Ухвала суду № 139586919, 09.09.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
09.09.2026
Номер справи
533/694/26
Номер документу
139586919
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 533/694/26

Провадження № 2/533/601/26

УХВАЛА

про витребування доказів та зупинення провадження у справі

09 вересня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу без виклику сторін за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 138951 від 14.06.2025 в розмірі 7620,80 грн, яка складається зі: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2620,80 грн; послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору - 1000,00 грн.;

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у сумі 2662,40 грн;

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на правову допомогу у сумі 15500,00 грн.

У позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 14 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, призначено судовий розгляд справи на 09 вересня 2026 року (а.с. 37-38).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» протягом 20 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачу (виписку за банківським рахунком, докази належності платіжної банківської картки тощо) та детальний розрахунок заборгованості відповідачу за кредитним договором зі зазначенням розміру процентної ставки, періоду нарахування процентів, комісії, суми заборгованості за кожним періодом, формулу нарахування процентів, комісії, відомості про оплати за кредитним договором тощо. Копії доказів та розрахунку заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення надати суду.

16 липня 2026 року до суду надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 42).

05.08.2026 року від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду(а.с.45-47), до якої було долучено розрахунок заборгованості (а.с. 51-52).Також позивач у заяві просив витребувати від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»:

- відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- відомості про зарахування грошових коштів 14.06.2025 у сумі 4 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 ;

- банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_2 за операціями, здійсненими 14.06.2025 року.

Заява обґрунтована, тим що доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Ні первісний кредитор, ні позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Позивачем до суду подано повний обсяг наявних документів за кредитним договором, які були отримані ним у межах відступлення права вимоги. З метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з огляду на відсутність у позивача, відповідно до вимог чинного законодавства, правових підстав для самостійного отримання інформації щодо рахунку відповідача в банку-емітента, просив суд витребувати необхідні докази та пояснення від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

03 вересня 2026 року від позивача надійшла заява про розподіл, відшкодування, компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи (а.с. 54-56).

Відповідач ОСОБА_1 судову повістку не отримав, поштове відправлення повернулося неврученими з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 43-44). Будь-які заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Самостійно позивач отримати докази, про витребування яких просить суд, не може, оскільки дана інформація містить банківську таємницю та охороняється Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Отже, суд задовольняє клопотання позивача про витребування доказів АТ «Універсал Банк» та, керуючись ст. 81, 84 ЦПК України, уважає за необхідне витребувати від АТ «Універсал Банк» інформацію:

- чи було емітовано АТ «Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 ; якщо така емітована на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), за період з 14.06.2025 по 17.06.2025 з відображенням факту зарахування коштів у сумі 4000,00 грн.

Крім того, суд уважає за необхідне витребувати від АТ КБ "Приватбанк" інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) у період з 14.06.2025 по 17.06.2025.

Витребувана інформація сприятиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду спору, стосується предмета доказування у даній справі, та позивач самостійно не має можливості отримати такі докази для подання до суду.

Також суд, з огляду на отриману інформацію про перебування відповідача на військовій службі у лавах ЗСУ, розглянув питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому було неодноразово продовжено та триває й на даний час.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, у тому числі військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 75, 75, 79 постанови ВП ВС від 12.11.2025 № 754/947/22).

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зробила такі висновки:

"Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні."

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.07.2026 ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 42).

Суд уважає таку довідку належним та достатнім доказом того, що відповідач як військовослужбовець перебуває на військовій службі. Відповідач як військовослужбовець, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, не висловив власну волю проти зупинення провадження у справі та не повідомив суд про прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника). Отже суд не має підстав продовжувати здійснювати судочинство у відповідному провадженні без виявлення волевиявлення відповідача про намір та бажання продовжити судовий розгляд справи, у тому числі за його відсутності.

Ураховуючи наведене та той факт, що відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку зі воєнною агресією російської федерації проти України, існують обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 77, 81, 84, 251, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання позивача ТОВ «ФК «Венера Фінанс» про витребування доказів.

Витребувати від Акціонерного товариства «Універсал Банк»» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію:

- чи було емітовано АТ «Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 ; якщо така емітована на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), за період з 14.06.2025 по 17.06.2025 з відображенням факту зарахування коштів у сумі 4000,00 грн;

- інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) у період з 14.06.2025 по 17.06.2025.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Зупинити провадження у цивільній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Козельщинський районний суд Полтавської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, - протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та ознайомлення.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повна ухвала складена та підписана суддею 09 вересня 2026 року.

Суддя В.П. Козир

Часті запитання

Який тип судового документу № 139586919 ?

Документ № 139586919 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139586919 ?

Дата ухвалення - 09.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139586919 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139586919 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 139586919, Козельщинський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 139586919, Козельщинський районний суд Полтавської області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 139586919 відноситься до справи № 533/694/26

Це рішення відноситься до справи № 533/694/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139586918
Наступний документ : 139586920