Рішення № 139584085, 09.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19079/25

Провадження № 2/521/1388/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (представник позивача адвокат Андрущенко Михайло Валерійович) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2025 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 7945470425. Договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему на вебсайті позивача з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом 8732, надісланим на мобільний телефон відповідача). За умовами правочину відповідачу було надано кредит на споживчі потреби в розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів.

Позивач зазначав, що виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши 25 квітня 2025 року кредитні кошти на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою фінансового посередника ТОВ ФК «Контрактовий Дім». Відповідно до умов договору, стандартна процентна ставка становила 1% на день протягом перших 180 днів та 0,87% на день починаючи з 181-го дня. Сторонами також було передбачено знижену ставку 0,6% на день за умови своєчасного внесення першого платежу до 25 травня 2025 року, а також комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми позики (750,00 грн). У разі порушення строків повернення кредиту договором передбачалося нарахування пені.

Оскільки відповідач умови договору щодо своєчасного повернення коштів не виконав та перший платіж не здійснив, втративши право на пільгову процентну ставку, станом на 29 жовтня 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 054,50 грн. Ця сума складається з: 5 000,00 грн тіла кредиту, 9 304,50 грн нарахованих процентів за користування позикою, 750,00 грн комісії за надання кредиту та 10 000,00 грн сукупної суми пені за порушення зобов`язань. Позивач просив стягнути вказану заборгованість, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався, однак подав до суду письмові пояснення, в яких виклав свою позицію щодо заявлених вимог. Відповідач не заперечував факт укладення кредитного договору та отримання коштів, проте вказував на об`єктивну неможливість виконання грошових зобов`язань через істотне погіршення життєвих обставин.

Свою позицію відповідач обґрунтовував тим, що у квітні 2024 року втратив роботу та тривалий час не мав стабільного доходу. З листопада 2024 року був працевлаштований в банківській установі, однак у вересніжовтні 2025 року не отримував заробітної плати через проходження військово-лікарської комісії, а 26 грудня 2025 року був офіційно звільнений та набув статусу безробітного. Відповідач зазначав, що загальний розмір його кредитних зобов`язань перед різними фінансовими установами перевищує 500 000,00 грн, будь-яке майно, на яке може бути звернено стягнення, у нього відсутнє.

Окремо відповідач наголошував на тяжкому стані здоров`я, вказуючи, що у періоди з 24 листопада по 14 грудня 2025 року та з 26 січня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в закритому відділенні психіатричного закладу з діагнозами «органічний емоційно-лабільний розлад» та «помірний депресивний епізод». З огляду на повну неплатоспроможність, відповідач повідомляв суд, що ініціював процедуру власного банкрутства, направивши відповідну заяву. Враховуючи викладене, відповідач вважав нарахування штрафних санкцій та комісій несправедливим і просив врахувати його скрутний матеріальний та фізичний стан.

Заяви, клопотання учасників справи та процесуальні дії суду

Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів від банківської установи для підтвердження факту перерахування кредитних коштів, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки позивачем в електронній формі було подано додатки обсягом понад 30 аркушів без надання їх паперових копій.

Представник позивача 17 листопада 2025 року подав заяву про усунення недоліків та долучив роздруковані додатки. Після цього ухвалою суду від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою було частково задоволено первісне клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач 30 листопада 2025 року та 05 лютого 2026 року подавав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані перебуванням на стаціонарному лікуванні, з проханням перенести засідання на дати після очікуваного завершення лікування (після 06 березня 2026 року). Крім того, 05 лютого 2026 року відповідач подав клопотання про долучення доказів, до якого додав медичний виписний епікриз, докази направлення заяви про банкрутство, копію трудової книжки та відомості з Пенсійного фонду України. Також відповідач подав до районного суду заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність із клопотанням про звільнення від сплати судових витрат.

Представник позивача 20 січня 2026 року подав повторне клопотання про витребування доказів від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», аналогічне первісному.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 липня 2026 року клопотання представника позивача було задоволено у виправленій редакції: витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виписку про рух коштів за картковим рахунком відповідача для підтвердження транзакції від 25 квітня 2025 року. Для виконання цієї ухвали в судовому засіданні було оголошено перерву до 09 вересня 2026 року. Іншою ухвалою суду клопотання відповідача про долучення доказів задоволено, клопотання про відкладення розгляду справи залишено без задоволення (через закінчення строків лікування), а заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто заявнику без розгляду через порушення правил предметної юрисдикції.

У судове засідання 09 вересня 2026 року учасники справи не з`явилися. Зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та достатність наявних у матеріалах справи доказів, суд постановив провести розгляд справи без участі сторін. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (назва якого згідно з Випискою з ЄДРПОУ змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА») із заявкою на отримання кредиту, пройшовши реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційному вебсайті позивача finsfera.ua через систему верифікації BankID НБУ.

Цього ж дня, 25 квітня 2025 року, в електронній формі між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 7945470425, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на споживчі потреби строком на 360 днів.

Договір та Паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме кодом 8732, який був надісланий у СМС-повідомленні на його фінансовий мобільний номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується Протоколом перевірки кваліфікованого електронного підпису.

На виконання умов укладеного договору, позивач 25 квітня 2025 року о 15:09:31 перерахував кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн у безготівковій формі на зазначений відповідачем картковий рахунок № НОМЕР_1 . Даний факт підтверджується довідкою фінансового посередника ТОВ ФК «Контрактовий Дім» про успішну транзакцію № 1596168301. Крім того, факт отримання вказаних коштів не заперечується самим відповідачем у його письмових поясненнях, що в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України звільняє вказану обставину від додаткового доказування.

Згідно з умовами укладеного правочину, зокрема пунктів 2.6.1 та 2.6.2, сторони погодили базову (стандартну) процентну ставку в розмірі 1% на день протягом перших 180 днів та 0,87% на день починаючи з 181-го дня. Водночас була встановлена пільгова (знижена) процентна ставка у розмірі 0,6% на день у разі належного виконання умов Програми лояльності, а саме сплати першого платежу до 25 травня 2025 року включно. Крім того, пунктом 2.7 договору була передбачена сплата комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, що становить 750,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, станом на 29 жовтня 2025 року утворилася заборгованість, яку позивач розрахував у загальній сумі 25 054,50 грн. Згідно з наданим розрахунком, вказана сума включає: 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 9 304,50 грн нарахованих процентів (розрахованих за ставкою 1% та 0,87% на день за 187 днів прострочення, у зв`язку з втратою права на пільгову ставку); 750,00 грн комісії за надання кредиту та 10 000,00 грн нарахованої пені за порушення зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Предметом розгляду у цій справі є стягнення заборгованості, що виникла з кредитного правовідношення. Оцінюючи доводи сторін та надані докази, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи доводи позивача щодо правомірності укладеного договору, суд зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідач не заперечував факт укладення договору саме в такій формі.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що втрата роботи, тяжке матеріальне становище та перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в психіатричному закладі є підставою для відмови у позові. Відповідно до положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Скрутні життєві обставини не припиняють дію кредитного договору і не звільняють відповідача від обов`язку повернути фактично отримані ним грошові кошти (тіло кредиту) у розмірі 5 000,00 грн.

Водночас суд відхиляє аргумент відповідача щодо наявності правових підстав для зупинення або закриття провадження у цій цивільній справі через ініціювання ним процедури відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. З матеріалів справи, а саме з копій ухвал Господарського суду Одеської області від 18 травня 2026 року та від 07 липня 2026 року у справі № 916/1748/26, вбачається, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність була повернута йому без розгляду у зв`язку з неусуненням недоліків (ненаданням доказів авансування винагороди арбітражному керуючому та плану реструктуризації). Отже, провадження у справі про банкрутство фізичної особи не було відкрито, мораторій на задоволення вимог кредиторів не вводився, а тому розгляд даного спору підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 750,00 грн, суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про споживчий кредит будь-які плати чи комісії за дії, які не є окремою послугою для споживача. Суд враховує, що послуга з надання (видачі) кредиту є обов`язковою та супутньою дією кредитодавця для укладення договору, і не є самостійною послугою, за яку може стягуватися окрема плата. Положення пункту 2.7 Договору щодо стягнення такої комісії є нікчемним, оскільки прямо суперечить імперативним вимогам законодавства про захист прав споживачів. В цій частині висновки суду узгоджуються зі сталою практикою Верховного Суду.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 10 000,00 грн, суд доходить висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, він звільняється від відповідальності, встановленої статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за таке порушення. Враховуючи, що прострочення виникло в період дії правового режиму воєнного стану, нарахування та стягнення пені є прямим порушенням вказаної норми закону. Крім того, при відмові у стягненні пені суд додатково враховує надані відповідачем докази (виписний епікриз № 7276) про перебування його на стаціонарному лікуванні в медичному закладі закритого типу, що свідчить про наявність об`єктивних перешкод та обставин непереборної сили, які вплинули на його спроможність вчасно виконати умови договору.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, суд зазначає таке. Розрахунок позивача у розмірі 9 304,50 грн ґрунтується на застосуванні базової (підвищеної) ставки 1% та 0,87% на день у зв`язку з несплатою відповідачем першого платежу та втратою ним права на пільгову ставку (0,6% на день). Суд не погоджується з таким розрахунком. Аналіз пункту 2.6.2 договору свідчить, що застосування ставки 1% замість 0,6% настає виключно як наслідок порушення позичальником графіку платежів. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та з урахуванням практики застосування цивільного законодавства, умови, що передбачають зміну процентної ставки в бік погіршення для споживача у разі порушення строків оплати, за своєю правовою природою є прихованою формою майнової санкції (штрафу).

Оскільки в період воєнного стану нарахування штрафних санкцій заборонено законом, а відповідач надав переконливі докази втрати платоспроможності та тривалого лікування від тяжкого психічного розладу, застосування підвищеної ставки порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності, закріплені у статті 3 ЦК України. Таким чином, розрахунок процентів за період 187 днів фактичного користування коштами має здійснюватися за первісно узгодженою зниженою ставкою 0,6% на день (30 грн на день). Відтак, обґрунтованою сумою процентів, що підлягає стягненню з відповідача, є 5 610,00 грн (30 грн х 187 днів).

Таким чином, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача загальної суми боргу у розмірі 10 610,00 грн, що складається із суми неповернутого тіла кредиту (5 000,00 грн) та перерахованих процентів (5 610,00 грн). У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на суму 10 610,00 грн (що становить 42,35% від заявленої суми позову 25 054,50 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 025,88 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам, у сумі 2 117,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 202, 204, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 453-1 ЦПК України, Хаджибейський районний суд м. Одеси,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10; код ЄДРПОУ: 44127243; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ») заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 7945470425 від 25 квітня 2025 року у загальному розмірі 10 610 (десять тисяч шістсот десять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованості за процентами за користування кредитом 5 610 (п`ять тисяч шістсот десять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 694,50 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 750,00 грн та пені у розмірі 10 000,00 грн) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 025 (одна тисяча тридцять п`ять) гривень 88 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09 вересня 2026 року.

Суддя О. С. Леонов

09.09.26