Рішення № 139587625, 08.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8917/25

Провадження № 2/711/215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

представника позивача адвоката Борейка О.І., представника відповідача за довіреністю Гончаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Борейка О.І., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2024 близько 09:00 год. у м. Черкаси відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Рухаючись по проїзній частині вул. Юрія Іллєнка зі сторони вул. Надільна в напрямку вул. Гоголя, водій ОСОБА_2 перед наближенням до нерегульованого перехрестя з вул. Благовісна (поблизу будинку № 370), яке позначене дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» ПДР України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну. Внаслідок цього останній не зупинив керований ним транспортний засіб, продовжив рух через перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21093 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі (вул. Благовісна) зі сторони вул. Чехова в напрямку вул. Різдвяна. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/352 від 29.04.2024, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, у вигляді закритих переломів лівої ключиці, кісток правої стопи та обох кісток правого передпліччя. Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи № СТ/128Е-24 від 29.04.2024, отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_2 вимог пункту 16.11 ПДР України та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу». Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2024 у справі № 711/3515/24 ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_1 , а кримінальне провадження закрито. Позивач вказує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до висновку судового експерта-автотоварознавця Березовського А.А. № 86 від 08.08.2024, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників перевищує його ринкову вартість до моменту ДТП, у зв`язку з чим ремонт авто є економічно недоцільним. Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику, становить 72 456,00 грн., а ринкова вартість транспортного засобу в пошкодженому стані оцінена у 4 800,00 грн. З урахуванням виплаченого відповідачем страхового відшкодування в розмірі 25 531,24 грн., залишок невідшкодованого майнового збитку складає 42 124,76 грн. Також для визначення розміру шкоди позивачем понесено витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 4 800,00 грн. Окрім цього, у зв`язку з отриманими травмами ОСОБА_1 перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, витрати на придбання лікарських засобів за яким склали 27 876,10 грн. Через ушкодження здоров`я позивач був тимчасово непрацездатним у періоди з 17.04.2024 по 25.04.2024 та з 05.06.2024 по 13.09.2024 (загалом 110 днів). Оскільки середньомісячний дохід позивача є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) розраховано на підставі абзацу 2 частини 1 статті 1197 ЦК України, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 2024 рік (40 000,00 грн. на місяць), що за 110 днів становить 146 666,67 грн. Заподіяну моральну шкоду, яка полягає у перенесенні фізичного болю від отриманих травм, тривалому психоемоційному стресі, порушенні звичного способу життя та психологічній травмі, позивач визначає у розмірі 1 393,80 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля ВАЗ-111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217142994, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 42 124,76 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 4 800,00 грн., шкоду, пов`язану з лікуванням, в розмірі 27 876,10 грн., шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності, в розмірі 146 666,67 грн., моральну шкоду в розмірі 1 393,80 грн. Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

28.10.2025 відповідач ПАТ «НАСК «Оранта», в особі представника за довіреністю Гончаренко І.В., подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивував тим, що згідно з полісом № 217142994 від 02.10.2023, укладеним між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 320 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., а розмір франшизи складає 1 500,00 грн. З огляду на те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 було закрите у зв`язку з примиренням сторін на підставі статті 46 КК України, що передбачає відшкодування збитків винною особою, а позивачем не надано угоди про примирення чи інших доказів на підтвердження обсягу такого відшкодування, страхова компанія зазначила про неможливість визначити реальний розмір залишку зобов`язань та надати повний відзив по суті вимог.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2025 задоволено клопотання ПАТ «НАСК «Оранта» та витребувано матеріали кримінальної справи № 711/3515/24 (провадження № 1-кп/711/389/24).

Після ознайомлення з витребуваними матеріалами, відповідач ПАТ «НАСК «Оранта», в особі представника за довіреністю Гончаренко І.В., 23.12.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме в частині витрат на лікування в розмірі 3 076,10 грн., шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, в розмірі 28 800,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 393,80 грн. У задоволенні решти вимог відповідач просив відмовити, посилаючись на те, що зобов`язання з відшкодування майнової шкоди виконано у повному обсязі шляхом виплати 04.10.2024 страхового відшкодування в розмірі 25 531,24 грн. Даний розрахунок проведено на підставі звіту № 41402 ФОП ОСОБА_4 , яким автомобіль визнано фізично знищеним, а сума визначена як різниця між ринковою вартістю до ДТП та вартістю залишків (19 292,70 грн.) з вирахуванням франшизи (1 500,00 грн.). Висновок експерта № 86, наданий позивачем, відповідач вважає неналежним доказом через порушення вимог пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи під час огляду транспортного засобу. Вимоги про стягнення 4 800,00 грн. за проведення експертизи відповідач вважає безпідставними, оскільки огляд транспортного засобу не здійснено вчасно з поважних причин -автомобіль перебував під арештом на штраф майданчику. Щодо витрат на лікування у розмірі 27 876,10 грн., відповідач зауважив, що кошти на придбання фіксаторів для остеосинтезу кісток у розмірі 24 800,00 грн. фактично понесено іншою особою - ОСОБА_5 , яка із самостійною заявою до страхової компанії не зверталася. Щодо розміру шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності відповідач зазначив, що оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди позивач був непрацюючою особою, розрахунок суми відшкодування має здійснюватися відповідно до статей 24, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з 1/30 мінімальної заробітної плати за кожен день лікування, що становить 28 800,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Борейко О.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Гончаренко І.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в межах сум, зазначених у відзиві від 23.12.2025, у задоволенні іншої частини вимог просила відмовити.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що є дружиною позивача. Через важкий стан здоров`я її чоловік після ДТП не міг самостійно пересуватися та купувати ліки. Металеві фіксатори для остеосинтезу кісток купувала вона за спільні кошти, після чого передала медичне приладдя лікарю для проведення операції чоловіку.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що складав висновок за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 86. Огляд пошкодженого автомобіля ВАЗ-21093 здійснювався за замовленням позивача у присутності власника ОСОБА_1 , а також представника ПАТ «НАСК «Оранта» Ковальчука О.

Заслухавши вступне слово представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.04.2024близько 09:00 години у м. Черкаси на нерегульованому перехресті вул. Юрія Іллєнка та вул. Надпільна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-111830, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля ВАЗ-21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби - механічні пошкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/352 від 29.04.2024, у ОСОБА_1 виявлено закриті переломи лівої ключиці, кісток правої стопи та обох кісток правого передпліччя. Вказані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СТ/128Е-24 від 29.04.2024, отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_2 вимог пункту 16.11., 33.2.1. ПДР України.

Відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7779 від 25.04.2024, ОСОБА_1 з 17.04.2024 по 25.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні. Під час госпіталізації пацієнту було проведено низку хірургічних операцій з метою репозиції та фіксації кісткових уламків. Зокрема, 17.04.2024 виконано закриту репозицію, металоостеосинтез (МОС) спицями перелому плеснових кісток правої стопи, а також відкриту репозицію та МОС спицями Кіршнера другої, третьої та четвертої плеснових кісток правої ступні. Надалі, 22.04.2024, ОСОБА_1 проведено відкриту репозицію, накістковий остеосинтез ключиці справа пластиною з кутовою стабільністю та гвинтами.

Згідно з довідкою про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації форми № 094/о, ОСОБА_1 у період з 05.06.2024 по 13.09.2024 знаходився на амбулаторному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Філія № 2 Черкаської міської консультативно-діагностичної поліклініки» з приводу травм, отриманих 17.04.2024 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Для забезпечення проведення хірургічних операцій та подальшої післяопераційної реабілітації було понесено витрати на загальну суму 26 425,00 грн. Так, згідно з рахунком на оплату № 94 від 19.04.2024 та квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 20.04.2024, дружиною позивача - ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_7 сплачено суму у розмірі 24 800,00 грн. за «Комплект фіксаторів для остеосинтезу кісток». Крім того, відповідно до фіскального чека ТОВ «Медичний магазин» від 19.04.2024, придбано засоби реабілітації на суму 1 625,00 грн., а саме: післяопераційне взуття вартістю 1 319,00 грн. та бандаж для руки підтримуючий вартістю 306,00 грн.

Окрім цього, було понесено витрати на придбання лікарських засобів у загальному розмірі 1 450,80 грн. Зокрема, згідно з фіскальним чеком ТОВ «Фармація Черкащини» від 02.05.2024 придбано медикаменти на суму 170,40 грн. (Кеторолак-Лугал, Шприци); згідно з фіскальним чеком ТОВ «Юніяфарм» від 27.04.2024 придбано медикаменти на суму 202,40 грн. (Кеторолак, Септил, Шприци); згідно з фіскальним чеком ТОВ «Юніяфарм» від 24.04.2024 придбано медикаменти на суму 1 078,30 грн. (Вістабон остеоген).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2024 у справі № 711/3515/24 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, на підставі статті 46 КК, України у зв`язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_1 , а кримінальне провадження закрито.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу ВАЗ-111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217142994. Страхувальником за вказаним полісом є ОСОБА_3 . Договором страхування передбачено: страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.; розмір франшизи - 1 500,00 грн.

23.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування, зазначивши реквізити для перерахування коштів в АТ КБ «Приватбанк».

30.07.2024 представником страховика - аварійним комісаром Ковальчуком О.А. за участю ОСОБА_1 проведено огляд автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено відповідний протокол (акт) огляду транспортного засобу.

Згідно зі звітом № 41402 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним 18.09.2024 оцінювачем ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта», ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки становила 46 323,94 грн. Вартість відновлювального ремонту вказано транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників (0,7000) та ПДВ на запасні частини й матеріали фарбування склала 140 860,89 грн. Зважаючи на те, що вартість ремонту перевищувала ринкову вартість автомобіля, транспортний засіб визнано фізично знищеним на підставі статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а вартість матеріального збитку прирівняно до його ринкової вартості - 46 323,94 грн.

Відповідно до висновку № 41402/1 про вартість придатних залишків від 18.09.2024, виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість транспортного засобу ВАЗ-21093 у пошкодженому стані становить 19 292,70 грн.

04.10.2024 ПАТ «НАСК «Оранта» затверджено страховий акт № ОЦВ-3Д-24-23-7910/2, згідно з яким розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, визначено у сумі 25 531,24 грн. Вказана сума страхового відшкодування 04.10.2025 була перерахування на рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк».

З метою визначення розміру завданої майнової шкоди, позивач ОСОБА_1 звернувся до судового експерта-автотоварознавця Березовського А.А.. Згідно з висновком експерта № 86 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 08.08.2024, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП 17.04.2024, становить 72 456,00 грн. Вартість вказаного автомобіля у пошкодженому після ДТП стані становить 4 800,00 грн.

За проведення вказаного експертного автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 4 800,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 86 від 08.08.2024, виданою ФОП, судовим експертом Березовським А.А.

На даний час між сторонами виник спір щодо розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобу, виплати страхового відшкодування на покриття витрат, понесених позивачем на лікування, розміру шкоди у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, стягнення витрат на проведення експертизи, а також моральної шкоди.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди).

Згідно з положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 статті 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Щодо позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) 1 висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

У разі, якщо ремонт автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент дорожньо-транспортної пригоди, розмір завданого матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Верховний Суд України у постанові від 21.12.2020 року № 911/286/20 зробив висновок про те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Дослідивши надані сторонами докази щодо розміру майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, суд зазначає наступне.

У матеріалах справи містяться два суперечливі за змістом документи щодо визначення ринкової вартості автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме звіт № 41402 про оцінку вартості (розміру) збитків від 18.09.2024, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_4 на замовлення відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», та висновок експерта № 86 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 08.08.2024, складений судовим експертом Березовським А.А. на замовлення позивача.

Згідно з вказаними дослідженнями, вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує його ринкову вартість до ДТП, у зв`язку з чим, відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб є фізично знищеним, а ремонт - економічно недоцільним.

Водночас надані сторонами дослідження суттєво відрізняються щодо визначення ринкової вартості автомобіля до ДТП та вартості його придатних залишків.

Вирішуючи питання про те, який саме документ покласти в основу судового рішення для визначення ринкової вартості автомобіля та його залишків, суд надає перевагу висновку судового експерта Березовського А.А. № 86. Вказане дослідження проведене атестованим судовим експертом, який внесений до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, а сам висновок повністю відповідає вимогам статті 102 ЦПК України, оскільки містить відмітку про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 КК України.

Доводи відповідача про недопустимість та неналежність висновку експерта № 86 через порушення процедури огляду транспортного засобу суд відхиляє як безпідставні та спростовані матеріалами справи. Судом встановлено, що 24.07.2024 позивачем на адресу ПАТ «НАСК «Оранта» було направлено письмове повідомлення про день, час та місце проведення огляду автомобіля експертом (том 1 а.с.200). Крім того, допитаний у судовому засіданні як свідок експерт ОСОБА_6 підтвердив, що огляд пошкодженого автомобіля ВАЗ-21093 здійснювався за участю представника страховика Ковальчука О.

З огляду на наведе висновок експерта № 86 від 08.08.2024 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом на підтвердження ринкової вартості автомобіля.

Відповідно до висновку експерта № 86, ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21093 до ДТП становила 72 456,00 грн, а ринкова вартість у пошкодженому стані - 4 800,00 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, який підлягав виплаті страховиком за загальним правилом статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 66 156,00 грн. (72 456,00 грн. (вартість до ДТП) - 4 800,00 грн. (вартість після ДТП) - 1 500,00 грн. (франшиза)).

Оскільки відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» 04.10.2024 виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 25 531,24 грн., залишок невідшкодованого майнового збитку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 40 624,76 грн. (66 156,00 грн. - 25 531,24 грн.).

Щодо позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого (витрат, пов`язаних із лікуванням), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 24.1 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів (пункт 24.2 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено та підтверджено випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7779, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритих переломів ключиці, кісток стопи та передпліччя, у зв`язку з чим 17.04.2024 та 22.04.2024 йому було проведено хірургічні операції з репозиції кісткових уламків та металоостеосинтезу (МОС) із застосуванням спеціальних пластин і спиць.

На підтвердження понесених витрат на придбання необхідних для проведення вказаних операцій та подальшої реабілітації медичних засобів позивачем надано: рахунок на оплату № 94 від 19.04.2024 та квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 20.04.2024 про оплату «Комплекту фіксаторів для остеосинтезу кісток» на суму 24 800,00 грн. (ФОП ОСОБА_7 ); фіскальний чек ТОВ «Медичний магазин» від 19.04.2024 на придбання ортопедичних засобів реабілітації (післяопераційне взуття та підтримуючий бандаж для руки) на суму 1 625,00 грн; фіскальні чеки (ТОВ «Фармація Черкащини», ТОВ «Юніяфарм») на придбання призначених медикаментів та шприців на загальну суму 1 450,80 грн. Загальний розмір підтверджених витрат на лікування позивача становить 27 875,80 грн.

Суд вважає безпідставними та відхиляє заперечення відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» щодо відмови у відшкодуванні витрат на придбання металофіксаторів у розмірі 24 800,00 грн. з тих підстав, що квитанція про оплату оформлена на ім`я дружини позивача - ОСОБА_5 .

Відповідно до статей 60, 65 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем і здійснювала оплату комплектів металофіксаторів за рахунок спільних заощаджень подружжя, оскільки її чоловік після отримання травм у ДТП перебував у стаціонарі та був позбавлений можливості самостійно пересуватися і проводити банківські операції.

З огляду на викладене, придбання медичних виробів та сплата за них грошових коштів дружиною позивача здійснювалися в інтересах позивача для забезпечення його лікування за рахунок коштів спільної сумісної власності подружжя. Сама по собі вказівка у платіжній квитанції прізвища дружини як платника за наявності доказів фактичного використання цих медичних виробів під час оперативного лікування позивача не спростовує факт понесення зазначених витрат саме на лікування ОСОБА_1 ..

Відповідачем у порядку статті 81 ЦПК України не надано належних і допустимих доказів на спростування факту використання придбаних металофіксаторів під час оперативного лікування ОСОБА_1 чи понесення цих витрат за рахунок інших джерел.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог у цій частині, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, у розмірі 27 875,80 грн.

Щодо вимог про відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 01.04.2024 розмір мінімальної заробітної плати становив 8 000,00 грн.

З виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7779 від 25.04.2024 та довідки форми № 094/о вбачається, що позивач був тимчасово непрацездатним у період з 17.04.2024 по 25.04.2024 та з 05.06.2024 по 13.09.2024, що загалом становить 110 календарних днів.

У матеріалах справи відсутні відомості про працевлаштованість позивача на момент ДТП, тому суд погоджується з позицією відповідача, що розрахунок розміру страхового відшкодування має здійснюватися за правилами абзацу 4 статті 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з установленого законом розміру мінімальної заробітної плати пропорційно до кількості днів непрацездатності (8 000,00 грн. / 30 днів = 266,67 грн. на день).

Таким чином, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності позивача, становить 29 333,70 грн. (266,67 грн. ? 110 днів)

При цьому суд відхиляє доводи представника позивача щодо необхідності обчислення розміру шкоди виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на підставі статті 1197 ЦК України, з огляду на таке.

Правовідносини, які виникають між потерпілим у ДТП та страховиком винуватця, засновані на договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та регулюються нормами спеціального законодавства.

Норми Глави 82 ЦК України (зокрема, стаття 1197 ЦК України) визначають загальні засади, обсяг та способи обчислення деліктного зобов`язання, яке покладається на безпосереднього заподіювача шкоди (винну особу), та базуються на принципі повного відшкодування шкоди особою, яка її завдала (стаття 1166 ЦК України). Натомість зобов`язання страховика перед потерпілим не є деліктним, а є спеціальним договірним зобов`язанням, умови та межі якого чітко регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності підлягають частковому задоволенню у розмірі 29 333,70 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позивачем заявлено до стягнення моральну шкоду в розмірі 1 393,80 грн. Враховуючи характер отриманих травм (чисельні переломи кісток), тривалість стаціонарного та амбулаторного лікування, порушення звичного способу життя, а також те, що відповідач у відзиві визнав дану вимогу у вказаному розмірі, суд вважає її обґрунтованою та задовольняє повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, згідно з якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на проведення експертизи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України, відповідно до частин 1 та 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує критерії, визначені частиною 3 статті 141 ЦПК України, зокрема: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін; поведінку сторін під час розгляду справи, а також їхні дії щодо досудового врегулювання спору.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди), що підтверджується платіжною інструкцією № 2.337656731.1 від 03.10.2025.

З огляду на те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди задоволена судом у повному обсязі, вказані витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку частини 1 статті 141 ЦПК України.

Крім того, позивач поніс витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку (автотоварознавчого дослідження), у розмірі 4 800,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 86 від 08.08.2024.

Згідно з частиною 3 статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.11.2023у цивільній справі № 712/4126/22, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

У даній справі понесені позивачем витрати на проведення автотоварознавчого дослідження були процесуально виправданими та необхідними для встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Оскільки вказаний висновок експерта № 86 від 08.08.2024 покладено в основу рішення суду, витрати на його підготовку підлягають відшкодуванню.

Щодо розподілу судового збору за позовними вимогами майнового характеру (про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення), від сплати якого позивач був звільнений при поданні позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задоволено частково на суму 97 834,56 грн. із заявлених 216 667,53 грн. (що становить 45,15% від загальної суми позовних вимог майнового характеру), а позивач на підставі закону був звільнений від сплати судового збору за цими вимогами при зверненні до суду, судовий збір підлягає пропорційному стягненню з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» в дохід держави у розмірі 978,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження юридичної особи: вул. Здолбунівська, 7Д, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 40 624,76 грн., шкоду, пов`язану з лікуванням, в розмірі 27 876,10 грн., шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності, в розмірі 29 333,70 грн., моральну шкоду в розмірі 1 393,80 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 4 800,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., а всього 105 239,56 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження юридичної особи: вул. Здолбунівська, 7Д, м. Київ) на користь держави у розмірі 978,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова