Ухвала суду № 139584978, 08.09.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/256/26

Номер провадження 2-п/387/7/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В.

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2026 у цивільній справі ЄУН 387/256/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 07.09.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2026 у цивільній справі ЄУН 387/256/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не був обізнаний про факт подання до нього позову та про наявність судової справи взагалі. Вважає, що дане заочне рішення підлягає скасуванню, тому що при визначенні остаточної суми заборгованості судом не було враховано процесуальний наслідок визнання нарахування комісії незаконним, оскільки відповідачем було здійснено сплату коштів на загальну суму 4 976,00 грн, які безпідставно зараховано позивачем у сплату комісії та відсотків.

У поданій заяві відповідач просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що заочне рішення суду відповідач не отримав, оскільки він не брав участі в розгляді справи. Про існування зазначеного рішення ОСОБА_1 дізнався лише 20.08.2026 коли завершив реєстрацію у електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд". З огляду на те, що відповідач отримав технічну можливість ознайомився з текстом рішення лише 20.08.2026, строк подання цієї заяви підлягає поновленню на підставі ст. 127, 284 ЦПК України

Суд, вивчивши клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що означене клопотання не підлягає до задоволення, а заява сторони відповідача про перегляд заочного рішення має бути залишена без розгляду, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2026 у цивільній справі ЄУН 387/256/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що заочне рішення суду він не отримав, а про існування зазначеного рішення дізналався лише 20.08.2026 коли завершив реєстрацію у електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд", не є переконливими, оскільки в матеріалах справи (а.с. 88) міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R 067120760936, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 17.03.2026 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі особисто . Також в матеріалах справи містяться поштові відправлення (а.с. 100,116), які повернуто до суду без вручення з відмітками працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається належним повідомленням сторони про дату судового засідання.

Суд зауважує, що судова кореспонденція (ухвала, судова повістка, рішення) направлялась за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Заяв чи клопотань про ознайомлення з матеріалами справи до подання заяви про перегляд заочного рішення відповідач не подавав та з матеріалами справи не ознайомлювався.

Із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що копія заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 червня 2026 року у справі ЄУН 387/256/26 надіслана судом до реєстру 02.08.2026.

Враховуючи встановлені у справі обставини, що свідчать про умисне неотримання відповідачем судової кореспонденції, суд критично оцінює викладені у заяві пояснення щодо необізнаності відповідача про наявність у провадженні суду даної справи та ухвалення заочного рішення.

Так, суд в порядку, передбаченому ЦПК України, повідомив відповідача про відкриття провадження у справі за адресою місцезнаходження відповідача, а також надіслав копію заочного рішення.

Крім того, інформація щодо судового розгляду справи є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України», а судове рішення опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відтак, під час розгляду справи суд дотримався процедури повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, роз`яснив процесуальні права сторони судового розгляду відповідно до вимог ЦПК України, тобто вчинив всі необхідні процесуальні дії задля надання можливості відповідачу організувати ефективну участь у розгляді цивільної справи.

Як передбачено ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З матеріалів справи встановлено, що заява про перегляд заочного рішення подана до суду 07.09.2026 через підсистемі "Електронний суд".

Згідно зі ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас, процесуальний строк- це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти росії», «Желтя проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведене вище узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20.

З часу отримання відповідачем ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження у справи, минуло близько 6 місяців, та заочне рішення розміщенно у відповідному реєстрі із загальним доступом.

ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» визначав, як обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.

Відповідач, будучи обізнаним про наявність цієї судової справи, близько 6 місяців не цікавився її рухом, не скористався правом надання заперечень проти позову чи клопотань процесуального змісту.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідачем пропущено строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, а клопотання про поновлення строку не містить жодних поважних причин пропуску цього строку, а також останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а саме те, що відповідачу стало відомо про зазначене рішення лише 20.08.2026, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку.

На підставі вищенаведеного, зважаючи, що відповідачем ОСОБА_1 пропущено процесуальний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та суд не вбачає поважності причин пропуску таких, тому суд приходить до висновку, що у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, а заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2026, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 247, 284, 287, 353, 354-355 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2026 у цивільній справі ЄУН 387/256/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО