Рішення № 139589003, 08.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026Справа № 910/5023/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційно-торгівельна фірма «Агропродсервіс»

про стягнення 122 700,01 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційно-торгівельна фірма «Агропродсервіс» (далі - ТОВ «Агропродсервіс», відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 122 700,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості послуг з постачання теплової енергії. У позові КП «Київтеплоенерго» просить суд стягнути з ТОВ «Агропродсервіс» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 66 225,17 грн, інфляційні втрати в сумі 43 891,54 грн та 3% річних у сумі 12 583,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що ТОВ «Агропродсервіс» є власником нежитлового приміщення (неж. приміщення з № 1 по № 15 групи приміщень № 89Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, 25, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19.06.2021 КП «Київтеплоенерго» листом № 30/5/3/8954 від 18.06.2021 направило на адресу ТОВ «Агропродсервіс» проект договору № 520170-02 від 22.06.2021 на постачання теплової енергії, предметом якого є домовленість сторін щодо постачання, користування та своєчасної сплати в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених даним договором.

Проте зазначений договір на постачання теплової енергії відповідачем не підписаний.

У той же час, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, відсутність підписаного сторонами договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Так, у даному випадку спірні відносини регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме - Законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила).

Згідно з ч. 4, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 3 Правил (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з жовтня 2018 по грудень 2021 позивачем здійснювалося постачання відповідачу теплової енергії, що підтверджується корінцями нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 25.

Облік спожитої відповідачем теплової енергії за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, 25, відбувався за особовим рахунком 520170-02 пропорційно до площі нежитлового приміщення (190,90 кв.м.), а її обсяги та щомісячні нарахування - відображалися в облікових картках споживача.

Судом також встановлено, що позивач виставив відповідачу акти приймання-передавання товарної продукції (постачання теплової енергії) на загальну суму 86 519,59 грн за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року.

Однак, зі свого боку, відповідач оплатив надані послуги частково - в сумі 20 294,42 грн.

Отже судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати вартості поставленої теплової енергії в сумі 66 225,17 грн (86 519,59 - 20 294,42).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки доказів належної сплати вартості послуг з постачання теплової енергії відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Агропродсервіс заборгованості в сумі 66 225,17 грн за період з жовтня 2018 по грудень 2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 43 891,54 грн та 3% річних у сумі 12 583,31 грн, нарахованих за прострочення зобов`язання у період з 01.11.2018 по 31.01.2026.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищенаведене, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.

Здійснивши перерахунок матеріальних втрат, суд встановив, що розрахунки позивача є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому з відповідача слід стягнути інфляційні втрати в сумі 43 891,54 грн та 3% річних у сумі 12 583,31 грн, як просив позивач.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційно-торгівельна фірма «Агропродсервіс» про стягнення 122 700,01 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційно-торгівельна фірма «Агропродсервіс» (01010, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 25, ідентифікаційний код 21489146) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 66 225 (шістдесят шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн 17 коп., інфляційні втрати в сумі 43 891 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто одну) грн 54 коп., 3% річних у сумі 12 583 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн 31 коп. та судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складене 8 вересня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К.І.