Ухвала суду № 139589029, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/10188/25

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/10188/25

за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Південного офісу Держаудитслужби

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 3 354 452,77 грн

Представники сторін: не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 2160/01/20 від 14.12.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 386 072,81 грн, 3% річних - 70 719,44 грн, інфляційні втрати - 95 568,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2026 у справі № 910/10188/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 23.09.2021, № 3 від 13.10.2021, № 4 від 29.10.2021, № 5 від 16.11.2021, № 6 від 23.11.2021, № 7 від 24.12.2021 до Договору № 6 про постачання електричної енергії від 22.03.2021, укладеного між Державним підприємством Ізмаїльський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" безпідставно отримані кошти в розмірі 3 354 452,77 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 52 365,44 грн.

28.07.2026 на виконання рішення видано відповідний наказ.

31.07.2026 під час перебування судді у відпустці через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено на 03.09.2026.

02.09.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт» Машник К.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.09.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від відповідача (заявника) надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Представники сторін у судове засідання 03.09.2026 не з`явилися, що в силу приписів ст. 328 ГПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме:

- якщо його (наказ) видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

В обґрунтування поданої заяви відповідача вказує на те, що після вирішення спору у даній справі, 27.05.2026 Верховною Радою України прийнято Закон України № 4888-IX, яким викладено в новій редакції пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до оновленої норми обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку такого збільшення, а не до сукупного збільшення ціни за всіма додатковими угодами, укладеними протягом дії договору.

На думку відповідача, укладення спірних додаткових угод, кожна з яких окремо не перевищувала 10-відсоткового збільшення ціни, повністю відповідає чинному нормативному регулюванню, що є підставою для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/10188/25 таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу, зокрема: видача виконавчого документу за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документу на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документу; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі рішення суду скасоване; видачі виконавчого документу двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі № 711/9608/15-ц.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Відтак, у даному випадку, підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначалось вище, процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги 5 "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

У межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого й однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 917/244/21.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

По суті заява боржника за судовим рішенням, що набуло законної сили, про визнання наказу від 28.07.2026 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 354 452,77 грн безпідставно набутих грошових коштів та 52 365,44 грн витрат зі сплати судового збору ґрунтується на оновленій нормі Закону України "Про публічні закупівлі", якою уточнено механізм укладання додаткових угод щодо збільшення ціни договору, зокрема щодо обмежень збільшення ціни за кожною додатковою угодою.

При цьому, боржник стверджує, що законодавець поширив дію нової редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" на відносини, що виникли з 25.12.2015, тобто охопив і період укладення спірних додаткових угод (2021 рік).

Суд звертає увагу боржника, що поданою заявою він фактично намагається спростувати обставини, які були встановлені судами при розгляді цієї справи, тобто переглянути остаточне судове рішення у цій справі, права на перегляд якого суд при розгляді заяви про визнання виконавчого документу не має. Перегляд судового рішення у цій справі також буде суперечити принципу юридичної визначеності.

Отже, судом установлено, що покладені в обґрунтування заяви обставини не можуть бути належною підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 354 452,77 грн безпідставно набутих грошових коштів та 52 365,44 грн витрат зі сплати судового збору за судовим рішенням у порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, наказ Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у даній справі виданий з дотриманням приписів процесуального законодавства, а жодна із перелічених вище підстав припинення зобов`язання не відноситься до наведеної боржником у поданій заяві.

Ураховуючи наведене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви боржника.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/10188/25 таким, що не підлягає виконанню відмовити.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 08.09.2026.

Суддя А.І. Привалов