Рішення № 139587634, 09.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8425/26

Номер провадження2-а/711/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд поновити строк на подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення №R248214 від 10.12.2025 та визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R248214 від 10.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000,00 грн (вхідний №34813/26, а.с.1-8).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.08.2026 позивач отримав постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №81660522. Вказане виконавче провадження відкрите з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №R248214 від 10.12.2025 про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 34000,00 грн.

На переконання позивача, постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №R248214 від 10.12.2025 не відповідає вимогам статті 247, 280, 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження відносно позивача закриттю з огляду на таке.

По-перше, позивач повісток не отримував, вчасно оновив свої військово-облікові дані у мобільному застосунку «Резерв +», що розроблений Міністерством оборони України (у строк встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), перебуває на військовому обліку з визначенням призначення на особливий період, має відстрочку на підставі п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», має номер в реєстрі «Оберіг», має військово-облікову спеціальність, отже, позивач робить висновок, що він оновлював інформацію щодо своєї особи та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

По-друге, оскаржувана постанова №R248214 від 10.12.2025 не містить відомостей щодо мети виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не містить відомостей про день і час явки за викликом та реєстраційний номер повістки, що, на переконання позивача, унеможливлює притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У зв`язку з цим позивач робить висновок, що у конкретній правовій ситуації відсутня як подія, так і склад адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Водночас, позивач додатково звернув увагу суду на те, що сама по собі наявність заяви позивача щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє посадову особу відповідача від виконання вимог ст. 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи підлягає особа відповідальності, та від перевірки обставин, які виключають провадження у справі.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R248214 від 10.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_3 штрафу в сумі 17000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 серпня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення R248214 від 10 грудня 2025 року; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення; визнано справу незначної складності, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 15 год 00 хв 24 серпня 2026 року (а.с.30-31).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.08.2026 розгляд справи був відкладений до 09 год 10 хв 28 серпня 2026 року (а.с.36).

Судове засідання, що було призначене о 09 год 10 хв 28.08.2026, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.41). Розгляд справи відкладений до 08 год 10 хв 08 вересня 2026 року.

07 вересня 2026 року представником відповідача за довіреністю ОСОБА_4 до суду подані пояснення у справі №711/8425/26, у прохальній частині яких цей учасник справи просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 10.12.2025, залишивши судові витрати за позивачем (вхідний №38472 від 08.09.2026, а.с.44-47).

Письмові пояснення обгрунтовані тим, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», повістка №3527187 з метою прибуття його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.05.2025 о 14:00 годині в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

У зв`язку з неприбуттям позивача за повісткою та неповідомлення останнім про причини його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно положень Постанови Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII, в Реєстрі 01.11.2025 було сформовано подання Е3841211 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо розшуку і доставлення позивача, до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, представник відповідача констатує, що неявка ОСОБА_1 за викликом по повістці свідчить про порушенням ним вимог, передбачених абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Додатково представник відповідача звертає увагу суду на те, що повістка на ім`я ОСОБА_1 була направлена засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», що підтверджується засобами доказування, долученими до письмових пояснень.

Також представник відповідача Кисельов А.В. звертає увагу суду на те, що відповідачем дотримано положень ст.38 КУпАП під час винесення оскаржуваної постанови. Такий висновок представник відповідача робить з призми того, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 01.11.2025 щодо позивача було направлено звернення до Національної поліції України у зв`язку з установленим порушенням.

Саме з цієї дати відповідач виходить при визначенні моменту виявлення адміністративного правопорушення.

Таким чином, представник відповідача робить висновок, що датою виявлення правопорушення є 01.11.2025, тримісячний строк закінчувався 01.02.2026, а оскаржувана позивачем постанова винесена 10.12.2025, а тому постанова була винесена через 1 місяць і 9 днів після виявлення правопорушення, тобто в межах установленого статтею 38 КУпАП тримісячного строку.

Також представник відповідача звертає увагу суду на те, що до винесення постанови позивач самостійно подав заяву, в якій повідомив, що ним допущено порушення, визнав факт порушення, погодився на притягнення до адміністративної відповідальності, погодився на розгляд справи без його участі, підтвердив заяву власним електронним підписом.

Однак, після винесення постанови позивач фактично змінив свою правову позицію та почав заперечувати законність притягнення до відповідальності, що, на переконання представника відповідача, не нівелює доказового значення раніше поданої заяви, яка була сформована та підписана самим позивачем.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.09.2026 розгляд справи був відкладений до 09 год 10 хв 09 вересня 2026 року.

У судове засідання 09.09.2026 з`явився позивач ОСОБА_1 , який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві від 11.08.2026. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, визнавши протиправною та скасувавши постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R248214 від 10.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_3 штрафу в сумі 17000,00 грн, а також просив суд залишити за позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 532,48 грн.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не забезпечив явку свого представника у судове засідання 09.09.2026, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик від 08.09.2026 до електронного кабінету, що була ним отримана 08.09.2026 о 18 год 40 хв 29 сек і підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.56 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частинами 1, 3 ст.268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладені вище норми процесуального права, беручи до уваги не прибуття представника відповідача в судове засідання за умови належного і своєчасного його судом повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також не повідомлення суду про причини неявки, а також не заперечення позивача проти розгляду справи у відсутність представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу від 09.09.2026 про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , безпосередньо дослідивши усі матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Із безпосередньо дослідженої у судовому засіданні постанови про адміністративне правопорушення №R248214 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 10.12.2025 (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) (далі - Постанова) суд встановив, що 10 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено означену постанову, у якій, зокрема, встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Крім того зі змісту Постанови суд встановив, що остання не містить підпису позивача про день отримання ним копії означеної постанови, а також і відомостей про її направлення ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.13).

Також у судовому засіданні суд дослідив роздруківку з додатку «Резерв+», розділ «військово-обліковий документ», що сформований 10.08.2026 о 15 год 53 хв, зі змісту якої встановив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який оновив дані вчасно 31.12.2025; військово-лікарська комісія позивачем пройдена 25.11.2025, згідно висновку якої: придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; також означений військово-обліковий документ містить інформацію про вид відстрочки та її строк, а саме: відстрочка до 30.10.2026 на підставі п.21 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.17).

Із розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що сформований за допомогою додатку «Резерв+» 23.07.2026 о 17 год 45 хв, суд встановив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який 25.11.2025 пройшов військово-лікарську комісію, згідно висновку якої: придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; також означений засіб доказування містить інформацію про вид відстрочки та її строк, а саме: відстрочка до 30.10.2026 як працівник оборонного і безпекового відомства; крім того суд також встановив, що розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів містять інформацію про вчиненні позивачем правопорушення, а саме: № справи: F3434138, дата порушення справи: 03.11.2025; категорія справи: адміністративні правопорушення; статті справи: ст.210-1 КУпАП; дата завершення справи: 26.05.2026 (а.с.18-23).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив повістку №35227187 від 20.05.2026, що адресована ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , зі змісту якої встановив, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 мав би з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 30 травня 2025 року о 14.00 год для уточнення даних (а.с.48).

Із опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення форми 107П суд встановив, що повістка №3527187 від 20.05.2026 підлягала відправленню ОСОБА_1 поштовим відправленням №0610253809852 (а.с.48 зворот).

Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив поштове відправлення №R067062633694, а також рекомендоване повідомлення про вручення №R067062633694, зі змісту яких встановив, що 21 грудня 2025 року на адресу місця проживання позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 було здійснено направлення рекомендованого листа вагою 0,05 кг (а.с.49 зворот, 50).

Також із заяви ОСОБА_1 від 10.12.2025, що адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 суд встановив, що ОСОБА_1 повідомив про те, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Факти вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність (а.с.51).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчиненні в особливий період.

Згідно положень, передбачених ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, згідно оскаржуваної постанови №R248214 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 10.12.2025, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (а.с.13).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абзацу 1 частини 1, абзаців 1,8,15 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (10.12.2025), громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк; у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (10.12.2025), передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно абз.2, 4 п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (грудень 2025 року) (далі Правила №270) передбачено, що рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, суд, здійснивши аналіз положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у взаємозв`язку з диспозицією ч.3 ст.210-1 КУпАП, встановив для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано належних і допустимих доказів, у розумінні ст.73,74 КАС України, направлення позивачу повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, що не дозволяє суду дійти висновку про дотримання відповідачем приписів пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (10.12.2025).

У цьому контексті суд звертає увагу сторін, що матеріалами справи підтверджується лише той юридичний факт, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 була сформована та підписана кваліфікованим електронним підписом повістка №3527187 від 20.05.2025 на ім`я ОСОБА_1 , який був зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 30 травня 2025 року о 14.00 год, а також той юридичний факт, що направлення означеної повістки мало б відбутися рекомендованим листом №0610253809852 (а.с.48, 48 зворот). Водночас, засоби доказування, що долучені представником відповідача до пояснень від 07.09.2026, не підтверджують той юридичний факт, що повістка №3527187 від 20.05.2026 була направлена рекомендованим листом №0610253809852 на адресу місця проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 . Такий висновок суду грунтується на тому, що ані поштового конверта №0610253809852, ані поштової квитанції та накладної №0610253809852, ані рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610253809852 ф.119 матеріали адміністративної справи не містять і такі не були долучені представником відповідача до пояснень від 07.09.2026.

Суд відхиляє такі засоби доказування як поштове відправлення №R067062633694, а також рекомендоване повідомлення про вручення №R067062633694 як неналежні, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування. Такий висновок суду грунтується на тому, що повістка №3527187 від 20.05.2026 була направлена на адресу місця проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 рекомендованим листом №0610253809852, а не №R067062633694 і вочевидь не 21 грудня 2025 року, тобто по спливу семи місяців з дня її складення.

Водночас, суд констатує, що позивач як у мотивувальній частині позовної заяви (абз.5 стр.2, а.с.2), так і під час проголошення вступного слова наполягав на тому, що жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував. Відповідачем у свою чергу не надано доказів як направлення відповідачем, так і отримання позивачем повістки, як наслідок, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 був обізнаний про необхідність з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14 год 00 хв 30 травня 2025 року. У цьому контексті суд звертає увагу на те, що навіть зі змісту Постанови не можливо встановити ані номер повістки, що направлялася військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ані дату й час, коли останній мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ані обставини вручення такої повістки позивачу або підстави її повернення, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був необізнаний про необхідність з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . на конкретну дату та час.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що сама по собі наявність заяви позивача щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє посадову особу відповідача від виконання вимог ст. 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи підлягає особа відповідальності, та від перевірки обставин, які виключають провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…), в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…) протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…) визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Як визначено пунктами 1 та 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (…)

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення (…)

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналіз означених положень кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ст.279-9 КУпАП, не скасовує імперативність вимоги про необхідність встановлення посадовою особою складу адміністративного правопорушення та дослідження доказів, якими цей склад підтверджується.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що надходження від позивача ОСОБА_1 на адресу відповідача заяви, в якій він зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності не є самостійною і безумовною підставою в розумінні ст.279-9 КУпАП, для визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У зв`язку з цим суд відхиляє заперечення представника відповідача Кисельова А.В., викладені у поясненні від 07.09.2026, про те, що заява позивача від 10.12.2025 має доказове значення.

Також суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки дотримання відповідачем положень ст.38 КУпАП під час складення оскаржуваної позивачем постанови, оскільки представник позивача у поясненнях від 07.09.2026 констатує про дотримання відповідачем означеної норми права.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Отже, адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Як вказано вище, законом встановлено обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У повістці №3527187 від 20.05.2025 визначена необхідність прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 30 травня 2025 року о 14.00 год для уточнення даних.

Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у конкретній правовій ситуації є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня.

Таким чином, датою вчинення правопорушення та датою виявлення правопорушення є саме 30 травня 2025 року, коли позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, а строк накладення на позивача адміністративного стягнення становить три місяці з цієї дати, тобто до 30 серпня 2025 року включно.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП прийнята 10 грудня 2025 року, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Аналізуючи вищенаведене, суд констатує, що на час винесення постанови від 10.12.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною дев`ятою статті 38 КУпАП, відтак у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є самостійною і достатньою правовою підставою для визнання протиправною і скасування постанови №R248214 від 10.12.2025.

У зв`язку з цим суд відхиляє твердження представника відповідача про дотримання відповідачем положень ст.38 КУпАП під час винесення постанови №R248214 від 10.12.2025.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач у прохальній частині позовної заяви не заявив позовної вимоги за наслідками скасування оскаржуваної постанови.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача як громадянина України.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що встановлення судом у межах цієї адміністративної справи відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення за встановлених вище обставин не нівелює (не припиняє) його обов`язку, передбаченого ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наявності законних підстав, зокрема, з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Що стосується розподілу судових витрат, то оскільки позивач ОСОБА_1 , під час проголошення вступного слова, виявив волю на залишення за ним таких витрат, то суд не вбачає правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення до суду позовної заяви (а.с.24).

Керуючись ст. 38, 210-1, 235, 247, 251, 254, 279-9, 280, 283 КУпАП, ст. 9, 72, 73, 74, 77, 79, 80, 132, 139, 241-246, 271, 272, 286, 293, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R248214 від 10 грудня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 09 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко