Рішення № 139588510, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026м. ДніпроСправа № 912/1462/26

Господарський суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Олеся Гончара, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД", 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Конституційна, буд.7, код ЄДРПОУ 41969065

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 611 427,67 грн та судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 справу № 912/1462/26 передано на розгляд судді Кузьміній Б.М.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" (код ЄДРПОУ 41969065) є: 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Конституційна, буд.7,

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2026 позовну заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: із зазначенням місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; письмові обґрунтовані пояснення щодо визначення територіальної підсудності даної справи Господарському суду Кіровоградської області; докази на підтвердження фактичних обставин, зазначених у позові (направлення відповідачу претензії від 27.03.2026; зазначити про невчинення відповідачем дій, спрямованих на реєстрацію податкових накладних на суму 1 611 427,67 грн); зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документ, що підтверджує наявність такого рахунку; докази надіслання відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, які (докази) містять поіменний перелік доданих до позову документів, з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України; докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

09.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, у зв`язку з місцезнаходженням відповідача у м. Кривий Ріг.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2026 справу № 912/1462/26 за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 справу № 912/1462/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - адвоката Левченко Ірини Адріївни надійшло клопотання від 13.07.2026 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - адвоката Левченко Ірини Адріївни про розгляд справи № 912/1462/26 за правилами загального позовного провадження.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 10.07.2026.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд з`ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 10.07.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.07.2026 о 17:14.

З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 10.07.2026 відповідач отримав 13.07.2026.

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138109635) надіслано судом 10.07.2026, зареєстровано в реєстрі 10.07.2026 та забезпечено надання загального доступу 13.07.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

Так, ухвалою суду від 10.07.2026, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (13.07.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 28.07.2026.

Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (далі відповідач, виконавець) укладений договір № 495/02/478ВО про закупівлю послуг (далі договір).

Відповідно до п.1.1. договору, що виконавець зобов`язується на свій ризик надати послуги з проведення гірничих виробок в підземних умовах та видачі на поверхню гірничої маси по стволу «Головний» в горизонту -330м Новокостянтинівської шахти ДП «СхідГЗК» (далі послуги), код ДК 021:2015-9999 «Не відображене в інших розділах», а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги на умовах, передбачених договором.

Строки надання послуг за договором: загальний строк надання послуг по договору початок: протягом 5-ти робочих днів після укладення договору та після направлення замовником плану робіт виконавцю, завершення до 31.12.2025 включно (п.1.5. договору).

Загальна сума (ціна) договору, відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №3 до договору), становить 22 281 227 грн 00 коп (двадцять два мільйони двісті вісімдесят одна тисяча двісті двадцять сім грн 00 коп без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 4 456 245 грн 40 коп, всього з урахуванням ПДВ: 26 737 472 грн 40коп (двадцять шість мільйонів сімсот тридцять сім тисяч чотириста сімдесят дві грн 40 коп) (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 3.1. договору оплата за надані виконавцем та прийняті замовником послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг та наданого виконавцем на його підставі належним чином оформленого рахунку на оплату.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору виконавець в письмовій формі сповіщає замовника про готовність до приймання-передачі наданих послуг за 3 (три) робочих дні до передбачуваного дня приймання-передачі.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання розглядає надані виконавцем документи, і за умови відсутності претензій до наданих послуг, їх обсягів чи змісту таких документів, підписує Акт приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 8.1.22. договору виконавець зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених до п.187.1 Податкового кодексу України в електронній формі, оформлену належним чином із зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог ПКУ з дотриманням умови щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та в строки, передбачені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Пунктом 12.6. договору встановлено, що у разі, якщо виконавець не склав або не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну у строк, передбачений ст. 201 ПКУ, виконавець зобов`язаний перерахувати замовнику кошти у розмірі 20% вартості послуг. У разі, якщо виконавець в подальшому зареєструє податкову накладну в ЄРПН замовник повертає виконавцю кошти у розмірі 20 % вартості послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків до повного виконання (п.18.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до них.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідний обсяг робіт виконавцем було виконано, складені, підписані акти приймання-передачі послуг:

- № 28 від 31.10.2025 на сум 4 459 834,93 грн у т.ч. ПДВ 743 305,82 грн;

- № 29 від 31.10.2025 на суму 721 230,78 грн у т.ч. ПДВ 120 205,13 грн;

- № 31 від 31.12.2025 на суму 1 280 696,58 грн у т. ч. ПДВ 213 449,43 грн;

- № 32 від 30.11.2025 на суму 42 327,36 грн у т. ч. ПДВ 7 054,56 грн;

- № 33 від 31.12.2025 на суму 3 164 476,40 грн у т. ч. ПДВ 527 412,73 грн.

Загальна вартість послуг склала 9 668 566,05 грн, в тому числі ПДВ 1 611 427,67 грн.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень сторін стосовно наданих послуг та вартості, зазначених в актах приймання-передачі послуг.

Позивач послався на те, що податкові накладні на суму 1 611 427,67 грн. не були зареєстровані відповідачем у ЄРПН у встановлений строк та вказав, що це підтверджується заявами про допущення продавцем товарів/послуг помилок призначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем /покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач направив на електрону пошту (hrd.bud.kr@gmail.com) відповідача претензію від 27.03.2026 №18-02/613-вих з вимогою сплатити збитки у розмірі 1 611 427, 67грн. Відповідь на претензію на адресу позивача не надходила.

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо здійсненої позивачем оплати матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на 1 611 427, 67грн, тому вважає, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору про надання послуг від 01.08.2025 № 495/02/478ВО, строк дії договору, умови оплати і надання послуг за ним, факт оплати за договором та сума оплати, виконання/невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної, наявність/відсутність підстав для стягнення збитків.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд доходить висновку, що позивачем дотримано положення договору про закупівлю послуг від 01.08.2025 № 495/02/478В0, матеріалами справи підтверджено обсяги операції, суми ПДВ, дату операції. За результатом оформлення документів, що засвідчують факт надання послуг акти приймання-передачі послуг, податкова накладна мала бути зареєстрована відповідачем на суму вартості наданих послуг у розмірі 9 668 566,05 грн (ПДВ 1 611 427,67 грн.).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суд має встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, тому суд доходить висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариством з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" (як виконавцем за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Згаданим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

На даний час відповідачем не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за актами приймання-передачі послуг: № 28 від 31.10.2025 на сум 4 459 834,93 грн у т.ч. ПДВ 743 305,82 грн, № 29 від 31.10.2025 на суму 721 230,78 грн у т.ч. ПДВ 120 205,13 грн; № 31 від 31.12.2025 на суму 1 280 696,58 грн у т. ч. ПДВ 213 449,43 грн; № 32 від 30.11.2025 на суму 42 327,36 грн у т. ч. ПДВ 7 054,56 грн; № 33 від 31.12.2025 на суму 3 164 476,40 грн у т. ч. ПДВ 527 412,73 грн.

Отже, всупереч пункту 11.1.13. договору, пункту 187.1 статті 187, абзацу 4 пункту 198.6, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" не виконало свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права на податковий кредит у розмірі 1 611 427,67 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно із частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першій статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

За таких обставин наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних, то це спричиняє неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд доходить висновку про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача збитків за втрату права на податковий кредит у розмірі 1 611 427,67 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 611 427,67 грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19 337,13 грн. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 171,42 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 03.06.2026 № 4421. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 4 834,29грн.

Отже позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 19 337,13 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240. 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД", 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Конституційна, буд.7, код ЄДРПОУ 41969065 на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Олеся Гончара, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787 збитки у розмірі 1 611 427,67 грн (один мільйон шістсот одинадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 67 копійок) та судовий збір у розмірі 19 337,13 грн (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять сім гривень 13 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.09.2026

Суддя О.В. Перова