Ухвала суду № 13958426, 18.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14951/09/6/0170

18.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Санакоєвої М.А. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" - Щукіна Наталя Володимирівна, довіреність № 08 від 12.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 9223/10 від 21.08.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 01.06.10 у справі № 2а-14951/09/6/0170

за позовом Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (пл. Моряків, 1, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001672302/0 від 29.10.09

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 01 червня 2010 року у справі № 2-а-14951/09/6/0170 позов Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0001672302/0- від 29 жовтня 2009 року про донарахування Державному підприємству «Євпаторійський морський торговельний порт»суми податкового зобовязання у розмірі 9194,55 грн., у тому числі основного платежу 6129,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 3064,85 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 червня 2010 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права та неповним зясуванням судом обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник апеляційної скарги посилається на положення пункту 1 статті 206, пункт «в»частини 1 статті 96 Земельного кодексу України та статтю 2 Закону України «Про плату за землю». Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на поняття «Державний земельний кадастр»та вважає, що судом першої інстанції не було узято до уваги податкові розрахунки позивача з земельного податку та інформацію управління земельних ресурсів щодо розміру земельної ділянки.

У судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у сфері застосування діючого законодавства України щодо внесення землекористувачем плати за землю.

Так, позивачем сплачується податок на землю, виходячи з відомостей Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою пл. Моряків, 1, м. Євпаторія, АР Крим для обслуговування обєктів Євпаторійського морського торговельного порту щодо площі земельної ділянки у розмірі 64019,00 кв.м. та нормативної грошової оцінки у розмірі 31984532,59 грн. Податок на землю сплачується позивачем на підставі наданих до податкової інспекції розрахунків земельного податку, зокрема на 2009 рік.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок (частина 2 статті 2 Закону).

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється оренда плата (частини 4 статті 2 Закону).

Відповідно до статті 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно до статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно до частини 1 статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

В матеріалах справи відсутні відповідні докази, а саме а ні державний акт, який посвідчував би або право власності або право постійного користування позивача на земельну ділянку, а ні відповідний договір оренди земельної ділянки. Тобто в матеріалах справи відсутні відповідні докази щодо підстави виникнення у позивача права користування земельною ділянкою у м. Євпаторії. Тому відсутні правові підстави для донарахування земельного податку.

Позивач сплачує земельний податок з власної ініціативи виходячи з фактичного землекористування, але це не надає податковому органу права на донарахування позивачу податкових зобовязань з цього податку, оскільки, як вказувалося вище, податок на землю справляється з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Лист Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 03 вересня 2009 року за № 913/10-06/15 не є належним доказом та підставою для нарахування земельного податку, оскільки він не ґрунтується на документах Державного земельного кадастру, що посвідчують право землекористування земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 червня 2010 року у справі № 2-а-14951/09/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 січня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді М.А.Санакоєва О.Е.Єланська