 744 151,44 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/1331/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД до Приватного акціонерного товариства Одеський м`ясокомбінат, в якій позивач просить:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства Одеський м`ясокомбінат (ЄДРПОУ 30001967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД (ЄДРПОУ 42315093) суму збільшення вартості об`єкта нерухомого майна - м`ясомолочного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Заводська, буд. 20 внаслідок здійснених поліпшень у розмірі 36 000 000, 00 грн;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства Одеський м`ясокомбінат (ЄДРПОУ 30001967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД (ЄДРПОУ 42315093) суму здійснених необхідних витрат на утримання та збереження майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Заводська, буд. 20 у розмірі 3 744 151,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.07.2018 між ТОВ Атрікс А (Продавець) та ТОВ Агроторг ЛТД (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, за яким позивач прийняв у власність частку, що складає одну другу ідеальної частки права власності на м`ясомолочний комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок №20 (двадцять), загальною площею 5794,9 кв. м. Придбаний ТОВ Агроторг ЛТД у вказаний спосіб об`єкт нерухомого майна належав перед цим ПАТ Одеський м`ясокомбінат, котрий на підставі договору іпотеки від 26.11.2007 року, укладеним між АКБ УкрСиббанк передав вказаний об`єкт нерухомого майна в забезпечення виконання грошового зобов`язання перед Банком, яке, в свою чергу виникло, з кредитного договору 26.11.2007 №11257851000, боржником за яким є ПАТ Одеський м`ясокомбінат. В результаті ряду переуступок прав вимоги, кредитором за зобов`язаннями, які виникли з договору іпотеки від 26.11.2007 року та кредитного договору 26.11.2007 р. №11257851000 став ТОВ Атрікс А, котрий і звернув стягнення на іпотечне майно у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку шляхом його продажу ТОВ Агроторг ЛТД. Після набуття права власності у наведений спосіб на спірний об`єкт нерухомого майна ТОВ Агроторг ЛТД вступило у добросовісне та відкрите володіння цим майном, внаслідок чого в подальшому протягом строку володіння цим майном несло витрати на його утримання та поліпшення.

Рішенням суду від 19.01.2022 року у справі №916/2209/21, залишеним без змін постановами апеляційного та касаційного судів визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1 від 26.07.2018 р., укладений між ТОВ Атрікс А та ТОВ Агроторг ЛТД, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1362. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 26.07.2018 р., укладений між ТОВ Атрікс А та ТОВ Агроторг ЛТД, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1363. Визнано недійсним договір іпотеки від 16.04.2019 р., укладений між ТОВ Агроторг ЛТД та ТОВ Атрікс А, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 647. Витребувано з володіння ТОВ Агроторг ЛТД на користь приватного акціонерного товариства "Одеський м`ясокомбінат" об`єкт нерухомого майна м`ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Заводська, буд. 20.

Позивач вказує, що підставою задоволення позовних вимог слугувала та обставина, що формулювання іпотечного застереження на переконання судів не дозволяло іпотекодержателю ТОВ Атрікс А звертати стягнення на нерухоме майно у позасудовий спосіб без укладення окремого договору з іпотекодержателем. Разом з тим, витребуванням із володіння ТОВ Агроторг ЛТД спірного об`єкта нерухомого майна без компенсації йому вартості понесених ним витрат на його утримання та поліпшення порушуються права ТОВ Агроторог ЛТД у зв`язку з чим позивач і звертається до суду з позовом до власника майна з позовом про відшкодування таких витрат.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 317, 319, 321, 386, 390 Цивільного кодексу України.

08.09.2026 судом від позивача ТОВ Агроторг ЛТД отримано заяву про забезпечення позову /вх.№ 2-676/26 від 09.04.2026/, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать приватному акціонерному товариству «Одеський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 30001967, місцезнаходження: 65013, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 80), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить приватному акціонерному товариству «Одеський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 30001967, місцезнаходження: 65013, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 80), у межах суми позову 39 744 151,44 грн.

При цьому позивач посилається на те, що сума позовних вимог є досить значною, а фінансово-господарський стан відповідача, його дії щодо розпорядження активами та правового статусу нерухомого майна свідчить про наявність реальних ризиків, які роблять необхідним вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту грошових коштів та майна відповідача в межах суми позову.

Позивач вказує, що за даними фінансової звітності відповідача (Баланс, Форма № 1-м), опублікованої у відкритих джерелах LIGA360 та OPENDATABOT майновий стан ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» є критичним: поточні зобов`язання відповідача сягають 67 118,2 тис. грн при загальній вартості активів 94545,5 тис. грн. Чисті активи (власний капітал) підприємства становить лише 2 370,50 тис. грн, що майже у 17 разів менше за суму позовних вимог (39 744 151,44 грн). Залишок грошових коштів на рахунках відповідача на звітну дату складає лише 0,20 тис. грн (200 грн).

Відповідно до офіційної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відповідача, яка містить інформацію про те, що підконтрольна юридична особа ТОВ «ОМК СОЛАР» (директор, власник ОСОБА_1 як у ПрАТ «Одеський м`ясокобінат») на підставі Генерального кредитного договору від 21.05.2026 №623/2026/ООД-МСБ-ГКД, укладеного з ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», отримано кредит у розмірі 184,084 млн грн, де ПрАТ «Одеський М`ясокомбінат» є майновим поручителем та іпотекодавцем на суму 29 849 245 грн (передано в рахунок забезпечення виконання зобов`язань сонячну електростанцію, що розташована у м. Ізмаїл, вул. Європейська, 52/1).

Крім того, відповідач має зобов`язання зі сплати орендної плати за земельних ділянок:

1. Площею 0,4867 га (кадастровий № 5110600000:01:020:0396) розмір орендної плати не зазначено.

2. Площею 2,406 га (кадастровий №5110600000:01:007:0028, м. Ізмаїл) розмір орендної плати 4,15% від нормативно грошової оцінки із щорічним збільшенням на 0,05%.

3. Площею 4,25 га (кадастровий №5110600000:01:020:0412, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, земельна ділянка 52) розмір орендної плати 4,95% від нормативно грошової оцінки із щорічним збільшенням на 0,05%.

4. Площею 3,0562 га (кадастровий №5110600000:01:020:0414, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, земельна ділянка 52/1) розмір орендної плати 4,95% від нормативно грошової оцінки із щорічним збільшенням на 0,05% 5. площею 8 га (кадастровий №5110600000:01:007:0093, м. Ізмаїл) розмір орендної плати 4,95% від нормативно грошової оцінки із щорічним збільшенням на 0,05%.

Більше того, позивач наголошує на тому, що відповідачем не виконуються навіть податкові зобов`язання, оскільки наявна підтверджена судовими рішеннями податкова застава Державної податкової служби із можливістю відчуження за погодженням з ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» на нерухоме майно, площею 11135,8 кв. м, що розташована за адресою м. Ізмаїл, вул. Європейська, 52 на підставі Акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави №287/15-32/13-02-35 від 12.03.2026.

Вказаний податковий борг підтверджений Рішенням Одеського ОАС від 27.09.2021 року у справі № 420/9299/21, яким задоволено адміністративний позов ГУ ДПС у Одеській області про стягнення з ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» заборгованості у розмірі 1362471,78 грн. Вказаний борг був розстрочений на 10 місяців на підставі Ухвали ОАС від 15.12.2021 року у справі №420/9299/21. У зв`язку із несплатою податкового боргу, ГУ ДПС в Одеській області навіть зверталось до суду із позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України директору та єдиному бенефіціару О.П. Кресюн, проте Ухвалою Одеського ОАС від 28.09.2023 року повернуто заяву у зв`язку з порушенням строків позовної давності.

Внаслідок невиконання податкових зобов`язань, рішенням Одеського ОАС від 19.02.2024 №420/33364/23 року задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Одеській області до ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» та надано ГУ ДПС в Одеській області дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Одеський м`ясокомбінат» (Код ЄДРПОУ: 30001967), що перебуває у податковій заставі. Вказане рішення залишене без змін Постановою 5ААС від 04.06.2024.

Позивач зазначає, що за таких умов чистий прибуток у розмірі 919,40 тис. грн є виключно формальним показником, який нездатний перекрити ані накопичені непокриті збитки минулих періодів, ані тим більше покрити позовні вимоги у розмірі 39 744 151, 44 млн грн.

На думку позивача, фінансовий стан відповідача беззаперечно свідчить про високу ймовірність дефолту та неспроможність реального відшкодування шкоди, завданої позивачу. Передання майна відповідача в іпотеку та оформлення ним майнового поручительства за зобов`язаннями афілійованих юридичних осіб, де керівником і одноосібним засновником (100%) є ОСОБА_1 , свідчить про обґрунтований ризик маніпулювання правовим статусом відповідних активів та їх потенційного відчуження на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» або пов`язаних суб`єктів господарювання (зокрема ТОВ «ОМК СОЛАР»), що в умовах критичної відсутності у відповідача ліквідних грошових коштів створює реальну загрозу оперативного виведення акумульованих на його розрахункових рахунках надходжень і унеможливлює подальше виконання судового рішення. Також в заставу передано акції ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» вартістю 300 грн/ шт, у кількості 820 цінних паперів, вартістю 246 000 грн та 12 580, вартістю 3 774 000 грн, а разом 13400 акцій на суму 4 020 000 грн.

Також позивач звертає увагу і на те, що за даними ЗМІ та правоохоронних органів, 4 березня 2026 року адміністрація ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» звернулася до поліції щодо масштабної крадіжки. З території підприємства в м. Ізмаїл (загальною площею 10,5 га) протягом чотирьох місяців (з листопада 2025 року по березень 2026 року) було безперешкодно викрадено 596 сонячних панелей. Загальна сума збитків від протиправних дій перевищила 1 420 864,00 грн. Причиною такої масштабної втрати майна, як вказує позивач, стало те, що ПрАТ «Одеський м`ясокомбінат» взагалі не забезпечило територію системою відеоспостереження, залучивши для охорони території понад 10 гектарів лише одного приватного охоронця.

З огляду на це, накладення арешту на грошові кошти відповідача на всіх розрахункових та інших рахунках у банківських установах у межах суми позову (39 744 151,44 грн) є гарантом захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог у грошовій формі.

Окрім того, позивач зазначає, що оскільки наявних грошових коштів відповідача недостатньо для покриття боргу, єдиним реальним джерелом для виконання майбутнього судового рішення є належне відповідачу нерухоме майно (основні засоби за балансом 44 050,90 тис. грн).

При цьому позивач зауважує, що в той же час наявні наступні фактори ризику:

рішеннями судів у справах № 916/2209/21 та № 916/2027/23 спірний м`ясомолочний комплекс (Одеська обл., смт Любашівка, вул. Заводська, 20) витребувано на користь відповідача;

постановою Верховного Суду від 07.07.2026 у справі № 916/2589/25 залишено в силі рішення про визнання за ТОВ «АТРІКС А» права іпотекодержателя щодо вказаного комплексу, при цьому відповідач ініціював скасування арештів на майно;

відповідачем допускаються факти незабезпечення охорони майна (викрадення сонячних панелей на суму 1 420 864,00 грн у м. Ізмаїл), а також майно обтяжується податковими заставами.

Після зняття існуючих арештів відповідач та/або іпотекодержатель отримують правову можливість відчужити, поділити, реконструювати або повністю знести об`єкт. Це не лише унеможливить проведення призначеної судом будівельнооціночної експертизи щодо проведених позивачем поліпшень, але й унеможливить звернення стягнення на майно при виконанні рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями статті 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Суд зазначає, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Здійснюючи аналіз норм права, які регулюють інститут забезпечення позову, Верховний Суд неодноразово висновував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанови Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 915/249/24, від 21.02.2024 у справі № 201/9686/23).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Здійснюючи аналіз вищенаведених норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд зазначали таке:

- розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22);

- як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22);

- не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24, від 04.09.2024 у справі № 915/249/24);

- під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (див. постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені в заяві про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога про стягнення суми збільшення вартості об`єкта нерухомого майна - м`ясомолочного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Заводська, буд. 20 внаслідок здійснених поліпшень у розмірі 36 000 000, 00 грн, а також суми здійснених необхідних витрат на утримання та збереження зазначеного майна у розмірі 3 744 151,40 грн.

Також суд приймає до уваги правову позицію щодо застосування арешту коштів та майна одночасно у межах суми позову, що детально розкрита в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, в якій суд зробив наступні висновки:

1. Захист майнових інтересів позивача у разі пред`явлення грошової вимоги забезпечується шляхом накладення арешту на кошти та/або майно відповідача в межах загальної суми позовних вимог.

2. Накладення арешту на грошові кошти та майно в межах визначеної позовом суми відповідає принципу співмірності (ч. 4 ст. 137 ГПК України), оскільки загальне стягнення обмежене граничною сумою позову (39 744 151,44 грн). При цьому фактичне стягнення чи арешт майна/коштів при виконанні ухвали здійснюється органом ДВС/приватним виконавцем виключно до досягнення вказаного ліміту.

3. У грошових спорах право відповідача розпоряджатися коштами та майном створює реальний ризик неможливості виконання рішення. Накладення арешту не позбавляє відповідача права користування майном, а лише обмежує право його відчуження та виведення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки фінансовий стан відповідача свідчить про високу ймовірність неспроможності реального відшкодування шкоди, завданої позивачу, у випадку задоволення позовних вимог.

Так, судом досліджено додані до заяви про забезпечення позову докази: інформаційні довідки щодо наявності у відповідача майна, фінансову звітність, тощо. З наданих стороною позивача доказів вбачається, що залишок грошових коштів, наявний на рахунках відповідача, є недостатнім для забезпечення позовних вимог у даній справі.

При цьому суд враховує, що загальна сума позову становить 39 744 151,44 грн, а вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача саме в межах суми позову 39 744 151,44 грн є повністю співмірним, обґрунтованим та відповідає сталій судовій практиці.

Суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти, що належать відповідачу, в межах суми позову, так і на майно, яке належить відповідачу, в межах суми позову не суперечить чинному законодавству.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД про забезпечення позову /вх.№ 2-1751/26 від 08.09.2026/.

Суд зауважує, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, ч. 8 ст. 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД про забезпечення позову /вх.№ 2-1751/26 від 08.09.2026/ задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на на грошові кошти, що належать приватному акціонерному товариству «Одеський М`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 30001967, місцезнаходження: 65013, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 80), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить приватному акціонерному товариству «Одеський М`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 30001967, місцезнаходження: 65013, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 80), у межах суми позову 39 744 151,44 грн.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агроторг ЛТД /ЄДРПОУ 42315093, адреса 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1Д/

Боржник: Приватне акціонерне товариство Одеський м`ясокомбінат /ЄДРПОУ 30001967, адреса 65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80/

Ухвала дійсна до пред`явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала складена та підписана 09.09.2026.

Ухвала набрала законної сили 09.09.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна