Рішення № 139589235, 03.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5736/26

Номер провадження 2/932/2362/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

03 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент», адвоката Денисенко Олександра Михайловича, заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року Шевченківським районним судом міста Дніпра було ухвалено рішення у цивільній справі № 201/5736/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» про захист прав споживачів.

Вказаним судовим рішенням у задоволені позовних вимог було відмовлено. У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказував на те, що протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішенням, ним буе подано заяву про розподіл судових витрат по справі.

21 серпня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент», адвоката Денисенко Олександра Михайловича, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про залучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач у першій заяві по суті справи (Відзив на позов) вказав, що він планує понести судові витрати у зв`язку з розглядом справи № 201/5736/26 в суді першої інстанції у вигляді витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 50 000,00 грн. Докази понесення таких витрат будуть надані суду до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів, після винесення рішення у справі. На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК, надаємо докази таких витрат, а саме копії: Договору про надання правничої допомоги № 3823-1525 від 24.06.2026 р.; Рахунку № 47527 від 21.08.2026 р.; Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 377 від 21.08.2026 р.; Платіжних інструкцій про перерахування коштів від 25.06.2026 р. та від 21.08.2026 р. Свідоцтвв про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатів Маринюка І.О. та Денисенка О.М. У відповідності до Розділу 1 Договору про надання правничої допомоги № 3823-1525 від 24.06.2026 р. за цим Договором Юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво у межах справи № 201/5736/26, а також надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах, визначених цим Договором та «Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» (надалі «Умови надання послуг»), які є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно вищевказаних положень Договору, між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та Відповідачем був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) № 377 від 21.08.2026 р., у відповідності до якого Юридична фірма надала Клієнту юридичні послуги відповідно до Договору № 3823-1525 від 24.06.2026 р. на загальну суму 255 665,60 грн. Відповідач сплатив вказані 255 665,60 грн. на користь Юридичної фірми, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.06.2026 р. на загальну суму 153 314,40 грн. та від 21.08.2026 р. на загальну суму 102 351,20 грн. Слід зазначити, що згідно вищевказаного акту виконаних робіт (наданих послуг) № 377 від 21.08.2026 р., Відповідачу були надані юридичні послуги не лише в рамках даної справи № 201/5736/26, а й по іншим питанням господарської діяльності Відповідача. Таким чином, не всі роботи (послуги), прийняті ТОВ «Рівер Таун Девелопмент» по цьому акту відносяться до даної справи. У відповідності до деталізацій до рахунку № 47527 від 21.08.2026 р., на підставі якого був підписаний акт виконаних робіт № 377 від 21.08.2026 р., у справі № 201/5736/26 були надані юридичні послуги наступної вартості: Адвокат Денисенко О.М. 14,4 год. * 210 євро (погодинна ставка) = 3 024,00 євро; Адвокат Маринюк І.О. 1,9 год. * 240 євро (погодинна ставка) = 456,00 євро; Всього: 3 024,00 євро + 456,00 євро = 3 480,00 євро, що за курсом НБУ на 21.08.2026 р. 1 євро = 52,1301 грн. дорівнює 181 412,75 грн. Виходячи з вищевикладеного, загальна сума судових витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ «Рівер Таун Девелопмент» просить суд стягнути з ОСОБА_1 за розгляд справи № 201/5736/26 за актом № 377 від 21.08.2026 р. становить 181 412,75 грн.

23 серпня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що За розрахунком Відповідача: ОСОБА_2 14,4 год ? 210 євро = 3 024 євро; ОСОБА_3 1,9 год ? 240 євро = 456 євро, разом 3 480 євро (181 412,75 грн). Тобто основна частина суми утворилась не за рахунок обсягу роботи, а за рахунок самої ставки. Відповідач мав право погодитись на такі умови зі своєю фірмою. Але для цілей стягнення з іншої сторони значення мають не фінансові можливості Відповідача чи цінова політика обраної ним фірми, а критерії ст. 137 ЦПК: складність справи, необхідний час, обсяг робіт, ціна позову. КЦС ВС у постанові від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц (провадження № 61-12700св22), посилаючись на власну практику у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати всі витрати на адвоката, якщо гонорар не відповідає ринковим цінам з урахуванням складності справи. Договір з юридичною фірмою укладено в Києві, тоді як справа розглядається в Дніпрі там-таки, де зареєстрований і сам Відповідач. Об`єктивної потреби залучати представника з іншого регіону за вищими ставками для типового споживчого спору не було. Інакше вихід один: розмір відповідальності опонента визначався б виключно ціновою політикою фірми, яку обрала інша сторона а це прямо суперечить самій ідеї співмірності й пропорційності судових витрат. Ціна позову 2 867,40 грн. Заявлена компенсація 181 412,75 грн, у 63 рази більше. Справа розглядалась у спрощеному провадженні: предмет доказування обмежувався одним договором, правомірністю зміни ціни послуг і правовою оцінкою окремих його умов. Експертиз не було, значна кількість свідків не допитувалась, іноземне право не застосовувалось, спеціальних технічних питань справа не порушувала. Основний процесуальний документ Відповідача відзив, участь у засіданні зайняла приблизно 1,5 години. За таких вихідних даних заявлена сума не відповідає ні складності справи, ні критерію розумності, встановленому ст. 137 ЦПК. Те, що якась дія обліковується юридичною фірмою як оплачуваний клієнтом час, само собою не означає, що її вартість має бути перекладена на процесуального опонента. У додатковій постанові від 30.05.2024 у справі № 759/6109/21 КЦС ВС погодився зменшити витрати саме через включення до розрахунку дій організаційного й комунікаційного характеру. У деталізації Відповідача такі позиції є: підготовка пакета документів для подання відзиву, внутрішньоофісні наради, конференц-дзвінки, моніторинг вручення документів. Ці дії не становлять самостійного обсягу правничої допомоги, необхідної для захисту інтересів Відповідача саме в цій справі, і мають бути виключені з розрахунку або суттєво зменшені. У постанові від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц (провадження № 61-12700св22) КЦС ВС вказав, що суд має пересвідчитись у співмірності витрат зі складністю справи, реальності обсягу наданих послуг, розумності їх розміру та в тому, чи не стане їх стягнення надмірним тягарем для іншої сторони. Там-таки Верховний Суд сформулював принцип, важливий і для цієї справи: «Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу». Інститут розподілу судових витрат має компенсаторну, а не каральну природу його завдання відшкодувати дійсно необхідні й розумні витрати стороні, яка виграла спір, а не автоматично перекласти на опонента будь-яку суму, яку сторона погодила зі своєю фірмою на власний розсуд. Сам факт, що Відповідач цю суму фактично сплатив, не є достатньою підставою для її стягнення визначальними залишаються необхідність, розумність і співмірність зі складністю справи, а не розмір коштів, який сторона вирішила витратити. У цій справі Відповідач просить покласти на Позивача фізичну особу-споживача 181 412,75 грн за спір ціною 2 867,40 грн, розглянутий у спрощеному провадженні без експертиз чи інших складних процесуальних дій, де сума значною мірою утворилась за рахунок високих ставок фірми та часткового дублювання оплати за одночасну участь двох фахівців. Стягнення повної суми в такій ситуації не відповідало б компенсаторній природі інституту й створило б для Позивача явно надмірний фінансовий тягар, непропорційний дійсній складності справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що вирішується питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Представником відповідача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано копію Договору № 3823-1525 про надання правничої допомоги від 24 червня 2026 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Рівер Таун Девелопмент»; копію акут № 377 виконаних робіт від 21 серпня 2026 року, в якому вартість юридичних послуг відповідно до Договору № 3823-1525 становлять 25566,60 гривень з ПДВ; копії платіжних інструкцій № 897236190.1 від 25.06.2026 про сплату 153314,40, гривень, та 897236332.1 від 21.08.2026 року про сплату 102351,20 гривень; копію деталізації рахунку № 47527 від 21.08.2026 року.

Розглянувши надані представником відповідача документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що вартість правничої допомоги є неспівмірною з огляду на малозначність справи, а заявлену суму відшкодування значно завищеною та такою що не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторонни витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі за рахунок позивача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є захист прав споживачів, а заявлена ціна позову становить 2867,40 гривень, що дозволяє констатувати, що справа є малозначною.

За таких обставин, суд погоджується із доводами позивача та вважає, що заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 181412,75 гривень є суттєво завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень. У задоволенні іншої частини витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент», адвоката Денисенко Олександра Михайловича, заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Постановити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» про захист прав споживачів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволені інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено та підписано суддею 03 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження невідома, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівер Таун Девелопмент», код ЄДРПОУ 40242736, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 249.

Суддя О.О. Леміщенко