Рішення № 139586781, 31.08.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 756/4309/26

2/530/954/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

31.08.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

16.06.2026 р. з Оболонського районного суду міста Києва до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали справи Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 14.10.2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» уклали договір № 3425602577-491976 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за яким відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Сума кредиту становить 4300, 00 грн. Згідно п. 3.6 та п. 3.7 ТОВ «КОШЕЛЬОК» свої зобов`язання за даним договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав. Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3425602577-491976 від 14.10.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 15462,80 грн., яка складається з: 4300,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11162,80 грн. - заборгованість по відсоткам, У зв`язку з чим ТОВ «КОШЕЛЬОК» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 15462,80 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року справу прийнято в провадження судді Ситник О.В., відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачу, ОСОБА_1 , згідно відповіді № 2468286 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11), було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, 25.07.2026 року до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідача Горзова О.О. і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 14.10.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 3425602577-491976, сума кредиту становить 4300, 00 грн.

27.01.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір №3280303485-598115, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору, строк кредитування становить 28 днів. Договором передбачено базову процентну ставку у розмірі 2,2% на день, 803% річних, яка застосовується у разі прострочення та скасовує пільгову ставку 0,01% з першого дня укладення договору. Відповідач свої зобов`язання не виконав, тіло кредиту не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач отримав кошти та не повернув їх, вимога про стягнення тіла кредиту в розмірі 4300,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом за період після закінчення строку договору, суд застосовує актуальну практику Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц), право кредитодавця на нарахування договірних процентів припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Звернення з позовом або сплив строку змінює порядок і строк дії договору, після чого нарахування договірних відсотків є неправомірним. Після спливу строку дії договору кредитор має право вимагати лише застосування наслідків прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України.

Оскільки строк дії кредитного договору становив 28 днів з 14.10.2021 по10.11.2021 , нарахування позивачем відсотків за базовою ставкою 2,2% на день є правомірним виключно в межах цього строку.

Розрахунок заборгованості за відсотками, здійснений позивачем з 11.11.2021 до 08.02.2022 року, суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду.

Таким чином, обґрунтована сума відсотків становить 4300,00 грн. х 2,2% х 28 днів = 2648,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків у розмірі 8514,00 грн. (11162,8 грн. заявлених 2648,80 грн. обґрунтованих) слід відмовити.

Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 4300,00 грн. тіло та 2648,80 грн. відсотки, а всього 6948,80 грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 44,93 % (6948,80 грн / 15462,80 грн).

Відповідно, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1 196,22 грн. (2662,40х44,93%/100=1196,22 ).

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження залучення правничої допомоги представником позивача надано суду копії: договору про надання правової допомоги № б/н від 12.02.2025 р. укладений між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та АО «Герман Гурський та партнери», додаток до договору про надання правової допомоги 12.02.2025 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506 від 29.05.2019 р.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу згідно з актом та додатком до договору становлять 10 000,00 грн.

Враховуючи пропорційність задоволених вимог та принцип співмірності складності справи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 493,00 грн.( 10000х44,93/100).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місце знаходження: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831, суму заборгованості за кредитним договором № 3425602577-491976 від 14.10.2021 р. в розмірі 6948 ( шість тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місце знаходження: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831, судовий збір в сумі 1 196 ( одна тисяча сто дев`яносто шість) грн 22 коп. та витратити на професійну правничу допомогу у розмірі 4 493 ( чотири тисячі чотириста дев`яносто три) грн 00 коп ,а всього на суму 5689 ( п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять ) грн 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Ситник