Ухвала суду № 139586055, 08.09.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/278/26 Провадження № 4-с/358/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув заву боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження №81401492 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 358/2098/25, який виданий Богуславським районним судом Київської області у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, звернувся до суду із вказаною заявою, яку обґрунтував наступним.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 25.05.2026 у справі № 358/278/26 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнуто заборгованість в сумі 6 700,00 грн. та вирішено питання про судові витрати.

29.06.2026 у справі стягувачу виданий виконавчий лист.

ОСОБА_1 зазначає, що на виконанні у приватного виконавця Ніколаєнка І.Р. перебуває виконавче провадження № 81401492 з примусового виконання даного судового рішення.

На даний час ним до суду подано скаргу на бездіяльність приватного виконання у зв`язку із не розглядом ним заяви про зупинення виконавчого провадження щодо боржника, який є військовослужбовцем ЗСУ.

Просить забезпечити скаргу шляхом зупинення вказаного виконавчого провадження.

Суддя, розглянув матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Згідно із положенням статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» чітко визначено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Така позиція відображається у сталій судовій практиці.

Процесуальні питання розгляду скарг на дії державних та приватних виконавців регламентовані розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Зазначеним розділом не передбачено можливості забезпечення вимог скарги шляхом зупинення реалізації арештованого нерухомого майна боржника аналогічно до забезпечення позову.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, що належать виключно до компетенції державного виконавця.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 15 постанови від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

За матеріалами даної заяви, суд враховує, що звернення стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні, проводиться в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 358/278/26 від 29.06.2026, виданого Богуславським районним судом Київської області на підставі рішення суду від 25.05.2026 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто заборгованість в сумі 6 700,00 грн та понесені позивачем судові витрати в сумі 2 302,62 грн.

Станом на даний час в провадженні суду перебуває скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконався, яка полягає у не зупиненні виконавчого провадження за його заявою.

Таким чином, під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця у порядку ст.ст.447, 450, 451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів, забезпечення даної скарги, у зв`язку із чим заява ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець