Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.08.2026Справа № 909/434/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Укрнафта" до Фізичної особи - підприємця Смолій Ганни Олександрівни про стягнення коштів в сумі 141 960,13 грн, з них: 52 362,73 грн - штраф, 89 597,40 грн пеня
За участю:
представника позивача - Винник Б. Б. (поза межами приміщення суду);
представника відповідача - Шмига А. С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Смолій Ганни Олександрівни (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 141 960,13 грн, з них: 52 362,73 грн - штраф, 89 597,40 грн - пеня.
Позовна заява мотивована порушенням відповідачем строків виконання своїх зобов`язань з поставки товару за договором про закупівлю товару №13/2007-МТР/25 від 25.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.05.2026.
Відповідачем направлено на адресу суду клопотання за вх. № 7080/26 від 16.04.2026 про направлення матеріалів справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Позивачем 08.05.2026за вх. № 8745/26 направлено на адресу суду заперечення на клопотання відповідача.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2026 справу № 909/434/26 за позовом: Акціонерного товариства "Укрнафта", до відповідача: Фізичної особи - підприємця Смолій Ганни Олександрівни, про стягнення коштів в сумі 141 960,13 грн, з них: 52 362,73 грн - штраф, 89 597,40 грн пеня, передано на розгляд за територіальною підсудністю до Господарському суду м. Києва.
16.06.2026 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 909/434/26 та згідно з Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 вказана справа передана судді Демидову В.О.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність прийняти справу до свого провадження та розгляд справи розпочати спочатку з урахуванням п. 14 ст. 32 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2026 о 11:15 год.
13.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «Укрнафта», надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 14.07.2026 заяву задоволено, ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).
21.07.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно здійснювалася оплата за отриманий товар, у зв`язку із чим відповідачем було зупинено поставку товару. Крім того, сторони дійшли згоди, що відповідно до п. 8.11 договору штрафні санкції не застосовуються у випадках, якщо факт доставки товару настав не пізніше строку поставки, встановленої умовами договору, що підтверджується відповідними товарно-транспортними документами за умови подальшого прийняття такого товару без зауважень по кількості та якості. В даному випадку згідно товарно-транспортних накладних доставка товару до пункту призначення відбулась 25 червня, 3, 4, 9, 12 липня та 27 вересня 2025 року, проте не була своєчасно прийнята позивачем. В подальшому товар прийнятий без зауважень. Крім того, 03.02.2026 позивачем було направлено відповідачу лист про припинення зобов`язань за договором, проте нарахування пені здійснюється до 23.02.2026, що є неправомірним.
22.07.2026 представник позивача в системі «Електронний суд» сформував відповідь на відзив, в якому зазначав, що вказані відповідачем у видаткових накладних дати є датами їх складання, фактичне ж приймання товару позивачем відбулося значно пізніше дат його фізичного відправлення, що підтверджується датами реального підписання видаткових накладних уповноваженими особами позивача. В даному випадку поставка товару відбулася з істотним порушенням строків, встановленим в договорі, з вини постачальника. Частина зобов`язань станом на 23.03.2026 взагалі залишається невиконаною, що свідчить про триваюче порушення умов договору. Позиція відповідача базується на помилковому ототожнені факту відвантаження з фактом поставки товару, при цьому оплата за умовами специфікації №1 здійснюється лише після підписання видаткових накладних, тобто є подією, що наступає значно пізніше моменту порушення строків поставки самим постачальником. Оскільки обов`язок постачальника щодо поставки згідно з графіком передував обов`язку покупця з оплати, відповідач не має підстав посилатися на статтю 538 ЦК України щодо зустрічного виконання, адже прострочення боржника виникло автономно і значно раніше будь-яких підстав для розрахунків, а отже, виконання зобов`язання не може бути відстрочене на підставі ч. 2 ст. 613 ЦК України через повну відсутність прострочення кредитора в діях позивача.
23.07.2026 представник відповідача в системі «Електронний суд» сформував заперечення (на відповідь на відзив). Зазначав, що в даному випадку відбулось зловживання з боку позивача та товар фактично прийнято через 30-42 дні після доставки товару до пункту призначення. Позивачу не було завдано збитків, та з урахуванням наданих доказів та обставин справи є обґрунтовані підстави для зменшення неустойки.
23.07.2026 представник відповідача в системі «Електронний суд» сформував клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.
29.07.2026 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання (заяву) про зменшення розміру штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 30.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.08.2026.
У судовому засіданні 20.08.2026 по справі № 909/434/26 судом оголошено перерву на 31.08.2026 о 12:00 год.
У судове засідання 31.08.2026 представники сторін прибули, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 31.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25.04.2025 між Фізичною особою-підприємцем Смолій Ганною Олександрівною (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (Покупець) за результатами закупівлі ID UA-2025-03-19-003451-a був укладений договір №13/2007-МТР/25 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предмет закупівлі: добриво органічне гній ВРХ Лот №1 Добриво органічне гній ВРХ (Сумська область). Лот №2 Добриво органічне гній ВРХ (Івано-Франківська обл.) (далі - товар). Договір укладається з постачальником, який став переможцем за: Лот №2 Добриво органічне гній ВРХ (Івано-Франківська обл.) На умовах цього договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погодженні сторонами строки товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що номенклатура, кількість, ціна товару визначені у специфікації до даного договору, що є додатком №1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація).
За умовами п. 2.2 договору інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії товару, перелік супровідних документів, що надаються під час поставки товару, визначені у Технічній специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що є Додатком №2 до цього договору та є його невід`ємною частиною (далі - Технічна специфікація).
Якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у Технічній специфікації (п. 2.3 договору).
Розділом 3 Договору передбачено, що ціна Товару в Договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації (п. 3.1).
Загальна ціна договору становить 900 864,00 грн без ПДВ. (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунок за товар (кожну окрему партію товару) здійснюється після здійснення процесу приймання за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) у строки, зазначені в Специфікації, які відраховуються з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту (ів) приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України).
Строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС -2020»), місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються Технічній специфікації (п. 5.1 договору).
Згідно з п. 5.2 договору строк постави товару зазначається у Технічній специфікації, вказаний з урахуванням періоду, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий період передбачено умовами Технічної специфікації) / приймання по кількості та/ або якості, що складає ___(__) календарних днів (п. 5.2 договору застосовується у випадку здійснення заходів вхідного контролю/ приймання по кількості та/ або якості, про що зазначено в Технічній специфікації).
Постачальник разом з товаром (в тому числі на кожну частину/ партію товару) зобов`язується передати покупцю супровідні документи, визначені Технічною специфікацією (п. 5.3 договору).
Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України) згідно з умовами даного договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю (п. 5.6 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору постачальник зобов`язаний щоразу не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/ партії товару) письмово сповістити покупця про дату надходження товару вантажоотримувачу ПАТ «Укрнафта» та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару.
Поставка товару здійснюється після отримання листа-дозволу покупця на поставку товару, оформленого в довільній формі, яким покупець підтверджує готовність до приймання товару. Такий дозвіл направляється постачальнику у порядку, визначеному п. 17.10 цього договору (п. 6.2 договору).
Приймання товару покупцем здійснюється за умови надання документів, зазначених в Технічній специфікації (п. 6.3 договору).
Приймання товару покупцем здійснюється: за кількістю - у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації, за якістю - у відповідності до вимог, зазначених у Технічній специфікації (п. 6.4 договору).
Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки товару.
Згідно з п. 8.8 договору у разі невиконання (неналежного виконання) умов цього договору постачальником, покупець має право достроково розірвати цей договір у односторонньому порядку без укладення додаткової угоди шляхом надсилання відповідного письмового повідомлення на адресу постачальника за 10 календарних днів до його розірвання, зазначивши дату розірвання договору у такому повідомленні.
Відповідно до п. 8.10 договору у разі нарахування будь-яких штрафних санкцій та/ або збитків, передбачених умовами цього договору, покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про їх сплату, з одночасним наданням розрахунку нарахування штрафних санкцій та/ або документів, що підтверджують нанесення збитків. Постачальник зобов`язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/ або збитків протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги покупця. Датою отримання такого повідомлення (листа) постачальником є дата, яка відповідає умовам, зазначеним у п. 17.10 цього договору.
Штрафні санкції не застосовуються у випадках, якщо факт доставки товару настав не пізніше строку поставки, встановленої умовами цього договору, що підтверджується відповідними товарно-транспортними документами, за умови подальшого прийняття такого товару без зауважень по кількості та якості (п. 8.11 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 12.1 договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну із сторін договору від виконання своїх зобов`язань за договором та від відповідальності за його порушення (невиконання та/ або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.2 договору).
Відповідно до Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору, сторони погодили: найменування, виробника, кількість, ціну товару.
Крім того, сторони зазначили, що загальна вартість товару, що поставляється за цією Специфікацією, становить 900 864,00 грн. Партією товару є обсяг товару, визначений відповідною видатковою накладною або актом приймання-передачі товару. Строки оплати товару (партії товару): 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України).
Відповідно до Технічної Специфікації (Додаток №2) визначено, що про точне місце поставки товару замовник письмово повідомляє постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання договору. Умови оплати - за кожну окрему партію протягом 30 календарних днів. Терміни поставки: 125 т з 15.04.2025 по 30.04.2025, 60т з 10.07.2025 по 25.07.2025, 61 т з 01.09.2025 по 15.09.2025, 61т з 10.12.2025 по 25.12.2025, 61 т з 10.12.2025 по 25.12.2025.
Місце поставки - Україна, Івано-Франківська область, Косівський район (останні 2 км до кінцевої точки призначення гірська ґрунтова дорога з підйомом до 35 град, по якій машину постачальник буде тягнути тягач замовника, обмеження по вазі вантажу до 15 тон).
Листами від 28.04.2025 №01/01/13/10/28/02-02/01/5883 та від 17.07.2025 №01/01/13/0/28/02-02/01/10798 позивач повідомив відповідача про готовність до приймання товару у кількості 125 т та 60 т.
Відповідач відправив позивачу товар: 25.06.2025 у кількості 11,4 т на загальну суму 27 270,72 грн (товарно- транспортна накладна №25), 25.06.2025 у кількості 9,32 т на загальну суму 22 815,36 грн (товарно- транспортна накладна №25), 03.07.2025 у кількості 9,3 т на загальну суму 22 766,40 грн (товарно- транспортна накладна №03), 04.07.2025 у кількості 11,74 т на загальну суму 28 739,52 грн (товарно- транспортна накладна №04/1), 04.07.2025 у кількості 9,82 т на загальну суму 24 039,46 грн (товарно- транспортна накладна №04), 05.07.2025 у кількості 9,58 т на загальну суму 23 451,84 грн (товарно- транспортна накладна №05), 05.07.2025 у кількості 11,18 т на загальну суму 27 368,64 грн (товарно- транспортна накладна №05/1), 05.07.2025 у кількості 11,44 т на загальну суму 28 005,12 грн (товарно- транспортна накладна №09/1), 09.07.2025 у кількості 9,38 т на загальну суму 22 717,44 грн (товарно- транспортна накладна №09), 12.07.2025 у кількості 20,82 т на загальну суму 50 967,37 грн (товарно- транспортна накладна №12), 12.07.2025 у кількості 26,02 т на загальну суму 63 696,96 грн (товарно- транспортна накладна №12/1), 26.09.2025 у кількості 18,00 т на загальну суму 44 064,00 грн (товарно- транспортна накладна №29/11), 27.09.2025 у кількості 18,00 т на загальну суму 44 064,00 грн (товарно- транспортна накладна №27).
Матеріали справи містять акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якість (на відповідальне зберігання): № 14405 від 01.08.2025 у кількості 20,76000 т на суму 50 820,48 грн, № 14407 від 01.08.2025 у кількості 20,46000 т на суму 50 086,08 грн, № 14408 від 01.08.2025 у кількості 20,68000 т на суму 50 624,64 грн, № 14410 від 01.08.2025 у кількості 21,56000 т на суму 52 778,88 грн, № 14411 від 01.08.2025 у кількості 20,82000т на суму 50 967,36 грн, № 14414 від 01.08.2025 у кількості 20,72000 т на суму 50 722,56 грн, № 14415 від 01.08.2025 у кількості 26,02000 т на суму 63 696,96 грн, № 20030 від 01.10.2025 у кількості 18,00000 т на суму 44 064,00 грн, № 20032 від 01.10.2025 у кількості 18,00000 т на суму 44 064,00 грн.
Водночас, відповідно до видаткових накладних товар був прийнятий: №СГ-0000022 від 25.06.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000024 від 03.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000025 від 04.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000026 від 05.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000028 від 09.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000029 від 12.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000030 від 12.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000061 від 26.09.2025 - 08.10.2025, що підтверджується підписами уповноваженої особи.
Матеріали справи містять платіжні інструкції, згідно яких позивач оплатив поставлений товар, а саме: № 82740УГ25 від 11.09.2025 на суму 50 967,36 грн, № 82742УГ25 від 11.09.2025 на суму 50 624,64 грн, № 82741УГ25 від 11.09.2025 на суму 52 778,88 грн, № 96140УГ25 від 23.10.2025 на суму 50 000,00 грн, № 92281УГ25 від 09.10.2025 на суму 49 179,52 грн, № 92279УГ25 від 09.10.2025 на суму 50 820,48 грн, № 108124УГ25 від 20.11.2025 на суму 44 064,00 грн, № 105447УГ25 від 13.11.2025 на суму 43 696,96 грн, № 105446УГ25 від 13.11.2025 на суму 906,56 грн, № 105448УГ25 від 13.11.2025 на суму 722,56 грн, № 101990УГ25 від 06.11.2025 на суму 20 000,00 грн, № 117773УГ25 від 12.12.2025 на суму 44 064,00 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що 02.10.2025 відповідач звертався до позивача з листом № 1 про сплату за поставлений товар, у якому вказував, що станом на 02.10.2025 заборгованість за договором №13/2007-МТР/25 від 25.04.2025 складає 50 086,08 грн.
Згідно відповіді, направленої на електронну адресу відповідача 03.10.2025, позивач визнав наявність заборгованості, зазначивши, що товару прийнято на суму 369 696,96 грн, заплачено 154 370,88 грн, залишилось оплатити 215 326,08 грн. Згідно накладних товар був поставлений до середини липня 2025, тож протермінування оплати починається з середини серпня та на даний час становить орієнтовно 45 днів.
03.02.2026 позивач звернувся до відповідача з листом №01/01/13/10/28/02-02/01/2400 щодо припинення виконання зобов`язань за договором №13/2007-МТР/25 від 25.04.2025, строк дії якого припинився 31.12.2025.
24.03.2026 позивач надіслав відповідачу претензію №01/01/09/25/04/01-02/01/247 на суму 125 567,68 грн, у якій вимагав сплатити штрафні санкції, нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язань за договором.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 141 960,13 грн, з яких: 52 362,73 грн - штраф, 89 597,40 грн - пеня.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п. 5.1 укладеного між сторонами договору, строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС -2020»), місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються Технічній специфікації.
Згідно з п. 5.2 договору строк постави товару зазначається у Технічній специфікації, вказаний з урахуванням періоду, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий період передбачено умовами Технічної специфікації) / приймання по кількості та/ або якості, що складає _(__) календарних днів (п. 5.2 договору застосовується у випадку здійснення заходів вхідного контролю/ приймання по кількості та/ або якості, про що зазначено в Технічній специфікації).
Постачальник разом з товаром (в тому числі на кожну частину/ партію товару) зобов`язується передати покупцю супровідні документи, визначені Технічною специфікацією (п. 5.3 договору).
Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України) згідно з умовами даного договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю (п. 5.6 договору).
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, умовами договору погоджено, що підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється покупцем після приймання товару за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації), а товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю.
В даному випадку відповідно до видаткових накладних товар був прийнятий: №СГ-0000022 від 25.06.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000024 від 03.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000025 від 04.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000026 від 05.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000028 від 09.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000029 від 12.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000030 від 12.07.2025 - 04.08.2025, №СГ-0000061 від 26.09.2025 - 08.10.2025, що підтверджується підписами уповноваженої особи.
За таких обставин відповідачем порушено строки виконання своїх зобов`язань з поставки товару за договором про закупівлю товару №13/2007-МТР/25 від 25.04.2025, а доводи про те, що позивачем фактично відкладалась дата підписання видаткової накладної без належних на це підстав не знайшли свого підтвердження.
Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки товару.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні та відповідають обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Разом з тим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу та пені на 90 відсотків, яке мотивовано, зокрема, таким:
- позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв`язку з простроченням поставки за Договором;
- порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси;
- розмір штрафних санкцій перевищує обсяг прибутковості договору;
- відповідач вживав заходи до виконання зобов`язання;
- порушення не завдало збитків будь-яким іншим учасникам господарських відносин;
- розмір неустойки становить 16% від загальної вартості договору. Враховуючи те, що товар було поставлено на загальну суму 457 824,96 грн, то розмір неустойки це 31,01% (неспівмірність);
- крім того, не дивлячись на постійні затримки в оплаті за товар з боку позивача, відповідач своєчасно т в повному обсязі виконував податкові зобов`язання шляхом оплати податків до бюджету%
- на утриманні відповідача перебувають двоє малолітніх дітей, 2014 та 2022 року народження, згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2026 у справі №753/2306/26 шлюб з чоловіком розірвано; додано довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на 90% та часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Частиною першою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 зауважила, що після прийняття постанови у справі № 761/26293/16-ц вона вже конкретизувала критерій, на підставі якого суд застосовує частину третю статті 551 ЦК України, в постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.
Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити [постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, провадження № 12-79гс19 (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18 (пункт 85)].
Верховний Суд також неодноразово вказував, що застосування статті 551 ЦК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Переоцінка обставин, що є предметом доказування, та стали підставою для висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:
« 213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права».
Суд дійшов висновку, що, ураховуючи ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, та те, що таке порушення не завдало збитків позивачу та/або іншим учасникам господарських відносин, фінансовий стан відповідача, наявні обставини, які в силу приписів частини третьої статті 551 ЦК України є достатніми підставами для зменшення розміру пені та штрафу, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача на 90 %.
Суд відзначає, що при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення штрафних санкцій суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме 8 959,74 грн пені та 5 236,27 грн штрафу.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню, ураховуючи зменшення штрафу та пені на 90%.
Суд зазначає, що висновки стосовно застосування ст. 129 ГПК України (про розподіл судового збору) у справах, за результатами розгляду яких суд зменшив розмір неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19.
Так, у вказаних постановах Верховним Судом наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Таким чином, суд зазначає, що судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повній сумі, оскільки, позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення пені та штрафу, а зменшення судом їх розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Смолій Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 8 959 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 74 коп. пені, 5 236 (п`ять тисяч двісті тридцять шість) грн 27 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2026
Суддя Владислав ДЕМИДОВ
Судове рішення № 139589699, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/434/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: