Ухвала суду № 139584601, 08.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 320/47389/25

Провадження № 2-а/204/51/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 вересня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду м. Дніпра за підсудністю з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, відповідно до якої позивач просить скасувати постанову серії 5 АВ № 10515487 від 18.05.2025, винесену інспектором ДПП Лящуком С.В., щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року вказану заяву було залишено без руху, зокрема з підстав того, що позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом із пропуском встановленого строку оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення, при цьому до позовної заяви не додане клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, а позовна заява не містить даних про поважність причин пропуску цього строку, а також з підстав несплати судового збору.

20 липня 2026 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначила, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ N?10515487 від 18.05.2025 їй не вручалася, про її винесення та набрання нею законної сили позивач повідомлена не була. Про існування зазначеної постанови дізналася лише після отримання повідомлення від банку про блокування її банківських рахунків у межах виконавчого провадження. Позивач є керівником Благодійної організації «Благодійний фонд «Надія Дніпро», протягом тривалого часу придбала та передала військовослужбовцям значну кількість транспортних засобів як гуманітарну допомогу для виконання бойових завдань. Автомобіль Mitsubishi Space Star був ввезений в Україну як гуманітарна допомога та 25.10.2023 року переданий військовослужбовцю ОСОБА_2 , відповідно станом на 18.05.2025 року, тобто на дату фіксації правопорушення, автомобіль фактично перебував у користуванні іншої особи. Також позивач надала підтвердження факту оплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. Відповідно просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити цей строк щодо оскарження постанови серії 5АВ N?10515487 від 18.05.2025.

27 липня 2026 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача Департаменту патрульної поліції, щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Відповідач зазначив, що копію оскаржуваної постанови було направлено на адресу позивачки рекомендованим листом зі штрих-кодовим ідентифікатором 0603584559523, дане поштове відправлення було вручено отримувачу 10.06.2025, що підтверджує копія повідомлення про вручення, яка додається. Таким чином оскаржувана постанова набрала законної сили ще в червні 2025 року (з дня отримання оскаржуваної постанови) та відповідно до вимог ст. 289 КУпАП та ч. 2 ст. 286 КАС України позивачка мала право оскаржити цю постанову протягом десяти днів з моменту її отримання, однак звернулась із даним адміністративним позовом лише 13.08.2025, тобто більше ніж через 2 (два) місяці після набрання постановою законної сили, що свідчить про пасивну поведінку позивачки. Також відповідач вважає, що позивачка ОСОБА_1 вводить суд в оману, повідомивши суду неправдиві відомості щодо неотримання оскаржуваної постанови та приховавши докази у справі, оскільки як вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення 0603584559523 постанову серії 5АВ № 10515487 від 18.05.2025 складеної відносно ОСОБА_1 , остання отримала 10.06.2025, про що свідчить власноручний підпис на повідомленні про вручення. Враховуючи наведене представник відповідача просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними та повернути позовну заяву.

Розглядаючи по суті отримані заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної позивачем постанови серії 5 АВ № 10515487, її було винесено інспектором ДПП Лящуком С.В. 18 травня 2025 року. Датою набрання законної сили постановою зазначено 10 червня 2025 року.

Натомість позивач звернулась до суду з адміністративним позовом лише 13 серпня 2025 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ N?10515487 від 18.05.2025 їй не вручалася, про її винесення та набрання нею законної сили позивач повідомлена не була. Про існування зазначеної постанови вона дізналася лише після отримання повідомлення від банку про блокування її банківських рахунків у межах виконавчого провадження.

У той же час вказані доводи спростовуються наданою відповідачем копією повідомлення АТ Укрпошта, про вручення на ім`я ОСОБА_1 поштового відправлення №0603584559523 від Департаменту патрульної поліції, з якого вбачається, що вказане відправлення у вигляді рекомендованого листа було вручено особисто отримувачу під розписку 10.06.2025 року.

Так само інші доводи позивача стосовно того, що автомобіль був переданий у користування третій особі, самі по собі не пояснюють відсутність у позивача можливості заявити про ці обставини суду у встановлений законом строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 15 червня 2019 року у справі № 804/1274/18 визначено, що вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із частиною першою статті 8 Конституції України, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року «Брумареску проти Румунії» (пункт 61).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням наведених обставин та доводів позивача, викладених у заяві, суд не вбачає об`єктивних причин, які унеможливили звернення із даним позовом у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу позовна заява повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 123, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі повернути позивачу та вважати її неподаною.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://kg.dp.court.gov.ua/sud0419/gromadyanam/csz/ за номером справи.

Суддя