Рішення № 139585266, 08.09.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1932/26

Провадження №2/713/1132/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08.09.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові вказував, що 21.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №6574292, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, зі сплатою процентів та штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір укладений в електронній формі.

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №111-МЛ, за умовами якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Заборгованість відповідача становить 34 795,80 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 575,00 грн - заборгованість за комісіями; 23 620,80 грн - заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн - заборгованість за пенею та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 в сумі 34 795,80 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, бувши повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином. У позовній заяві зазначив, що просить справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а саме: повістка про виклик до суду, яка була надіслана на адресу зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 , повернулася з довідкою АТ «Укрпошта» про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 06.08.2026 витребувано з АТ КБ «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, інд. 01001: інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 21.06.2024; у разі наявності карти, але на інше ім`я - надати дані особи отримувача кредитних коштів; інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн від ТОВ «Мілоан» в період з 21.06.2024 до 28.06.2024.

Ухвала виконана 21.08.2026.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:

копію договору про споживчий кредит №6574292 від 21.06.2024 з додатками до нього, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит у розмірі 5 000,00 грн, строк кредитування 345 днів, а позичальник зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки, які нараховуються за ставкою 511% річних, комісія за надання кредиту становить 575,00 грн. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 716004;

копію довідки ТОВ «Мілоан», якою підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит №6574292 від 21.06.2024 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 716004, дата і час його відправки 21.06.2024 о 10.03 год, номер телефону, на який відправлено 0967027718;

копію платіжного доручення №134480062 від 21.06.2024, згідно якого - ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 кошти в сумі 5 000,00 грн згідно договору №6574292;

копію відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», згідно якої за період строку кредитування з 21.06.2024 до 28.10.2024 нараховувалися відсотки за кожен день користування кредитом за п.1.5.2 договору та за п.1.6, п.2.3.1.2 договору;

копії договору відступлення прав вимоги №111-МЛ, укладеного 28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», платіжної інструкції №6980 від 28.10.2024 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору від 28.10.2024, за умовами яких ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 у сумі 19 675,80 грн, з яких: 4 300,00 грн - залишок заборгованості по тілу (основній сумі кредиту); 700,00 грн - залишок простроченої заборгованості по кредиту; 541,80 грн - залишок по нарахованим процентам за користування кредитом; 7 959,00 грн - залишок простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом; 375,00 грн - залишок по нарахованій комісії за надання кредиту; 200,00 грн - залишок простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 5 600,00 грн - залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання;

розрахунок заборгованості за договором №6574292 від 21.06.2024, згідно якого за період з 29.10.2024 до 01.06.2025 нараховано заборгованість у сумі 34 795,80 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 575,00 грн - заборгованість за комісіями; 23 620,80 грн - заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн - заборгованість за пенею та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

З витребуваної за клопотання представника позивача у АТ КБ «ПриватБанк» інформації за №20.1.0.0.0/7-260817/39215-БТ від 21.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 у банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 21.06.2024 було зарахування коштів у сумі 5 000,00 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З наданих представником позивача та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

21.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6574292 в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 716004, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк кредитування 345 днів та зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки, які нараховуються за ставкою 511% річних, комісія за надання кредиту становить 575,00 грн;

на підставі договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 з додатками ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 у сумі 19 675,80 грн, з яких: 4 300,00 грн - залишок заборгованості по тілу (основній сумі кредиту); 700,00 грн - залишок простроченої заборгованості по кредиту; 541,80 грн - залишок по нарахованим процентам за користування кредитом; 7 959,00 грн - залишок простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом; 375,00 грн - залишок по нарахованій комісії за надання кредиту; 200,00 грн - залишок простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 5 600,00 грн - залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання;

за період з 29.10.2024 до 01.06.2025 нараховано заборгованість у сумі 34 795,80 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 575,00 грн - заборгованість за комісіями; 23 620,80 грн - заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн - заборгованість за пенею та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлені ним строки не виконав, то з нього підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість, яка складається з основної суми боргу та відсотків, нарахованих виключно в межах строків кредитування, визначених цим договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 28 620,80 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 620,80 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання позики суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загального розміру заборгованості відповідача включено заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 575,00 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 1.5.1 кредитного договору №6574292 від 21.06.2024 встановлено, що комісія за надання кредиту становить 575,00 грн.

Враховуючи, що відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 1.5.1 кредитного договору №6574292 від 21.06.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 575,00 грн, є нікчемним.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 575,00 грн за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення пені та/або відсотків за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано заборгованість за пенею та/або відсотками за порушення грошового зобов`язання у загальному розмірі 5 600,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 пені та/або відсотків за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 600,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що:

згідно платіжної інструкції №43932 від 27.07.2026, позивачем при зверненні з даним позовом через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 189,82 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (82,25% від заявленого позову).

Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.

Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження вище вказаних обставин до початку судового розгляду справи по суті суду надані:

зазначений у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого розмір витрат на правничу допомогу складає 8 000,00 грн за такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта 3,30 год; усього 6,30 год;

копія договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», відповідно до якого останнє взяло на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

копію ордеру серії ВС №1408806 від 20.10.2025;

копію акту надання послуг №Д/27600 від 15.07.2026, згідно якої АО «Апологет» надало послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 на суму 8 000,00 грн;

копію детального опису наданих послуг до акту надання послуг №Д/27600 від 15.07.2026, згідно якого АО «Апологет» надало послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта 3,30 год; усього 6,30 год.

Враховуючи складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також виконані АО «Апологет» роботи (надані послуги) щодо складання позовної заяви та формування додатків до неї, розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі ст.ст.2, 15, 509, 512, 514, 517, 526, 530, 536, 610-612, 625, 634, 1048, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 133-137, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6574292 від 21.06.2024 у сумі 28 620,80 грн (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять гривень 80 коп), з яких:

5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп) - заборгованість за тілом кредиту;

23 620,80 грн (двадцять три тисячі шістсот двадцять гривень 80 коп) - заборгованість за відсотками,

а також:

2 189,82 грн (дві тисячі сто вісімдесят дев`ять гривень 82 коп) - судові витрати по сплаті судового збору;

2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп) - судові витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК