Рішення № 139590205, 09.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1274/26Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Волкової Ю.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Болгарія

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про припинення трудових відносин та виключення з реєстру

за участю представників:

від позивача Войтович Ю.

Через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020, якою позивач просить суд:

- Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.

- Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822).

Ухвалою від 07.04.2026 позов залишено без руху.

Позивач у встановлений строк надав докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 13.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.05.2026. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб - засновників юридичної особи ТОВ «ТРАНСАКТ 2020»: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і зобов`язав позивача надати суду докази надіслання позовної заяви з додатками третім особам.

Позивач не надав суду доказів надіслання позовної заяви третім особам.

Оскільки третя особа 2- ОСОБА_3 є фізичною особою, то суд відповідно до ст. 176 ГПК України перевірив її зареєстроване місце проживання. Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.04.2026 зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020 є м .Одеса вул. Велика Арнаутська, 76.

Ухвала про відкриття провадження, яка була надіслана судом на вищезазначені адреси ОСОБА_3 та ТОВ ТРАНСАКТ 2020 повернулись з відміткою пошти адресат відсутній.

Суд зауважує, що згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач і третя особа-2 вважаються належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач в засідання не прибув, відзиву на позов не подав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Треті особи також в засідання не прибули.

Третя особа-2 н подала письмових пояснень щодо позовних вимог.

Крім того, суд врахував, що місцезнаходження третьої особи-1 - ОСОБА_2 є Болгарія.

З огляду на викладене, суд ухвалою від 27.05.2026 суд, зокрема, відклав розгляд справи на 10.06.2026, зобов`язав ОСОБА_1 надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на болгарську мову копії ухвали Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/1274/26, позовної заяви з додатками та Прохання про надання правової допомоги в двох примірниках - в термін до 10.06.2026 включно, оскільки місцезнаходження третьої особи ОСОБА_2 в Болгарії.

Ухвалою від 10.06.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи.

24.06.2026 до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_2 , якою він не заперечує проти позову.

З огляду на викладене, відпала необхідність в направленні Прохання про надання правової допомоги до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для вручення документів третій особі-1 в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах, оскільки зазначена особа повідомлена про розгляд справи і надіслала до суду пояснення, в яких зазначила, що не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою від 01.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 09.09.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2026 (а.с. 28-29) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАКТ 2020" (код 43563822, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76) зареєстрований 12.03.2020. Керівник ОСОБА_1 (позивач у справі).

Позивач призначений директором товариства відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників товариства від 29.12.2020 (а.с. 27)

Учасники (засновки) відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) розмір частки 250 грн, та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) розмір частки 250грн.

Відповідно до п. 8.7 Статуту товариства, одноосібним виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор, який призначається на загальних зборах учасників (рішенням одноосібного учасника).

Позивач в позовній заяві зазначає, що з моменту призначення і до моменту подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансакт 2020» так і не почало здійснювати свою діяльність. Оскільки саме на директора покладений обов`язок щодо представництва Товариства у всіх органах, то саме директор здійснював подачу і податкової та бухгалтерської звітності. Хоч Товариство і не почало працювати, але податкову звітність директор, ОСОБА_1 , здавав щороку з залученням бухгалтера на платній основі за власний кошт. Фінансування з боку Товариства відсутнє. Також як керівник отримував штрафні санкції від податкової служби, які також сплачував за власний кошт. Позивач зазначає що він не хоче надалі бути директором товариства.

Відповідно до п. 8.1, Статуту ТОВ «ТРАНСАКТ 2020», затвердженого рішенням єдиного учасника № 1 від 11 березня 2020 року, структура управління товариством є однорівневою. Управління товариством здійснюють: загальні збори учасників товариства (вищий орган управління); директор (виконавчий орган). Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства.

Згідно з п. 8.3.1. - 8.3.19. Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Пунктом 8.7. Статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, призначення директора Товариства.

У відповідності до п. 8.6.1. Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених статутом товариства та чинним законодавством України, а також з ініціативи директора або на вимогу учасника Товариства.

Пунктом 8.6.2. Статуту передбачено, що Директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це учасникам Товариства, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Позивачем засобами поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу учасників ТОВ «ТРАНСАКТ 2020» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «ТРАНСАКТ 2020» направлено повідомлення від 02.03.2026 року про скликання (проведення) загальних зборів на 02.04.2026 року в 11 год. 00 хв із вказівкою місця проведення загальних зборів: АДРЕСА_4 ; а також з зазначенням порядку денного загальних зборів: про звільнення директора ТОВ «ТРАНСАКТ 2020» ОСОБА_1 як одноосібного виконавчого органу ТОВ «ТРАНСАКТ 2020» із вказаної займаної посади за власним бажанням, у зв`язку із поданням заяви про звільнення; повідомлено про можливість ознайомитися з документами, та інформацією, необхідними для розгляду питання порядку денного на загальних зборах учасників з 15.03.2026 року та про дату проведення вказаних загальних зборів за місцезнаходженням директора ТОВ «ТРАНСАКТ 2020».

Додатком до повідомлення від 02.03.2026 року про скликання (проведення) загальних зборів вказано заяву позивача про звільнення.

У заяві від 02.03.2026 року за підписом директора ТОВ «ТРАНСАКТ 2020» позивач просив звільнити його з посади директора ТОВ «ТРАНСАКТ» з 03.04.2026 року за власним бажанням у відповідності до ст. ст. 31, 32 Закону України «Про господарські товариства», ст. 38 Кодексу законів про працю України, Статуту ТОВ «ТРАНСАКТ». Дані докази долучені до позовної заяви.

Але Учасники Товариства не відреагували на повідомлення та заяву директора Товариства.

Отже, на час розгляду справи суду не надано доказів прийняття рішення зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАКТ 2020»" про звільнення позивача з посади директора .

Позивач в позовній заяві просить суд:

- Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.

- Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822).

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Разом з тим, у даному випадку спірні правовідносини врегульовані нормами не лише трудового, але, насамперед, корпоративного законодавства.

Редакція Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка була чинна на час звернення позивача з позовом 03.04.2026, встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до статті 98 ЦК України (в редакції на час подання позову) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа учасників юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до установчих документів товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів від числа учасників товариства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі Статутом позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора. При цьому до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання та відкликання директора, тобто, виконавчого органу Товариства (пункт 8.3.7 Статуту).

З урахуванням викладеного, позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. Такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду у справі 127/27466/20 вважала що виникнення трудових правовідносин припиненими у ретроспективі є належним способом захисту.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора Товариства, що передбачена Статутом відповідача і надіслав повідомлення учасникам товариства про збори для вирішення питання щодо звільнення директора.

Але, учасники не прибули, тобто відсутнє рішення загальних зборів про звільнення позивача із посади директора.

Зазначені обставини позбавили позивача можливості припинити свої повноваження, як директора Товариства, в позасудовому порядку.

Оскільки рішення учасників Товариства про звільнення позивача з посади директора у встановлений спосіб прийнято не було, і така бездіяльність відповідача порушує права позивача, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи, суд вважає, що позовні вимоги в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили, підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822), то суд зазначає таке.

Частиною першою статті 25 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 333/3177/22).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2025 у справі № 922/2226/24.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ст. 231, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАКТ 2020 (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.76; ідентифікаційний код юридичної особи: 43563822) на користь ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 2662,40 грн судового збору.

4. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова