Ухвала суду № 139589659, 09.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/6977/26Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (01014, місто Київ, вулиця Болбочана Петра, будинок 8, ідентифікаційний код 38347014) в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022),

2) Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23А, приміщення 20, ідентифікаційний код 42915534)

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 3 063 018,00 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від прокуратури: Гаврилів Ю.О.

Від позивача-1: Заведій В.І.

Від позивача-2: не з`явився

Від відповідача: Сидоренко П.С.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ", в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24.08.2022 до договору № 67 від 03.06.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" та Військовою частиною НОМЕР_1 ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" на користь Міністерства оборони України надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 3 063 018,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи № 910/6977/26 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2026.

22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшло клопотання про розгляд справи № 910/6977/26 у закритому судовому засіданні.

29.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Також 30.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.07.2026 о 09:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" Пришедька Артема Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

02.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.

Прокурор у засіданні суду 15.07.2026 підтримав клопотання щодо розгляду справи № 910/6977/26 у закритому судовому засіданні, просив його задовольнити.

У засіданні суду 15.07.2026 присутніми учасниками судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Позивачі участь своїх представників у засідання суду 15.07.2026 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 клопотання Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено; вирішено розгляд справи № 910/6977/26 здійснювати у закритому судовому засіданні; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026.

24.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

27.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг енд делівері» надійшли заперечення (помилково).

28.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також заперечення прокурора щодо такого клопотання, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, визначальним для вирішення питання щодо наявності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави є не лише встановлення факту порушення відповідного державного інтересу та бездіяльності особи, в інтересах якої подано позов, а й встановлення того, чи є така особа суб`єктом владних повноважень саме у спірних правовідносинах.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що прокурором не підтверджено наявності передбачених законом підстав для представництва інтересів держави в особі визначених ним позивачів.

Зокрема, відповідач посилається на те, що Військова частина НОМЕР_1 у спірних правовідносинах виступала стороною господарського договору - покупцем товару, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснював владні управлінські функції щодо відповідача.

Також відповідач вказує на недоведеність прокурором бездіяльності Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 щодо самостійного захисту інтересів держави, а також належного виконання прокурором вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, на думку прокурора, Військова частина НОМЕР_1 у спірних правовідносинах діяла не лише як сторона договору, а виконувала покладені на неї державою функції щодо забезпечення потреб оборони, тоді як закупівля здійснювалася за рахунок бюджетних коштів та безпосередньо стосувалася забезпечення обороноздатності держави.

Прокурор також зазначає, що Міністерству оборони України щонайменше з 2023 року було відомо про можливі порушення під час здійснення закупівлі за договором № 67, що підтверджується результатами внутрішнього аудиту, однак протягом тривалого часу належних заходів судового захисту інтересів держави вжито не було.

Як встановлено судом, договір № 67 від 03.06.2022 був укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 як замовником (покупцем) та ТОВ «АЙДІА ТЕХ» як постачальником.

Додаткова угода № 1 від 24.08.2022, яка оспорюється прокурором у цій справі, також укладена між цими ж сторонами.

У межах спірних правовідносин Військова частина НОМЕР_1 визначала потребу у товарі, погоджувала умови його придбання, укладала договір № 67 та додаткову угоду № 1 до нього, приймала поставлений відповідачем товар та здійснювала його оплату.

Отже, у правовідносинах із ТОВ «АЙДІА ТЕХ» Військова частина НОМЕР_1 виступала рівноправною стороною господарського зобов`язання - покупцем товару, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснював владні управлінські функції щодо відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 виходила з необхідності встановлення саме характеру функцій, які відповідний суб`єкт здійснює у спірних правовідносинах, та зазначила, що статус бюджетної установи і розпорядника бюджетних коштів сам по собі не свідчить про здійснення нею владних управлінських функцій у договірних відносинах.

Подібний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 09.07.2025 у справі № 910/4017/24.

Суд також враховує правові висновки, викладені Об`єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 17.07.2026 у справі №910/6530/24.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.07.2026 у справі №910/6530/24 зазначено, що військова частина Збройних Сил України лише внаслідок її організаційного підпорядкування, бюджетного статусу та виконання завдань у сфері оборони не набуває автоматично статусу органу державної влади чи іншого суб`єкта владних повноважень у договірних правовідносинах із постачальником.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд відхиляє доводи прокурора про неможливість урахування висновків Верховного Суду у справі № 910/6530/24 через відмінність окремих фактичних обставин тієї справи.

Прокурор посилається на відмінність предмета спору у справі № 910/6530/24. Проте після ухвалення постанови Об`єднаної палати Верховний Суд застосував відповідний висновок до іншого спору з договору закупівлі військової частини за кошти Державного бюджету України.

У справі № 904/5724/24 прокурор звернувся в інтересах держави в особі військової частини з вимогою про стягнення 4 642 000 грн штрафних санкцій за договором закупівлі для державних потреб товарів речової служби. Постановою від 06.08.2026 Верховний Суд застосував висновок Об`єднаної палати у справі № 910/6530/24 та дійшов висновку, що позов прокурора в інтересах військової частини мав бути залишений без розгляду, оскільки у спірних договірних правовідносинах військова частина діяла як господарюючий суб`єкт, а не як суб`єкт владних повноважень.

Верховний Суд також зазначив, що враховує постанову Об`єднаної палати від 17.07.2026, хоча її було ухвалено вже після подання касаційної скарги у справі №904/5724/24. Це підтверджує необхідність врахування актуального правового висновку у справі № 910/6977/26 незалежно від стадії, на якій його було сформовано.

Подібність правовідносин не означає необхідності абсолютної тотожності всіх фактичних обставин відповідних справ. Для вирішення питання про застосовність правового висновку визначальними є зміст спірних правовідносин, характер прав та обов`язків їх учасників і відповідне правове регулювання.

У цій справі, як і у правовідносинах, оцінених Верховним Судом, питання представництва прокурором інтересів держави виникло у зв`язку з господарськими договірними відносинами військової частини з постачальником.

Посилання прокурора на положення Закону України «Про оборонні закупівлі», Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», бюджетного законодавства, оборонне призначення товару та фінансування закупівлі за рахунок державного бюджету зазначеного висновку не спростовують.

Наявність суспільного та державного інтересу у належному й ефективному використанні бюджетних коштів не є тотожною наявності у Військової частини НОМЕР_1 статусу суб`єкта владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Військової частини НОМЕР_1 у цьому спорі.

Водночас, наведені висновки не можуть бути автоматично поширені на Міністерство оборони України.

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, на який державою покладено відповідні повноваження у сфері оборони, забезпечення функціонування Збройних Сил України, управління відповідними ресурсами та контролю за їх ефективним використанням.

Матеріалами справи підтверджується, що другим територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено аудит діяльності Військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого складено аудиторський звіт № 535/30/10 від 03.07.2023.

Під час дослідження вартості дизельних генераторів за даними сервісу «Hotline» та її порівняння з ціною їх придбання за договором № 67 було встановлено ризик в управлінні коштами у розмірі 29 % від суми договору.

За результатами аудиту також сформовано пропозицію щодо прийняття рішення за фактами встановлених ризиків втрати активів та вжиття відповідних заходів.

Таким чином, з моменту отримання та оформлення результатів внутрішнього аудиту у 2023 році Міністерству оборони України як компетентному органу було відомо або повинно було бути відомо про обставини, які могли свідчити про порушення майнових інтересів держави під час виконання договору № 67.

Водночас, матеріали справи не містять доказів звернення Міністерства оборони України протягом наступного тривалого періоду до суду з вимогами щодо оспорювання Додаткової угоди № 1 та повернення відповідних бюджетних коштів.

Від моменту документального встановлення зазначених ризиків у липні 2023 року до звернення прокурора до суду у 2026 році минув строк, який за встановлених обставин очевидно був достатнім для оцінки результатів внутрішнього аудиту та прийняття компетентним органом рішення щодо необхідності судового захисту інтересів держави.

При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність доведення прокурором саме свідомого чи умисного ухилення Міністерства оборони України від звернення до суду.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 виходять з об`єктивного критерію: компетентний орган знав або повинен був знати про можливе порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, проте протягом розумного строку належних заходів не вжив.

Закон не ставить наявність бездіяльності компетентного органу в залежність від доведення прокурором суб`єктивного наміру посадових осіб цього органу не здійснювати захист інтересів держави.

Достатнім є встановлення обставин, які об`єктивно свідчили про можливе порушення інтересів держави та вимагали належної оцінки і реагування компетентного органу.

Крім того, прокурором до звернення до суду направлялися Міністерству оборони України відповідні повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо виявленого порушення та необхідності вжиття заходів захисту інтересів держави.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність передбачених законом підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України.

Отже, підстави для залишення позову прокурора без розгляду в цій частині відсутні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на встановлену судом відсутність передбачених законом підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , позов у відповідній частині підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Водночас, щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства оборони України таких обставин судом не встановлено.

Враховуючи викладене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про залишення позову без розгляду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про залишення позову без розгляду задовольнити частково.

2. Позов Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, поданий в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 24.08.2022 до договору № 67 від 03.06.2022 та стягнення 3 063 018,00 грн, залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

3. У решті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про залишення позову без розгляду - відмовити.

4. Продовжити розгляд справи № 910/6977/26 за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 24.08.2022 до договору № 67 від 03.06.2022 та стягнення 3 063 018,00 грн.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 09.09.2026

Суддя І.О. Андреїшина