Ухвала суду № 139588697, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про задоволення скарги

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/1041/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 31406759) на неправомірні дії державного виконавця та скасування постанови у справі №904/1041/25

за позовом Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ"

про стягнення грошових коштів,

за участю ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Суддя Дупляк С.А.

За участю секретаря судового засідання Євтушенко Д. Є.

в с т а н о в и в:

1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Через систему "Електронний суд" 03.08.2026 від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 31406759) (далі - скаржник) надійшла скарга на неправомірні дії державного виконавця та скасування постанови, у якій скаржник просить суд:

1) визнати неправомірними дії ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ щодо передчасного повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №79591832;

2) скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.07.2026 у виконавчому провадженні №79591832;

3) зобов`язати ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ відновити виконавче провадження №79591832 та вжити всіх необхідних заходів для примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1041/25.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1041/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2026.

Ухвалою від 10.08.2026 скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 31406759) на бездіяльність державного виконавця прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 08.09.2026.

В судове засідання 08.09.2026 позивач (скаржник, стягувач), відповідач (боржник) та державний виконавець явку не забезпечили.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Стислий виклад позиції скаржника (стягувача)

Скаржник повідомляє, що на виконанні у Павлоградському відділі державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі виконавча служба) перебуває зведене виконавче провадження №78582553, до складу якого входило ВП №79591832 з примусового виконання наказу №904/1041/25.

28.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника).

Скаржник з даною постановою державного виконавця не погоджується, оскільки 24.07.2026 (п`ятниця) державний виконавець сформувала та направила платіжні інструкції за номерами 99790-99805 на примусове списання коштів у розмірі 264.659,23 на усі виявлені рахунки боржника в АТ «Ощадбанк», АТ «Південний» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

На наступний, після вихідних, день, а саме 28.07.2026 державний виконавець винесла оскаржувану постанову.

На думку скаржника, державний виконавець не дочекалася результатів виконання платіжних інструкцій банківськими установами, чим грубо порушила права стягувача на виконання судового рішення.

Крім цього, в порушення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не долучила інформації (витягів) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності нерухомості у боржника.

Виконавцем не здійснено вихід за зареєстрованим місцезнаходженням боржника для перевірки наявності офісу, готівкових коштів чи рухомого майна, про що відсутній акт державного виконавця.

Виконавцем не зроблено запитів до ДПС щодо дебіторської заборгованості боржника (шляхом аналізу ЄРПН).

Стислий виклад позиції відповідача (боржника)

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стислий виклад позиції державного виконавця

До складу зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження №795591832 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі №904/1041/25, відкрите 13.11.2025.

13.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено до банківських установ.

13.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відомості про що, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником будь-яке нерухоме майно не зареєстроване.

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичної осіб-підприємців, а також рахунки відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, боржник за вказаним номером та серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС за боржником значаться рахунки, на які державним виконавцем періодично у відповідності до ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» направлялись платіжні інструкції. Кошти на рахунках боржника відсутні.

Згідно відповіді МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, інформація відсутня.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства боржника є Козенюк Владислав Юрійович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

21.07.2025 в рамках ЗВП державним виконавцем направлено виклик ОСОБА_1 рекомендованим листом № 0601172598149.

24.07.2025 здійснено вихід державного виконавця за місцем реєстрації товариства боржника, а саме: АДРЕСА_2 та було встановлено, що за вищевказаною адресою боржник не знаходиться, свою діяльність за цією адресою не здійснює, офісних або інших приміщень за вказаною адресою немає.

04.08.2025 направлено вимогу керівнику товариства боржника для надання пояснень стосовно невиконання рішення суду рекомендованим листом №0601178459825.

28.08.2025 державним виконавцем направлено виклик повідомлення керівнику товариства боржника ОСОБА_1 для складання та підписання протоколу по справі про адміністративне правопорушення, щодо невиконання законних вимог державного виконавця.

01.09.2025 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області направлено вимогу щодо надання інформації стосовно керівника товариства ОСОБА_1 про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган видачі).

08.09.2025 надійшла відповідь ГУ ДМС у Дніпропетровській області, що за обліками

Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС Козенюк Владислав Юрійович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.

15.09.2025 державним виконавцем направлено доручення до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснити вихід за місцем проживання (знаходження) керівника/директора Козенюка Владислава Юрійовича, перевірити факт місцезнаходження керівника, вручити виклик керівника юридичної особи щодо явки на особистий прийом до державного виконавця та отримати пояснення за фактом не явки на виклики до відділу та не виконання рішення суду.

Згідно наданих пояснень Козенюка Владислава Юрійовича, встановлено, що жодного відношення до діяльності та керівництва «ТОВ «ТЕНЕГІЯ» не має. Прізвище та дані було використано без його відома та згоди. Жодних документів щодо призначення його керівником або засновником ТОВ «ТЕНЕГІЯ» не підписував. Про факт використання його персональних даних стало відомо 07.10.2025. На даний час офіційно не працює.

15.09.2025 направлено запит до ГУ ДПС щодо останньої фінансової звітності з наданням відповідних копій ТОВ «ТЕНЕГІЯ».

Відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи ДПС України боржник знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ), остання фінансова звітність малого підприємства, як додаток до податкової декларації з податку на прибуток, подано 07.08.2025 за І півріччя 2025 року.

16.09.2025 направлено запит до Державної служби України з питань праці. Згідно відповіді за боржником великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за зазначеними у запиті критеріями для пошуку в Міжрегіональному управлінні не обліковуються.

18.09.2025 державним виконавцем направлено подання до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи. Згідно Ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області №185/11183/25 в задоволенні подання Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника державного виконавця відмовлено.

22.09.2025 направлено керівнику боржника Козенюку Владиславу Юрійовичу для ознайомлення Протокол №8 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 188-13 КУпАП. Постанова про адміністративне правопорушення відповідно ст. 188-13 КУпАП не виносилась, оскільки 07.10.2025 керівником відповідача надано пояснення з приводу невиконання рішення суду.

20.01.2026 державним виконавцем зроблено запит до Державної служби морського та річкового транспорту України. Згідно відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до державного агентства меліорації та рибного господарства України. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до Державної авіаційної служби України. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до Південно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до Головне управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до ДП "ПРОЗОРРО". Згідно наданої відповіді відомості щодо боржника відсутні.

20.01.2026 зроблено запит до Рахункової палати. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТУ УКРАЇНИ. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

20.01.2026 зроблено запит до ДЕРЖАВНОЇ АУДИТОРСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Згідно наданої відповіді будь-яке майно зареєстроване на праві приватної власності за боржником відсутнє.

12.03.2026 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України відносно керівника боржника ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділення поліції.

10.07.2026 надійшла відповідь від Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про проведення перевірки та встановлення даних, які могли б вказувати на наявність кримінального правопорушення та не можливістю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань та встановлюються заходи місцезнаходження ОСОБА_1 .

Оскільки виконавець зобов`язаний вчинити дії, а не гарантувати результат, якщо майно відсутнє і стягнення провести неможливо, державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що є законним завершенням виконавчого провадження, а не бездіяльністю.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 у справі №904/1041/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (ідентифікаційний код 44604267) (відповідач) на користь Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" (ідентифікаційний код 31406759) (позивач) 143.784,90 грн заборгованості, 8.948,10 грн збитків, 41.673,93 грн пені, 42.278,46 грн штрафу, 3.550,28 грн судового збору.

06.10.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025, яке набрало законної сили 01.10.2025 видано наказ про примусове виконання.

13.11.2025 постановою ВП №79591832 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження з виконання наказу №904/1041/25 виданого 06.10.2026 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (ідентифікаційний код 44604267) (відповідач) на користь Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" (ідентифікаційний код 31406759) (позивач) 143.784,90 грн заборгованості, 8.948,10 грн збитків, 41.673,93 грн пені, 42.278,46 грн штрафу, 3.550,28 грн судового збору.

13.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено до банківських установ.

13.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Згідно відповіді на запит від 13.11.2025 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичної осіб-підприємців, а також рахунки відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, боржник за вказаним номером та серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС за боржником значаться рахунки. Кошти на рахунках боржника відсутні.

Згідно відповіді на запит від 13.11.2025 до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, інформація відсутня.

24.07.2026 (п`ятниця) державний виконавець сформувала та направила платіжні інструкції за номерами 99790-99805 на примусове списання коштів у розмірі 264.659,23 грн на усі виявлені рахунки боржника в АТ «Ощадбанк», АТ «Південний» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

28.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження.

28.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Повернення виконавчого документа стягувачу зумовило звернення скаржника (стягувача) до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом скарги скаржник визначив:

визнання неправомірними дій ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ щодо передчасного повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №79591832;

скасування постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.07.2026 у виконавчому провадженні №79591832;

зобов`язання ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ відновити виконавче провадження №79591832 та вжити всіх необхідних заходів для примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1041/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1, 3, 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

Пунктом 8 Розділу VI «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016№2832/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802): «… 1. Виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону. 2. У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах. 3. Виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявлені у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Акт вилучення готівки складається у необхідній кількості примірників, перший з яких залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під підпис. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки. […] 8. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. …».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.06.2020 у справі №922/3503/16 висловив наступні висновки стосовно повноти виконання державним виконавцем виконавчих дій: «… Так, відповідно до наданих законом виконавцю повноважень під час здійснення виконавчого провадження останній має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. …».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; …».

Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, ґрунтується на засадах законності, рівності прав громадян, обов`язковості виконання судових рішень та рішень інших уповноважених органів і представляє собою сукупність дій органів та посадових осіб спрямованих на виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень встановлених Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та іншими нормативно - правовими актами прийнятими на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 3 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Європейський суд також зазначив, що «адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету».

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії стаття 8 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

За вказаних обставин, скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню, а постанова від 28.07.2026 підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2025 у справі №908/3040/23.

Керуючись ст. 232, 234, 235, 339, 342, 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 31406759) на неправомірні дії державного виконавця задовольнити.

Визнати неправомірними дії ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ щодо передчасного повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №79591832.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.07.2026 у виконавчому провадженні №79591832.

Зобов`язати ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ відновити виконавче провадження №79591832 та вжити всіх необхідних заходів для примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/1041/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 09.09.2026.

Суддя С.А. Дупляк